Права та обов’язки осіб, що беруть участь у справі

Стаття 49. Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі

1. Особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки.

2. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

3. Особи, які беруть участь у справі, мають право:

1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів;

2) знайомитися з матеріалами справи;

3) заявляти клопотання і відводи;

4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення;

5) подавати докази, брати участь в дослідженні доказів;

6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам;

7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

8) знайомитися з технічним записом та журналом судового
засідання і подавати письмові зауваження до них;

9) робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень;

10) оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів;

11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

4. Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.

1. Сукупність процесуальних прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі, визначають їх процесуальне положення та дають їм можливість відігравати активну роль в адміністративному процесі. Для ефективного захисту та реалізації своїх прав,свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин особи, які беруть участь у справі, наділені великим обсягом процесуальних прав, які вони здійснюють при розгляді справи в адміністративному суді. Наявність широкого кола та особливостей процесуальних прав у осіб, які беруть участь у справі, є ще однією відмінністю цієї групи осіб від інших учасників адміністративного процесу. Особи, що беруть участь у справі, наділені також певними обов'язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу суду здійснювати ефективний розгляд адміністративної справи.

2. Частина 1 коментованої статті містить положення, що логічно випливає з принципу адміністративного судочинства, передбаченого ст. 10 КАС України, яким закріплено, що всі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі, не є зовсім однаковими, але рівність положення цих осіб підтверджується тим, що вони мають рівні процесуальні права і обов'язки. Таким чином, процесуальні права і обов'язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими ніж права і обов'язки другої особи, яка бере участь у справі.

3. Частина 2 коментованої статті визначає головний обов'язок усіх осіб, які беруть участь у справі. Це — обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

4. Частиною 3 ст. 49 КАС України встановлено основні процесуальні права осіб, які беруть участь у справі. Цей перелік визначений для всіх осіб цієї групи, та в ньому містяться два види процесуальних прав осіб, які беруть участь у справі:

1) змагальні

2) диспозитивні.

Змагальні права — це надані законом можливості особи, яка бере участь у справі, доводити свою позицію перед судом та спростовувати позиції інших осіб, які беруть участь у справі. До змагальних прав відносяться:

ü право знати про дату, час і місце судового розгляду справи,

ü про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів,

ü право знайомитися з матеріалами справи,

ü право заявляти клопотання і відводи,

ü право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення,

ü право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів,

ü право висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду,

ü задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам,

ü право подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них,

ü право робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень тощо.

ü право за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.

Адміністративний суд повинен надавати сприяння всім особам, які беруть участь у справі, в реалізації цих змагальних прав. Для цього він має роз'яснювати особам їх процесуальні права, попереджати про наслідки вчинення певних процесуальних дій тощо.

Диспозитивні права — це встановлені в законі можливості особи, яка бере участь у справі розпоряджатися своїми вимогами на свій розсуд.

До диспозитивних прав, наведених у коментованій статті, належить

ü право оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів. Крім цього права, інші диспозитивні права осіб, які беруть участь у справі, передбачені в наступних статтях КАС України (див. ст. 51 та коментар до неї).

Треба зазначити, що перелік прав, передбачених коментованою статтею, не є вичерпним, він доповнюється положеннями інших статей цього Кодексу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.