Болонська декларація

Наступним напрямком інтеграції ринків освітніх послуг є підписання Болонської декларації щодо створення Зони європейської вищої освіти, яка є системою, де національні особливості і спільні інтереси можуть взаємодіяти й підсилювати один одного для вигоди Європи, її учнів (студентів) та, у більш загальному розумінні, її громадян.

Отже, основним документом, що підтверджує поглиблення європейських інтеграційних процесів у сфері освіти, є так звана Болонська декларація. Під такою назвою відома спільна заява міністрів освіти ряду країн, названа “Зона європейської вищої освіти” (19 червня 1999 р.). У цій заяві були сформульовані першочергові цілі створення Зони європейської вищої освіти та подальшого просування європейської системи вищої освіти по всьому світу. На противагу Великій хартії, Болонська декларація, основна мета якої – формування до 2010 року єдиного європейського простору вищої освіти, навпаки, змінює окремі цілі на складові загальної глобальної в процесі зустрічей міністрів освіти, що повторюються кожні 2 роки (1999 р. – Болонья, 2001 р. – Прага, 2003 р. – Берлін, 2005 р. – Берген).

Якщо первинно сформульовано шість цілей, то згодом їх кількість сягає десяти, перелік яких такий:

1) прозорість системи вищої освіти через спеціальним чином оформлений додаток до диплома про академічну кваліфікацію випускника, що полегшує працевлаштування;

2) двоступенева система з першим циклом не менше трьох років. Ступінь, отриманий після першого циклу, повинен бути затребуваним на європейському ринку праці як кваліфікація відповідного рівня. Другий цикл повинен вести до здобуття ступеня магістра і/або ступеня доктора, як це прийнято у багатьох європейських країнах;

3) упровадження системи залікових одиниць за типом ECTS – європейської системи перезарахування залікових одиниць трудомісткості як дієвого засобу великомасштабної студентської мобільності;

4) сприяння мобільності як студентів, так і викладачів, працівників адміністративного персоналу ВНЗ;

5) сприяння європейській співпраці у забезпеченні якості освіти з метою розробки самостійних критеріїв і методологій;

6) сприяння необхідним європейським баченням у вищій освіті, особливо стосовно розвитку навчальних планів, міжінституціональногоспівробітництва, схем мобільності, спільних програм навчання, практичної підготовки і проведення наукових досліджень;

7) соціальний захист і відповідальність ВНЗ за його підвищення;

8) посилення інтеграції науки й освіти;

9) відкритість Європи світу в цілому;

10) розв’язання проблеми навчання протягом усього життя.

Незважаючи на певну динаміку цілей Болонського процесу щодо реалізації процесу інтеграції вищої школи одночасно на декількох рівнях, все ж таки основним є рівень університетів. Останні змушені йти назустріч зацікавленості студентів у здобутті освіти, яка визнавалася б одночасно у декількох країнах, з тим щоб підвищити ймовірність успішного працевлаштування випускників. Створити єдину загальноєвропейську систему освіти – сильну, конкурентоспроможну, що відповідає вимогам забезпечення економічної могутності Об’єднаної Європи – таке основне завдання Болонського процесу.

Створення Зони європейської вищої освіти несе багато нових перспектив, звичайно ж, з урахуванням розходжень країн, але потребує продовження докладання зусиль з ліквідації бар’єрів і розробки таких рамок для викладання і навчання, які розширили б діяльність і зробили співробітництво на ринку освітніх послуг більш ефективним, ніж це було раніше.

З метою розвитку Болонського процесу на зустрічі представників європейських вищих навчальних закладів у Саламанці (29-30 березня 2001 р.) було визначено основні принципи функціонування Зони європейської вищої освіти, до яких належать:

- автономія з відповідальністю, освіта як відповідальність перед суспільством;

- вища освіта має бути заснована на наукових дослідженнях;

- організація диверсифікованості;

- якість як фундаментальний камінь формування освіти;

- формування довіри;

- сумісність з ринком праці;

- мобільність;

- сумісні кваліфікації на доступеневому і післяступеневому рівнях;

- привабливість.

На сьогодні Болонська декларація підписана більш ніж 40 європейськими державами, в тому числі й Україною – у травні 2005 року.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.