Тема 11: Переклад науково-технічних текстів. Терміни та їх особливості

Науково-технічні тексти характеризуються особливим стилем, який відрізняє їх від інших типів текстів. При перекладі таких текстів ця особливість створює додаткові труднощі та проблеми. Серед лексичних труднощів науково-технічного перекладу В.І.Карабан виокремлює "багатозначність слів (термінів) та вибір адекватного словникового відповідника або варіанту перекладу слова (терміна), особливості вживання загальнонародних слів в науково-технічних текстах, правильне застосування того чи іншого способу перекладу лексики. визначення межі припустимості перекладацьких лексичних трансформацій, переклад термінів-неологізмів, абревіатур, такі "фальшиві друзі" перекладача, як псевдоінтернаціоналізми. лексикалізовані форми множини іменників та терміни-омоніми, етноспецифічна лексика і етнонаціональна варіантність термінів, іншомовні слова і терміни в англійських науково-технічних текстах, різного роду власні імена і назви (фірм, установ і організацій) тощо" (ч.ІІ, с.12-13). До граматичних відмінностей автор відносить особливості граматичної будови мови, форми і традиції письмового наукового мовлення. "Так, в англійських фахових текстах значно частіше, ніж в українських, вживаються форми пасивного стану та неособові форми дієслова, дієприкметникові звороти й специфічні синтаксичні конструкції, особові займенники першої особи однини та одночленні інфінітивні й номінативні речення тощо" (ч.І, с.14)

Основна складність перекладу науково-технічних текстів, а саме переклад термінів, полягає у розкритті та передачі засобами української мови іншомовних реалій. Було би невірним говорити про переклад термінів як таких. Обов'язковою умовою повноцінного перекладу будь-якого спеціального тексту, особливо науково-технічного, – повне розуміння його перекладачем. Механічне заучування термінів, без проникнення у їх сутність, без знання самих явищ, процесів та механізмів, про які йдеться в оригіналі, може призвести до грубих помилок у перекладі. Перекладач повинен детально вивчити ту область науки і техніки, в якій він працює. Тільки тоді він зможе сміливо користуватися відповідними термінологічними словниками.

Особливої уваги при перекладі науково-технічних термінів вимагають так звані "фальшиві друзі" перекладача, тобто лексичні одиниці, що збігаються зовнішньо і навіть за внутрішньою формою, але викликають хибні асоціації у зв’язку з наявністю в них іншого значення, можливістю семантичного варіювання мовної одиниці. Наприклад: термін rasine означає смола, а не російське слово "резина"; data > дані, відомості, а не дата тощо.
Треба зауважити, що подібні помилки зумовлені рядом причин: 1) якщо в одній мові термін багатозначний, а в іншій відповідний йому термін має лише одне значення: barrack > військ. будівля для розміщення військових частин, казарма, 2) велика неприваблива будівля казарменого типу; барак – легка будівля для тимчасового проживання; torpedo > 1) іхт. електричний скат; 2) зал. сигнальна петарда; торпеда – мор. підводна міна; 2) якщо значення терміна, пов’язане з певною смисловою структурою його внутрішньої форми, асоціюється з ознаками різних об’єктів термінування: philology > наука про мову, мовознавство, лінгвістика; філологія – сукупність наук, які вивчають культуру народу, виражену в мові та літературі; phonology > опис звукового складу будь-якої мови або його еволюція у часі; фонологія – розділ науки, який вивчає фонеми та різноманітні ознаки фонем; 3) якщо в різних мовах до уваги беруться різні сторони ознак предмета чи об’єкта, що позначається відповідним терміном: corona > 1) астр. світлий ореол навкруги Сонця чи Місяця під час затемнення, 2) архт. вінець у верхній частині карниза, 3) анат. коронка зуба, 4) бот. вінчик, 5) ел. свічення на проводах, коронний розряд; корона – золотий вінець із дорогоцінним камінням, символ влади; depot > 1) зал. депо, 2) склад, амбар, 3) військ. склад, збірний пункт, 4) військ. учбовий батальйон; депо – будівля для стоянки та ремонту залізничного чи міського транспорту тощо.

Але труднощі перекладу пов’язані не з перекладом окремих термінів, які зафіксовані в термінологічному словнику, а з передачею правильного змісту кожної фрази, якому далеко не завжди відповідає дослівний переклад. Для цого знову ж необхідне знання предмета, про який іде мова. Також слід враховувати відомий поділ одиниць науково-технічного тексту на ядерну лексику, периферійну термінологію, загальнонаукову термінолексику і загальновживані слова. Будь-який вид науково-технічного перекладу вимагає правильної передачі термінів, пов’язаних з головним предметом викладу; максимально точно для адекватного розуміння повинні перекладатися периферійні (вторинні) терміни, що є головними в суміжних галузях; для ознайомлюваних перекладів, де необхідно лише передати головні ідеї тексту, точне відтворення периферійної термінології є факультативним.

При перекладі складних термінів та термінів-словосполучень важливу роль відіграє аналіз семантичних зв’язків між окремими компонентами терміна: fixed-price contract with redetermination > ек. контракт з коректуванням фіксованої ціни; X-engine > тех. двигун з Х-подібним розташуванням циліндрів. Залежно від сполучуваності, термін може мати різні значення: наприклад, економічний термін average – середній може перекладатись у словосполученні таким чином: daily average > щоденний курс акцій; national price average > середній рівень цін у країні.

Основні труднощі перекладу нуково-технічних термінів полягають у наявності термінів-синонімів, полісемантичних термінів та термінів-неологізмів, що не мають перекладацьких відповідників, омонімічних термінів. Так, велика кількість термінів виражає одні й тіж самі поняття чи явища дійсності. Це так звані терміни-синоніми, наприклад: disease – illness → хвороба, moving staircase – escalator → ескалатор, business – companу → компанія, durable goods – durables – remote goods – hard goods > товари довготривалого вжитку тощо. Для запобігання синонімії, небажаної в межах однієї термінології, треба використовувати певні критерії, наприклад, кількісні оцінки вмотивованості терміна, що виводяться на основі зіставлення його внутрішньої форми (буквального значення) та лексичного значення (словникової дефініції). Виходячи з цього, точність мотивації – це рівень відображення значення у внутрішній формі, а ступінь вмотивованості – середнє арифметичне між точністю і повнотою (див. [7]). Отже, в подібних випадках при перекладі із групи термінів-синонімів слід надавати перевагу більш умотивованим термінам.

Під полісемією (багатозначністю) розуміємо наявність у одного й того ж слова декількох пов’язаних між собою значень, що зазвичай виникають в результаті взаємодії та розвитку первинного значення цього слова. Полісемантичними термінами можуть бути як вузькоспеціальні терміни, так і широко вживані, що можуть мати два і більше значень навіть у межах однієї терміносистеми. Наприклад: agreement > угода, домовленість, контракт; currency > грошова одиниця, грошовий знак; customer > клієнт, покупець; word → слово, мова, розмова, повідомлення, обіцянка тощо.

Значні складнощі при перекладі виникають також через існування омонімічних термінів, коли один і той же термін може входити до різних терміносистем даної мови, наприклад: reaction > 1) в хімії – взаємодія при змішуванні двох або більше хімічних речовин, 2) у фізіології – спроможність швидко реагувати при загрозі небезпеки, 3) в політиці – сильна і безпричинна опозиція до різних соціальних та політичних змін; assimilation → 1) в фонетиці – процес зміни звука в слові під упливом сусіднього звука, 2) в етнографії – процес сприйняття; mouse → 1) у зоології – тварина класу гризунів, 2) в техніці – прилад, поєднаний з комп’ютером, за допомогою якого подаються команди до комп’ютера; banker > І 1) банкір, 2) карт. банкомат; ІІ 1) рибальське судно, 2) діалект. землекоп тощо. Таке співіснування термінів різних терміносистем часто трактують як міжгалузеву омонімію.

Для правильного перекладу термінів-неологізмів можна скористатися вже існуючим відповідником у рідній мові, калькуванням, описово, транскодуванням або наявними інтернаціоналізмами, наприклад: limit > ліміт – межа, границя; promotion > промоушен – підвищення в званні, просування товару; surveillance satellite > розвідувальний супутник для спостереження за наземними об’єктами; rationalization > раціоналізація; modernist > модерніст тощо.

Зростання кількості інтернаціоналізмів у сучасній мові науки і техніки свідчить про тенденції міжнародного кооперування, інтеграції багатьох галузей з метою покращення ефективності професійного спілкування та обміну досвідом. Тому, хоча мова з часом і витісняє чужі для рідної мовної системи утворення і замінює їх термінологічними сполученнями з ресурсів рідної мови, міжнародна близькість термінів більш характерна для найновіших галузей науки та техніки, терміни і поняття яких поширилися в багатьох мовах майже одночасно: azimuth – азимут; sputnik – супутник; management – менеджмент тощо.

Виходячи з вищезазначеного, можна зробити такі висновки:

1) перекладач повинен орієнтуватися в тематиці текстів та володіти термінами і поняттями відповідної галузі науки чи техніки;

2) слід уникати "хибно орієнтуючих" термінів; перекладач повинен враховувати, до якої галузі науки чи техніки належить термін, особливо іншомовний;

3) необхідно уникати синонімічного вживання термінологічних одиниць або користуватися терміном з більшою вмотивованістю внутрішньої форми, який висвітлює найбільш важливі сторони // ознаки денотата, розкриває саму сутність поняття і тим самим характеризується найбільшою кількістю диференційних ознак;

4) не допускати довільного скорочення термінів;

5) не варто шукати іншомовне слово, якщо в рідній мові вже функціонує лексична одиниця з тим самим значенням;

6) термінологічні лакуни (прогалини) варто заповнювати інтернаціоналізмами;

7) у перекладі повинні використовуватися терміни, що встановлені відповідними державними стандартами;

8) якщо в тексті зустрічається термін-неологізм, перекладач повинен сам підібрати еквівалент, використовуючи довідкову літературу, або проконсультуватися з фахівцем, у крайньому випадку термін можна перекласти описово тощо.

Взагалі, коли ми говоримо про науковий текст у широкому розуміні (маючи на увазі, звичайно, і науково-технічний матеріал), необхідно пам'ятати, що саме по собі поняття наукового або науково-технічного тексту не являє собою чого-небудь єдиного, а розпадається на ряд різновидів. Якщо загальним для всіх цих різновидів є наявність термінів, більш-менш важких для розшифровування і перекладу, то різноманітними стають: 1) ступінь насиченості термінами і 2) синтаксичне оформлення тексту. З цього погляду варто розрізняти текст із загальної енциклопедії, текст із технічного довідника, текст із спеціальної технічної монографії, текст із технічного підручника, здебільшого збіжний у стилістичному відношенні з текстом енциклопедії або довідника, популярну книгу або статтю з техніки або точних наук, літературу з гуманітарних питань, де розходження між підручником і монографією або спеціальною статтею вже менше різке і т.і. Ці види текстів мають свої особливості, що також можна назвати жанрово-стилістичними.

Текст з енциклопедії, текст із підручника або наукової книги звичайно відрізняються зв'язковим викладом, наявністю не тільки простих, але і поширених і складних, порою дуже розгорнутих речень. Текст із технічного довідника часто містить речення окличні, що не мають в своєму складі присудок, і цілі відрізки, що будуються на перерахуванні. Всі ці різновиди, так само як і розглянутий вище газетно-інформаційний матеріал, об'єднуються поняттям стилю, далекого від емоцій та книжково-письмового за своїм характером.

Стиль наукового тексту дає перекладачу дуже широкі синтаксичні можливості: оскільки побудова речення тут не грає самостійної стилістичної ролі, остільки при перекладі на іншу мову в дуже широких межах можливі всякого роду граматичні перебудови і синтаксичні перегрупування, аж до розбивки речення на більш дрібні частини, сполучення більш дрібних частин в одне ціле, з'єднання однієї частини речення з частиною іншого і т.і.

Для перекладу англійського наукового тексту характерні інші прийоми перекладу, зокрема, необхідність не перегруповувати елементи речення, а розширювати усередині (хоча б і не дуже значно) його окремі словосполучення. Як ступінь термінологічної насиченості тексту і як ступінь синтаксичної його складності, так і застосування «академічної» фразеології в перекладі залежить великою мірою від характеру того різновиду наукового матеріалу, до якого належить перекладений першотвір. Чим він популярніше, чим більше в ньому використані елементи усно-розмовного стилю або засоби образності, що споріднюють його з художньою літературою, тим більше відступають на задній план специфічні особливості суворого наукового стилю.

Узагальнюючи спостереження над прикладами перекладу науково-технічних текстів, можна сказати, що пануючою тенденцією тут є підпорядкування окремих особливостей першотвору стилістичній нормі книжково-письмової промови, характерної для відповідного жанру на ПМ.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 10: Міжкультурна комунікація і проблеми перекладу	\|	Тема 12: Машинний переклад: історія та перспективи розвитку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.