МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||
Болонська декларація
Наступним напрямком інтеграції ринків освітніх послуг є підписання Болонської декларації щодо створення Зони європейської вищої освіти, яка є системою, де національні особливості і спільні інтереси можуть взаємодіяти й підсилювати один одного для вигоди Європи, її учнів (студентів) та, у більш загальному розумінні, її громадян. Отже, основним документом, що підтверджує поглиблення європейських інтеграційних процесів у сфері освіти, є так звана Болонська декларація. Під такою назвою відома спільна заява міністрів освіти ряду країн, названа “Зона європейської вищої освіти” (19 червня 1999 р.). У цій заяві були сформульовані першочергові цілі створення Зони європейської вищої освіти та подальшого просування європейської системи вищої освіти по всьому світу. На противагу Великій хартії, Болонська декларація, основна мета якої – формування до 2010 року єдиного європейського простору вищої освіти, навпаки, змінює окремі цілі на складові загальної глобальної в процесі зустрічей міністрів освіти, що повторюються кожні 2 роки (1999 р. – Болонья, 2001 р. – Прага, 2003 р. – Берлін, 2005 р. – Берген). Якщо первинно сформульовано шість цілей, то згодом їх кількість сягає десяти, перелік яких такий: 1) прозорість системи вищої освіти через спеціальним чином оформлений додаток до диплома про академічну кваліфікацію випускника, що полегшує працевлаштування; 2) двоступенева система з першим циклом не менше трьох років. Ступінь, отриманий після першого циклу, повинен бути затребуваним на європейському ринку праці як кваліфікація відповідного рівня. Другий цикл повинен вести до здобуття ступеня магістра і/або ступеня доктора, як це прийнято у багатьох європейських країнах; 3) упровадження системи залікових одиниць за типом ECTS – європейської системи перезарахування залікових одиниць трудомісткості як дієвого засобу великомасштабної студентської мобільності; 4) сприяння мобільності як студентів, так і викладачів, працівників адміністративного персоналу ВНЗ; 5) сприяння європейській співпраці у забезпеченні якості освіти з метою розробки самостійних критеріїв і методологій; 6) сприяння необхідним європейським баченням у вищій освіті, особливо стосовно розвитку навчальних планів, міжінституціональногоспівробітництва, схем мобільності, спільних програм навчання, практичної підготовки і проведення наукових досліджень; 7) соціальний захист і відповідальність ВНЗ за його підвищення; 8) посилення інтеграції науки й освіти; 9) відкритість Європи світу в цілому; 10) розв’язання проблеми навчання протягом усього життя. Незважаючи на певну динаміку цілей Болонського процесу щодо реалізації процесу інтеграції вищої школи одночасно на декількох рівнях, все ж таки основним є рівень університетів. Останні змушені йти назустріч зацікавленості студентів у здобутті освіти, яка визнавалася б одночасно у декількох країнах, з тим щоб підвищити ймовірність успішного працевлаштування випускників. Створити єдину загальноєвропейську систему освіти – сильну, конкурентоспроможну, що відповідає вимогам забезпечення економічної могутності Об’єднаної Європи – таке основне завдання Болонського процесу. Створення Зони європейської вищої освіти несе багато нових перспектив, звичайно ж, з урахуванням розходжень країн, але потребує продовження докладання зусиль з ліквідації бар’єрів і розробки таких рамок для викладання і навчання, які розширили б діяльність і зробили співробітництво на ринку освітніх послуг більш ефективним, ніж це було раніше. З метою розвитку Болонського процесу на зустрічі представників європейських вищих навчальних закладів у Саламанці (29-30 березня 2001 р.) було визначено основні принципи функціонування Зони європейської вищої освіти, до яких належать: - автономія з відповідальністю, освіта як відповідальність перед суспільством; - вища освіта має бути заснована на наукових дослідженнях; - організація диверсифікованості; - якість як фундаментальний камінь формування освіти; - формування довіри; - сумісність з ринком праці; - мобільність; - сумісні кваліфікації на доступеневому і післяступеневому рівнях; - привабливість. На сьогодні Болонська декларація підписана більш ніж 40 європейськими державами, в тому числі й Україною – у травні 2005 року.
Переглядів: 2814 |
Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google: |
© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове. |
|