Фразеологізми з онімним компонентом за походженням

Стан практичної розробки питань про походження фразеологічних одиниць такий, що ми маємо відомості про генезис крилатих висловів завдяки працям українських дослідників Г.М. Удовиченко, А.П. Коваль, російських В.М. Мокієнко, А.І. Молоткова. Серед лінгвістів, що займалися дослідженням походження фразеологічних одиниць англійської мови загальновідоме імя А.В. Куніна. Проблема фразеологічних універсалій з німецької мови розглядається в роботах Є.М. Солодуха. Етимологічне дослідження фразеологізмів у плані виявлення їх національних особливостей, символів побуту, фактів історії народів, їх обрядів, пісень, казок – все це свідчить про індивідуальність кожного народу. Саме у фразеології тісно взаємодіють національне й інтернаціональне, створюючи своєрідний фразеологічний фонд усіх народів, передаючи мовну специфіку українців, англійців та німців, їх духовну культуру.

В генетичному аспекті фразеологічні звороти сучасної української, англійської та німецької мов подібні до слів. Всі фразеологізми досліджуваних мов можна розділити на такі групи: питомо українські, англійські та німецькі; запозичені; фразеологічні кальки й напівкальки. В свою чергу перша група включає такі підгрупи: спільнослов’янські і східнослов’янські, що виникли в давньоруську епоху (притаманні лише українським фразеологізмам, вони дуже мало чисельні і визначення їх походження потребує ґрунтовних досліджень), а також власне українські, власне англійські та власне німецькі фразеологізми. Творці більшості власне українських, англійських та німецьких фразеологічних одиниць залишаються невідомими. Це особливо справедливо по відношенню до прислів’їв та приказок. В цілому фразеологізми досліджуваних мов – це витвір народу, вияв його мудрості й лінгвістичного чуття. В багатьох фразеологізмах відображаються традиції, звичаї, повір’я українського, англійського та німецького народів, різноманітні реалії й факти їх історії.

За генетичною класифікацією фразеологічний матеріал групують за джерелами походження. Найбільш детально вона представлена в дослідженнях академіка Л. А. Булаховського. Учений визначив такі групи: 1) прислів’я і приказки; 2) професіоналізми, що набули метафоричного вжитку; 3) усталені вислови з анекдотів, жартів; 4) цитати й образи з «Старого» і «Нового» завітів; 5) численні ремінісценції античної старовини; 6) переклади поширених іншомовних висловів французьких, значно рідше – німецьких, італійських та англійських; 7) крилаті слова письменників; 8) влучні фрази видатних людей (Булаховський, с.102).

Генетична класифікація, надзвичайно корисна з погляду історичного вивчення фразеології кожної національної мови, на жаль, не може охопити всіх фразеологічних одиниць, бо далеко не завжди можна, навіть на основі спеціальних досліджень, точно встановити джерело виникнення того чи іншого вислову.

В процесі дослідження ми спробували класифікувати фразеологізми досліджуваних мов за походженням, пов'язані з традиціями, звичаями та обрядами, а також з реаліями та історичними фактами. Таким чином пропонуємо таку класифікацію:

1) прислів’я і приказки;

2) професіоналізми, що набули метафоричного вжитку;

3) усталені вислови з анекдотів, жартів;

4) цитати й образи з «Старого» і «Нового» завітів;

5) численні ремінісценції античної старовини;

6) переклади поширених іншомовних висловів французьких, значно рідше – німецьких, італійських та англійських;

7) крилаті слова письменників;

8) влучні фрази видатних людей.

Прислів’я – це усталений вислів повчального характеру, що виражає переважно морально-етичну ідею: укр. Коли б свині крила, вона б і небо зрила, Де свої собаки кусаються, там хай чужі не пхаються, Як на ведмедя мала галуза впаде, то він ричить, а як велика, то мовчить; англ. A black hen lays a white egg – чорна курка несе білі яйця, A horse stumbles that has four legs – кінь на чотирьох ногах — і то спотикається, A word spoken is past recalling – слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш, нім. Wer plagt sein Pferd und Rind, hlt's schlecht mit Weib und Kind– кінь і баба батога просять, Zu große Neugier treibet den Vogel in die Schlinge – цікавій Варварі ніс відірвали, Vögel, die zu fruh singen, holt die Katze – рано пташечка заспівала, як би кішечка не з'їла.

Приказка– усталений вислів узагальненого змісту, який часто має пряме значення (прикладання) до конкретної життєвої ситуації: укр. Аби вовк ситий і баран цілий, Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь носить, Як рак на горі свисне, англ. All cats are grey in the dark – вночі всі кішки сірі, Cat-and-dog life – жити як кішка зі собакою, Don’t teach your grandmother to suck eggs – яйця курку не вчать, нім. Hunger treibt den Wolf ins Dorf – голод і вовка з лісу гонить, der Mensch ist dem Menschen ein Wolf – людина людині вовк, erziehst du dir einen Raben wird er dir die Augen ausgraben – гадюку як не грій, вона все одно вкусить.

Професіоналізми – називаються слова, вживання яких обмежене вузькоспецифічними потребами представників певної професії. До професіоналізмів звичайно належать назви знарядь виробництва, назви трудових процесів, різні професійні означення загальномовних понять і т. д.

Серед досліджуваних нами фразем не виявлено ніяких професіоналізмів.

У нашій вибірці ми виявили фразеологічні одиниці з ремінісценціями до античної старовини, яка є спільними для трьох мов: дамоклів меч – the sword of Damocles – ein Damoklesschwert, бочка Данаїда – the cask of Danaides – Das Faß der Danaiden, праця Геркулеса – labour of Hercules – Hercules am Scheidewege, або антична історія, типубагатий як Крез – rich as Croesus; або Цезар або ніхто – out Caesar out nihil,між Сціллою та Харибдою – between Scylla and Charybdis – Aus der Szylla in die Charybdis geraten, Єгипетська тьма – Egyptian darkness – Ägyptische Finsternis.

Велика кількість фразеологічних одиниць з компонентом онімом трьох мов мають у своїй основі біблійну або євангельську міфологію, наприклад: поцілунок Іуди (зрада) – the kiss of Iudas, прокляття Каїна – the curse of Cain – Kain und Abel, печатка Каїна – the brand (the mark) of Cain, Вавилонське стовпотворіння (повне безладдя) – the tower of Babel – die babylonische Verwirrung, Содом і Гомора (місце розпусти, де нехтуються моральні підвалини суспільства) – Sodom and Gomorrah – Sodom und Gomorrha, в німецькій мові такі приклади як Prokrustes-Bett (суворі вимоги, вузькі рамки, які щось обмежують), Das Alpha und das Omega (початок і кінець), von Adam und Eva (бути допотопним).

Менш поширеними є крилаті вислови письменників з компонентом онімом, наприклад, укр. «Як не буде птахів, то і людське серце стане черствішим» (М.Стельмах), «Орлині крила маєм за плечима, самі ж кайданами прикуті до землі» (Л.Українка), «Всі великі творіння Данте, Рафаеля, Сервантеса, Шевченка – це теж творіння не пера і пензля, а творіння духу» (Є.Сверстюк), англ. «Break a butterfly on the wheel» («Epistle to Dr. Arbuthnot») – Стріляти з гармат по горобцях (О. Поп), «Beard the lion in his den» («Marmion») – Напасти на небезпечного ворога в його власному помешканні (В.Скотт), «Heaven on Earth» («Paradise Lost») – рай земний (Дж. Мільтон). В німецькій мові ми не зафіксували крилатих висловів письменників із компонентом онімом.

В англійській мові ми виявили влучні фрази видатних людей, наприклад, Дж. Арбетнот: John Bull - «Джон Булл» (глузливе прізвисько англійців). Оборот вперше вжито придворним лікарем Дж. Арбетноту в сатиричному памфлеті «Law is a Bottomless Pit» (1712), пізніше перевидано під назвою «The History of John Bull»; Д. Дефо: man Friday - П'ятниця; вірний відданий слуга (на ім'я вірного слуги в романі «Robinson Crusoe»); Дж. Пул: Paul Pry - людина, яка сує носа в чужі справи, надмірно цікавий чоловік (головна дійова особа комедії «Paul Pry»); Р. Кіплінг: the tail wags the dog - «хвіст виляє собакою», підлеглий командує начальником («The Conundrum of the Workshops»). В українській та німецькій мові не виявлено фразеологічних одиниць з компонентом онімом такого походження.

Зіставляючи фразеологічні одиниці в англійській і українській мовах з країнознавчою семантикою, можна говорити про їх неоднорідне походження. Найбільш в досліджуваних мовах народних фразеологізмів, наприклад, виносити сміття з хати і to wash one’s dirty linen in public (з англійської дослівно – прати брудне рядно перед публікою, «біла ворона» – людина, що вирізняється в суспільстві своїм зовнішнім виглядом, поведінкою та світоглядом. У німецькій мові це звучить як «die Eule unter Krähen», що дослівно означає «сова серед ворон» – щось незрозуміле, посміховисько. А dog will not cry if you beat him with bone (собака не кричатиме, якщо його бити кісткою) і не страши кота салом, wie ein Bärschwitzen – мокрий як миша. Такі фразеологічні одиниці відносимо відповідно до власне українських, власне англійських та власне німецьких. Треба враховувати те, що українська, англійська та німецька мови різні за походженням, вони належать до різних мовних сімей, тому в переважній більшості власне англійські або німецькі фразеологізми або мають вільний (некалькований) переклад українською мовою із збереженням відповідної семантики, або не мають відповідника з таким же значенням.

Наприклад, власне англійський фразеологічний вираз An Aunt Sally, не має українського відповідника. Він віддзеркалює назву народної англійської гри, яка полягає у тому, щоб з певної відстані вибити битою глиняну трубку з рота дерев’яної жіночої голови, покладеної на стовп. Отже, в англійській мові ця фразера має значення «предмета нападів чи образ» або «неправдивого, хибного аргумента, що висувається для того, щоб пізніше бути заперечним». До власне українських можна віднести відповідно крилаті вислови українських письменників. Наприклад, «Як не буде птахів,то і людське серце стане черствішим» (М. Стельмах), «Орлині крила маєм за плечима, самі ж кайданами прикуті до землі» ( Леся Українка), «Всі великі творіння Данте, Рафаеля, Сервантеса, Шевченка – це теж творіння не пера і пензля, а творіння духу» ( Євген Сверстюк), «Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіційних кордонів» (Іван Франко).

Власне англійськими є крилаті вислови відомих людей Англії й Америки, наприклад, «Young barbarians» - «Юні варвари» (Дж. Г. Байрон) - про студентів-аристократів, нерозвинених в інтелектуальному відношенні, «The last of the Mohikans» - «Останній з могікан» (Ф. Купер), «Friends, Romans, countrymen, lend me your ears» – «Друзі, співгромадяни, прислухайтесь до мене» (В. Шекспір), – це перші рядки промови з п’єси «Julius Caesar». Марк Ентоні звертається до натовпу, присутньому на похороні Цезаря, з наступними словами: «Friends, Romans, countrymen, lend me your ears; I come to bury Caesar, not to praise him. The evil that men do lives after them, The good is oft interred with their bones...»Цей вислів дуже часто можна почути від урядовців та політиків, адже у В. Шекспіра є дуже влучні слова, які допомагають ораторам досягти своєї мети протягом своєї промови. Цікавим є його вислів «Romeo, Romeo! Wherefore art thou Romeo?» - «Ромео! Ромео, о навіщо ж ти Ромео?» (В.Шекспір), слова з відомого твору «Romeo and Juliet». Джульєтта оплакує ім’я Ромео, натякаючи на ворожнечі між їхніми сім’ями. Такі фразеологічні одиниці створюють національний фразеологічний фонд.

Крім того, в українській, англійській та німецькій мовах дуже поширені фразеологічні одиниці з країнознавчою семантикою античного походження. Це кальки з грецької й латинської мов. Наприклад, з однаковим значенням «праці важкої й безплідної» в українців, англійців та німців вживається одна і та ж фразеологічна єдність, укр. Сізіфова праця, англ. a labour of Sisyphus, нім. Sisyphusarbeit, а зі значенням «спосіб, що допомагає знайти вихід із складного становища», укр. нитка Аріадни, англ. the thread of Ariadne, нім. Ariadnefaden. Фразеологічна єдність авгієві стайні, англ. Augean stable, нім. Augiasstall вживається в досліджуваних мовах із значенням «наводити порядок у занехаяній справі, чистити від бруду», фразема геркулесова праця, англ. Herculean labour, нім. Herkulesarbeit вживається у значенні «важка, гігантська праця».

Способом калькування потрапили в українську, англійську та німецьку мови такі фразеологічні одиниці: укр. Дамоклів меч = англ. the sword of Damocles = нім. das Damoklesschwert, укр. нести хрест = англ. bear a cross = нім. Kreuz tragen; укр. на сьомому небі = англ. in the seventh heaven = нім. im siebenten Himmel sein, укр. Краще синиця в руках, ніж журавель в небі = англ. A bird in the hand is worth two in the bush = нім. Besser ein Sperling in der Hand als eine Taube auf dem Dach.

Зустрічаються також і напівкальки з англійської мови. Так, дуже цікава етимологія фразеологізму дядько Сем, що вживається з однаковим значенням і в українській мові. Саме так називають США. Існує пояснення, що назва ця походить від прізвиська, яке одержав Семюель Вільсон, родом із Нью-Йорка. В кінці XVIII століття він жив у місті Трой на річці Гудзон, і місцеві жителі звали його дядько Сем. Під час II англо-американської війни (1812-1814) Вільсон був інспектором провіанту для армії. На ящиках з продовольчими товарами, що відправлялись в діючу армію, Вільсон ставив літери US, тобто United Station – США. Американці розшифрували ці літери як Uncle Sam – «дядько Сем». В деяких дослідженнях заперечується це тлумачення як анекдотичне. Але воно показує нам американський гумор, який тепер став надбанням усіх народів.

Інший фразеологічний зворот the city of Angels є напівкалькою Лос-Анджелес – американського «міста янголів».

В досліджуваних мовах поширена також і іншомовна фразеологія, переважно латинська, яка іноді використовується без перекладу, хоч і рідко. Це робиться для того, щоб краще показати колорит тієї чи іншої країни, її мови. Наприклад, Out Caesar, out nihil (або Цезар, або ніщо; або пан, або пропав).

Проблема дослідження фразеологічних онімів як засобів відображення особливостей осмислення позамовної (екстралінгвальної) реальності є актуальною в сучасному мовознавстві.

Фразеологічний фонд досліджуваних мов настільки великий, що повне його дослідження не вмістилося б у рамки даної роботи. Тим не менш, на прикладі розглянутих фразеологізмів можна чітко уявити наскільки різноманітні за своєю семантикою та виразності фразеологізми української, англійської та німецької мов. Отже, джерела походження фразеологізмів дуже різні, це антична міфологія та література, запозичення з інших мов, біблійне походження, крилаті вислови письменників. Саме завдяки походження, ми можемо зрозуміти національно-культурну самобутність народу, ознайомитися з його звичаями та традиціями.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.