Особливості наукового пізнання. Критерії науковості знання.

Особливістю наукового пізнанняэ два способи визначення: - перелік процесуальних рис, - оцінка результатів на відповідність критерій науковості.

Перелік процесуальних рис:

-дискурсивний тип мислення, - прагнення відмежувати наукове уявлення про обэкт від буденних уявлень, - специфіка підготовки субэкта наукового пізнання, - наявність специфіки часто формалізованої мови, - особлива значущість специфіки засобів впливу на обєкт.

Ознаки наукового пізнання:

1)Обгрунтованість, 2) експліцитність (явний, виразний)- тобто знання може виражатися у явному для субєкта виглядів, 3) загальнозначущість – визнання пізнання не лише певною групою людей, а у перспективі всіма, 4) референтність – віднесеність знання до певного предмету, тобто знання можна розглянути у певній предметній області, 5) валентність- можливість присвоїння знанню певної якості,6) фальсифікованість – теоретична можливість заперечення наукової теорії емпіричними експериментами, 7) рефлективність-можливість мати знання про знання, тобто придатність знання для побудови на його основі метамови, 8) системність – здатність знання бути включеним без суперечності у систему раніше створеного знання.

Можна виділити такі критерії, за якими наукове пізнання відмежовують від позанаукового, наприклад:

- за способом осягнення світу – наукове пізнання (НП) оріентуеться на теоретичне осягнення, а позанаукове пізнання (ПП) на практичне,

- за предметом знання – НП – пріоритетне знання про обэкт (обэктивна дійсність), ПП – про субэкт,

- за типом мислення – НП – дискурсивне мислення, ПП – недискурсивне,

- за методологічними характеристиками пізнавальної дияльності – НП – оріентуеться на аналітичне розмежування , на ідеализацию та абстракцию, ПП – на цілісність емпіричної дійсності,

- за характером пізнання – НП – наявність пласту, основи (“чистого” знання),ПП – знання е посередником між людиною та світом.

Щодо неможливості розділення НП і ПП,то:

Деякі види ПП э науковоподібними, деяке знання не можна віднести ні до НП, ні до ПП, наука э динамічною, внутрішні диференціації за ступенем науковості або наближеності до ідеалу, не все знання, яке оріентуэться на теоретичне осягнення світу може бути назване науковим.

18.Феноменологізм.феноменалізм,трансценденталізм

феноменолог. Предст.(Гуссерль) - явища самодост,за ними не захов сутність; Феноменологія — це філософський метод, якому надав завершеної форми Едмунд Гусерль, метод, опертий на редукцію фізичного світу до його виявів у свідомості й для свідомості з надією прийти до суто "наукової" або "позбавленої передумов" філософії. Щоб здійснити це завдання, слід утримуватися від будь-якого судження, що має стосунок до об'єктивного світу, існування якого ми припускаємо, і строго зосередитися на феноменах (ментальних уявленнях), через які ми пізнаємо світ.

феноменалізм - вч, за яким можл пізн лише явищ, феномен, що існ у свідом, а не в сутн реч об'єкт дійсності; різновид агност (Берклі)

Трансценденталізм — напрям філ який вивч те, що леж за меж досвіду, те що неможл пізн зважаючи на досв (Ральф Емерсон, Г Торо, Дж Ріплі Т Паркер)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.