Завдання 10. Ідеї Конфуціанства.

Зверніть увагу на те, за якими ознаками Конфуцій визначає шляхетну людину ("благородного мужа") та низьку людину (людину натовпу):

"Шляхетна людина прагне дістатися основи. Коли вона досягає основи, перед нею відкривається правильний шлях. Шанобливе ставлення до батьків та повага до старших братів − ось основа людинолюбства (жень)... Якщо шляхетна людина не поводиться із гідністю, вона не має авторитету, і хоча вона вчиться, її знання не є міцними... Шляхетна людина до всього ставиться однаково; вона не проявляє пристрасті; низька людина проявляє пристрасті і не ставиться до всього однаково... Якщо в шануванні людина близька до ритуалів, її не варто ганьбити... Не турбуйся про те, що люди тебе не знають, але турбуйся про те, що ти не знаєш людей".

"Шляхетна людина до всього ставиться згідно з обов'язком; діє за ритуалом, у словах стримана, у вчинках правдива... (її) непокоїть те, що вона не має здібностей, але не те, що інші про неї знають... (Вона) засмучена тим, що після смерті можуть не згадати її імені... Благородна людина ставить вимоги перед собою, низька перед − іншими...".

"Шляхетна людина думає про мораль; низька людина думає про те, як краще влаштуватись. Шляхетна людина думає про те, як би не порушити законів; низька людина думає про те, як би отримати користь".

Поміркуйте над наведеними твердженнями. Як ви вважаєте, в чому вбачав Конфуцій найперші якості людини? Чому він виділяв саме такі принципи людської поведінки? Що перебувало на першому плані в конфуціанстві − якості окремого індивіда чи якості людини як члена людської спільноти?

Прочитайте ті рядки, які відомі далеко за межами Китаю та спробуйте пояснити їх значення:

"Що таке людинолюбство? − Поза своїм домом ставитись до людей так, ніби приймаєш дорогих гостей... Не роби людям того, чого не бажаєш собі, і тоді в державі та сім’ї до тебе не будуть відчувати ворожнечі".

Ознайомтесь із тим, які настанови давав Конфуцій щодо управління державою:

"Хтось спитав Кун-цзи: "Чому ви не займаєтесь управлінням державою?" Учитель відповів: "В Шу-цзин сказано: "Коли треба проявити синовнє шанування, прояви його; будь у дружбі зі своїми братами; здійснення цього і є управління". Якщо це і є управління, то задля чого займатись управлінням державою?"

Як ви вважаєте, який аспект тут переважає−соціальний чи етичний? Чи згідні ви із тим, що кожна людина саме у подібний спосіб включається в процеси суспільного управління? Оцініть також суспільну значущість та виправданість відомого принципу "виправлення імен":

"Необхідно виправити імена. Шляхетна людина ставиться з обережністю до того, чого не знає. Якщо імена неправильні, то й судження не будуть обґрунтованими. Якщо судження безпідставні, то й справи не будуть завершеними, і правила ритуалу лі не здійсняться повною мірою... люди не будуть знати, як себе поводити".

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Які настанови дає даосизм людині? Що вважає найпершим для людини життєвим орієнтиром? Яке значення для даосизму має форма вираження його ідей? У чому ви вбачаєте її особливості?	\|	Завдання 11. Особливості, умови формування та етапи розвитку античної філософії.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.