Загальні положення та основні принципи захисту населення і територій.

Тема 6. ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ У РАЗІ ЗАГРОЗИ ТА ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Питання.

1. Загальні положення та основні принципи захисту населення і територій

2. Єдина державна система запобігання і регулювання на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

3. Державне управління, сили та засоби захисту населення від надзвичайних ситуацій

Загальні положення та основні принципи захисту населення і територій.

Захист населення i територій є системою загальнодержавних заходів, які реалізуються центральними i місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами рад, органами управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту, підпорядкованими їм силами та засобами підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, добровільними формуваннями, що забезпечують виконання організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів у сфері запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

загрози життєво важливим інтересам громадян, держави, суспільства поділяються на зовнішні та внутрішні i виникають під час надзвичайних ситуацій техногенного i природного характеру та воєнних конфліктів.

Зовнішні загрози безпосередньо пов'язані з безпекою життєдіяльності населення i держав є в разі розв'язання сучасної війни або локальних збройних конфліктів, виникнення глобальних техногенних екологічних катастроф за межами України (на землі, у навколоземному просторі), які можуть спричинити негативний вплив на населення та територію нашої держави.

Внутрішні загрози пов'язані з надзвичайними ситуаціями техногенного i природного характеру або можуть бути спровоковані терористичними діями.

Принципи захисту випливають з основних положень Женевської конвенції щодо захисту жертв війни та додаткових протоколів до неї, можливого характеру воєнних дій, реальних можливостей держави щодо створення матеріальної бази захисту.

Ними є:

· принцип безумовного примату безпеки, відповідно до якого концепція прогресу поступається місцем концепції безпеки;

· принцип ненульового (прийнятного) ризику, який полягає в намаганні досягти такого рівня ризику на підприємствах, який можна було б розглядати як прийнятний;

· принцип плати за ризик. Розмір плати залежить від потенційної небезпеки техногенних об'єктів i є пропорційним величині можливого збитку. Сама плата може бути розумним самообмеженням споживання суспільства, а кошти спрямовуються на створення системи попередньої безпеки та підвищення оплати на виробництвах, де не забезпечується безпека (наприклад, вугільні шахти), а також на певні виплати за ризик, що мають стимулювати проведення заходів, спрямованих на забезпечення безпеки;

· принцип добровільності, згідно з яким ніхто не має права наражати людину на ризик без її згоди;

· принцип невід'ємного права кожного на здорове довкілля. Даний принцип передбачає обов'язки фізичних i юридичних осіб забезпечувати таке право i проводити свою діяльність так, щоб не завдавати шкоди довкіллю;

· принцип правової забезпеченості передбачає, що вci аспекти функціонування системи захисту населення i територій регламентуються відповідними законами та іншими нормативно-правовими актами;

· принцип свободи інформації щодо безпеки людини полягає в урахуванні громадської думки під час вирішення питань щодо будівництва небезпечних підприємств;

· принцип раціональної безпеки передбачає максимально можливе економічно обґрунтоване зниження ймовірності виникнення загрози надзвичайних ситуацій i пом'якшення їх наслідків;

· принцип превентивної безпеки - максимально можливе значення ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій;

· принцип необхідної достатності i максимально можливого використання наявних сил i засобів визначає обсяг заходів щодо захисту населення i територій у разі загрози надзвичайних ситуацій.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.