Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Структура та зміст курсової роботи

Загрузка...

 

Курсова робота повинна мати чітку логічну побудову з відповідними складовими елементами. Вона, як правило, складається з наступних складових: титульний аркуш, зміст, вступ, основна частина, висновки, додатки, список використаних джерел.

1. Титульний аркуш відповідного зразка, затвердженого департаментом вищої освіти МОНМС України (форма №Н-6.01) (додаток Б).

2. Зміст, в якому вказується структура роботи: вступ, назви розділів і підрозділів, сторінки їхнього початку, висновки, додатки (за необхідності), список використаних джерел. Зразок оформлення змісту поданий у додатку В.

3. Вступ, де обґрунтовується актуальність теми, ступінь її розробленості, формулюються мета та завдання роботи. Варто підкреслити, що обґрунтування актуальності роботи не повинно бути багатослівним. Головне – вказати суть проблеми, з чого і випливає актуальність теми. Вміння сформулювати наукову проблему свідчить про спроможність студента виділити головне.

У вступі розкривається актуальність теми, дається оцінка сучасного стану досліджуваної проблеми з посиланням на певні літературні джерела, визначається мета і завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження (тільки перераховуються) та практична значущість дослідження. У кінці вступу коротко описується структура роботи.

Актуальність теми та доцільність дослідження для розвитку відповідної галузі науки обґрунтовують шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми. Висвітлення актуальності має бути небагатослівним, визначати сутність науково-практичної проблеми.

Мета і завдання дослідження формулюються для вирішення та досягнення поставленої мети. Мета повинна бути сформульована таким чином, щоб указати на об’єкт і предмет дослідження.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію й обране дослідження.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяться його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження змістовно визначає тему науково-дослідної роботи.



Интернет реклама УБС

Перераховують використані методи дослідження та змістовно визначають, що саме досліджувалось кожним методом. Вибір методів дослідження повинен забезпечити достовірність отриманих результатів і висновків.

Щоб отримати достовірні результати, рекомендується використовувати різноманітні методи. При проведенні економічних досліджень частіше використовують такі методи:

- теоретичні: індукція та дедукція, аналіз і синтез; порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація, систематизація; узагальнення, ранжування, формалізація, моделювання: наочно-образні, вербальні, знакові (символічні) та математичні (перфокарти, графіки) та інші моделі;

- емпіричні методи: педагогічне спостереження; усне опитування: бесіда, інтерв’ю; письмове опитування: анкетування, тестування, рейтинг; експеримент, узагальнення незалежних характеристик, аналіз документів і продуктів діяльності, узагальнення передового педагогічного досвіду;

- методи математичної статистики: середня арифметична величина (х), мода (Мо), медіана (Ме), дисперсія, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації та інше.

Практичне значення одержаних результатів. Тут мається на увазі надання відомостей про використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання.

4. Основний текст може складатися з 3-х розділів, підрозділів (не менше 2-х) і пунктів (не менше 2-х), в яких розкривається досліджувана проблема.

Перший розділ, як правило, присвячується теоретико-методологічним питанням досліджуваної теми, в ньому здійснюється огляд літератури, відтворюються різні підходи, точки зору щодо предмету дослідження та розкривається теоретичний зміст дослідження. Назва розділу має відображати сутність проблеми. Не допускається називати його загальним визначенням «Теоретична частина», «Теоретичний розділ», «Теоретичне обґрунтування» тощо. Він може містити 2-3 підрозділи.

В огляді літератури, яка стосується цього розділу окреслюють основні етапи розвитку наукової думки з даної проблеми стисло, в аналітичному плані, критично висвітлюють роботи попередників, називають ті питання, які залишились невирішеними та визначають таким чином місце курсової роботи у розв’язанні проблеми. Бажано закінчити огляд літератури коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі.

В другому розділі обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення задач та їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення досліджень. У цьому розділі вказується місце і час проведення дослідження, характеризується матеріал, який узято для досліджень, детально описуються використані методи досліджень. Тобто в основу покладається описання організації та результатів емпіричного дослідження. Він називається у відповідності з сутністю проблеми. Не допускається називати розділ «Практична частина», «Експериментальна частина». В розділі дається програма дослідницької роботи, наводиться описання методики формувальної дії, її результатів, що виражаються в математично опрацьованих даних спостережень, анкетувань, бесід та інше, а також практичні висновки та рекомендації. Розділ може містити 2-3 підрозділи. В цьому розділі важливо екстраполювати теоретичний аналіз на конкретну практичну ситуацію.

У наступних розділах із вичерпною повнотою, логічно й аргументовано викладають зміст і результати власних досліджень.

В третьому розділі, в розрізі порівняльного аналізу світового досвіду, наводяться шляхи та методи вирішення економічної проблематики.

5. Висновки. В них стисло підсумовуються результати дослідження, вказується яким чином досягнута мета та вирішені завдання, що поставлені у вступі, наводяться пропозиції щодо вирішення тієї чи іншої проблеми. Висновки складаються з коротких висновків та пропозицій, які повинні бути чітко сформульовані, мати закінчену форму. Вони повинні випливати із суті роботи й обов’язково з власного матеріалу, власного спостереження і міркування студента та містити те нове, до чого прийшов автор роботи разом із своїм науковим керівником.

6. Додатки (за необхідності). До них включається допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття курсової роботи:

- таблиці, схеми, графіки, ілюстрації, як допоміжний матеріал, так і ті, що займають більше 0,5 аркуша;

- матеріали для експериментального дослідження (розроблені анкети, опитувальні листи дослідження);

- витяги з нормативних документів відповідно до досліджуваної проблеми.

Обсяг додатків не повинен перевищувати обсягу роботи.

7. Список використаних джерел. У бібліографії вказуються всі публікації, використані при підготовці роботи. Праці, на які у тексті роботи немає посилань, у Списку не вказуються. Потрібно мати на увазі деякі обов’язкові правила складання бібліографії (додаток Д):

1) бібліографічний опис проводиться мовою оригіналу, при цьому якщо у списку літератури є джерела на інших мовах (окрім української чи російської), то вони об’єднуються в один ряд і розміщуються наприкінці загального списку.

2) бібліографічний опис книги проводиться згідно з титульною сторінкою;

3) у бібліографічному описі необхідно зазначити том, частину, випуск, номер, місце видання, рік, який дається арабськими цифрами;

4) робота 1-3 авторів зазначається за прізвищем авторів. Якщо книга має 4 чи більше авторів, то бібліографічний опис складається за заголовком. Якщо 5 і більше авторів, то за косою рискою приводять прізвища тільки перших трьох авторів із додаванням слів «та інші». У цьому випадку ініціали вказують перед прізвищами авторів;

5) при складанні бібліографії можна використовувати скорочення, які відповідають державному стандарту. У назві книжки чи статті скорочення не використовують.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.