Для загальної характеристики розподілу глибин дна океанів використовується батіграфічна крива . За допомогою батіграфічної кривої виділяють такі основні елементи рельєфу дна океану:
1) підводну окраїну материків (81.5 млн км2 або 22.6 % площі дна Світового океану), яка поділяється на материковий (континентальний) шельф (0-200 м), материковий (континентальний) схил (200-2500-3000 м) і материкове (континентальне) підніжжя (3000-3500-4000 м) ;
2) перехідна зона ( площею 30.6 млн км2, 8.47% ):
2.1. улоговини окраїнного глибоководного моря;
2.2. острівні дуги;
2.3. глибоководні жолоби;
3) ложе океану (2 500-6 000 м), яке займає найбільшу площу ( 193.8 млн км 2 , 53.65% площі дна):
3.1. океанічні улоговини;
3.2. океанічні підняття;
4) серединно-океанічні хребти ( 55.3 млн км2, 15.31%)
Форми рельєфу суходолу й океанічного дна в основному генетично й морфологічно подібні, проте в будові останнього вирізняють окремі характерні елементи.