Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Поняття конфлікту, та його функції.

Соціальні конфлікти та механізм їх розв’язання.

Поняття конфлікту, та його функції.

Структура та причини виникнення конфліктів.

Управління соціальними конфліктами.

Поняття конфлікту, та його функції.

Термін «конфлікт». у перекладі (з лат. ) означає «зіткнення».

Конфлікт виникає тоді, коли люди починають усвідомлювати, що їхні інтереси, потреби, цілі не можуть бути задоволеними і починають діяти так, аби змінити ситуацію.

В залежності від змісту, характеру та спрямованості таких дій конфлікт може наростати, пом'якшуватись, або розв'язуватись.

Отже, конфлікт— це зіткнення протилежних цілей, позицій, поглядів суб'єктів соціальної взаємодії, які усвідомлюють суперечливість своїх інтересів.

Конфлікт має соціальну природу, бо учасниками конфлікту завжди є люди, або соціальні групи , чи спільноти.

Враховуючи, що безконфліктного розвитку соціальних систем (від суспільства до особистості) не існує проблематика конфлікту є однією з найбільш актуальних у соціології і досліджується у соціології конфлікту.

Соціологія конфлікту — це галузь соціології, яка вивчає природу, механізми виникнення та розгортання, а також способи попередження та розв'язання соціальних конфліктів.

Предмет соціології конфлікту :

1. з'ясування соціальної природи та сутності конфліктів;

2. з'ясування принципів діагностики конфліктів та соціологічний їх аналіз;

3. типологія та класифікація конфліктів;

4. визначення способів подолання та механізмів управління соціальними конфліктами.

Основними об'єктами соціальних конфліктів є ресурси, статус та цінності.

У вивченні конфліктів соціологія досліджує їх:

1. соціальну природу та структуру,

2. причини та умови виникнення,

3. механізми попередження та подолання конфліктів,

4. прогнозування конфліктів

Які ж конкретно функції виконують конфлікти у житті суспільства?

До позитивних функцій конфліктів соціологи відносять:

1. соціально-діагностичну — виникнення конфліктів свідчить про недоліки у функціонуванні соціальних організацій, поглиблення суспільних протиріч

2. регулюючу — конфлікти створюють і підтримують у суспільстві соціальну рівновагу, забезпечують баланс сил у структурах влади й управляння;

3.інтегративну — участь у конфлікті сприяє консолідації людей, які захищають спільні інтереси, формуванню їх зацікавленості у співпраці, узгодженні та об'єднанні своїх зусиль;

4. інноваційну — конфлікти сприяють оновленню соціальних відносин, є джерелом нововведень та прогресивних тенденцій;

5. комунікативну — забезпечує взаємо пристосування його учасників, спільне вироблення взаємоприйнятних рішень;

6. соціально-психологічну — конфлікти сприяють зняттю психологічної напруги, викиду негативних емоцій .

Водночас, конфлікти можуть, посилювати нестабільність соціальної системи, порушувати її нормальне функціонування.

У такому випадку говорять про негативні функції конфліктів, до яких відносять:

1. дестабілізуючу — деструктивні конфлікти призводять до порушення соціальної рівноваги, громадського порядку, застосуванню насильницьких методів розв'язання існуючих проблем;

2. надлишково-витратну — конфлікти, як правило, вимагають використання додаткових матеріальних, часових, моральних, зокрема, емоційних ресурсів для вирішення проблем, навколо яких вони виникають;

3. дезорганізуючу — конфлікти уповільнюють та ускладнюють процеси прийняття рішень, відволікають від виконання поточних планових завдань, порушують ритм та ефективність діяльності.

Серед соціологів немає одностайності з проблеми класифікації конфліктів.

Розрізняють такі види конфліктів:

1. за способом розв'язання — насильницькі або ненасильницькі;

2. за сферою розгортання — політичні, соціальні, економічні, організаційні, юридичні, сімейно-побудові, ідеологічні, соціокультурні ;

3. за напрямком впливу — вертикальні та горизонтальні, в залежності в характеру соціальних зв'язків між суб'єктами конфлікту;

4. за ступенем виявлення — відкриті та скриті;

5. за суб'єктами — внутрішньо особистісні, між особистісні, між групові, між малими та великими соціальними спільнотами, міжетнічні та міждержавні;

6. за наслідками — конструктивні та деструктивні;

7. за мотивацією — конфлікти з приводу розподілу владних повноважень і позицій, з приводу розподілу ресурсів, цінностей та життєвих установок;

8. за масштабами — глобальні, соціетальні, регіональні, локальні;

9. за формою — прості (бойкот, саботаж, переслідування, агресія) та складні (суспільний протест, бунт, соціальна революція, війна).

Проблема природи конфліктів, причин та умов їх виникнення, способів попередження та розв'язання в усі часи цікавила вчених, філософів, державних та громадських діячів.

Спроби осмислення природи соціальних конфліктів належать:

А) Геракліту, який у своїх трактатах намагався обґрунтувати позитивну роль боротьби у процесі суспільного розвитку.

Б) Середньовіччя - Фома Аквінський, вважав, що війни є припустимими у житті суспільства за умови, що їх санкціонує держава.

Г) період Відродження - гуманісти Т. Мор, Е. Роттердамський, Ф. Рабле, Ф. Бекон виступили з засудженням соціальних конфліктів.

Е. Роттердамський - звертав увагу на складність примирення конфліктуючих сторін.

Англійський філософ Ф. Беконвперше проаналізував причини соціальних конфліктів, а також можливі способи їх подолання.

Засновником соціології конфлікту вважається Г.Зіммель, який запровадив термін соціологія конфлікту у науковий обіг.

У ХVIII - ХІХ ст. з різкою критикою збройних конфліктів виступають французькі просвітителі (Д. Дідро, Ж. Ж. Руссо, Вольтер), німецькі філософи (І. Кант, Г. Гегель).

Д) Цілісну концепцію конфліктів містить у собі соціологічна теорія К. Маркса. Визнаючи можливість, а, за умов гострої класової боротьби — й необхідність соціальних конфліктів у суспільному житті, Маркс, помилково вважав, що у майбутньому, коли буде ліквідовано приватну власність на засоби виробництва як основу конфліктних ситуацій, розвиток суспільства носитиме безконфліктний характер.

На початку XX століття соціологи обґрунтували систему фундаментальних ідей соціології конфлікту.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.