Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Вплив ідей французьких вчених на розвиток бухгалтерського обліку

Франція була однією з найбільших і наймогутніших держав того часу. В ХVІІ ст. в країні активно розвивалась торгівля та мануфактура, що стимулювало розвиток бухгалтерського обліку.

Послідовник політики протекціонізму французької промисловості і торгівлі, генерал-контролер (міністр) фінансів Франції при Людовіку ХІV Жан Батіст Кольбер (1619-1683) цілою низкою урядових законів регламентував практично всі сторони господарського життя країни.

Для пожвавлення торгівлі Ж. Кольбер розробив і видав новий торговельний статут під назвою “Ордоннанс” або комерційний кодекс в 1673 р., де поряд з іншими були висвітлені питання організації і ведення бухгалтерського обліку. Це зумовило формування облікового законодавства, яким було встановлено єдині правила ведення рахівництва, регламентовано облік торговельних підприємств, обмінних контор і банків, яке вимагало, щоб кожне підприємство один раз на два роки складало баланс. Так була започаткована практика подання публічної фінансової звітності головним користувачам – інвесторам.

До середини ХVІ ст. у Франції оригінальної облікової літератури не було; першою працею на французькій мові став переклад книги Яна Імпіна, що вийшов з друку у 1543 р. В 1567 р. вийшла перша бухгалтерська праця, яка належить французькому вченому П. Савонну.

Значний розвиток торговельної і промислової діяльності в країні в середині ХVІІ ст. призвів до необхідності поширення серед французьких купців і промисловців ґрунтовних знань з рахівництва, але праці французьких авторів попередньої епохи не задовольняли потреб бухгалтерів. З’явилась потреба в нових, більш серйозних працях, якими стали роботи французьких вчених, зокрема Ж. Саварі і М. де ла Порта.

У 1675 р. вийшла праця Ж. Саварі під назвою “Про досконалого купця”. В ній йдеться про все, що стосувалось торгівлі і техніки її ведення: торгове, вексельне і морське право, техніка ведення торгових операцій та бухгалтерія, якій була присвячена лише незначна частина праці (частина ІV-а четвертої книги).

Щодо бухгалтерії, то Ж. Саварі рекомендував ведення наступних книг:

· книга придбань, до якої записуються всі факти по закупівлі товарів;

· журнал для запису товарів, придбаних в кредит;

· книга продаж для запису реалізації товарів за готівку, а також для запису сум, що надходять для сплати за товари, надані в кредит;

· книга для запису платежів, що представляє собою ресконтро (допоміжну бухгалтерську книгу) дебіторів і кредиторів, в якій також відкривається особовий рахунок власника для запису всіх його прибутків і збитків;

· касова книга;

· ділова книга та ін.

Особливістю поглядів Ж. Саварі є те, що він рекомендує ведення не трьох основних книг, описаних Л. Пачолі (Журнал, Меморіал і Головна книга), а декількох допоміжних книг, крім Журналу і допоміжної книги. Отже, Ж. Саварі є одним із авторів, які вперше визнали необхідним ведення допоміжних книг.

Ж. Саварі називав бухгалтерський облік однією із функцій управління, що дає підстави вважати його одним із засновників управлінського обліку, який з’явився дещо пізніше. Вплив цього вченого на облікову думку ХVІІ – ХVІІІ ст. був дуже значним.

Іншим видатним французьким вченим кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст. був Матьє де ла Порт. Найбільш серйозною працею М. де ла Порта є “Наука негоціанта”, в якій автор з великою для того часу досконалістю описав просте і подвійне рахівництво. Книга представляла собою шедевр того часу, оскільки в ній вперше в історії рахівництва була запропонована чітка і науково обґрунтована теорія записів по рахунках, хоча в достатньо наївній формі.

Французькі автори зробили значний внесок у розробку складу і структури облікових реєстрів, їх інформаційних зв’язків, технічних прийомів і створення концепцій трьох форм: французької (М. де ла Порт); американської (Е. Дегранж); бельгійської (Е. Баттайль).

Особливістю французької форми обліку є ведення ряду окремих Журналів, що періодично об’єднуються в один спільний Журнал для запису всіх операцій підприємства.

Різновидом французької форми рахівництва є бельгійська, яка передбачала диференціацію журналу на чотири самостійні реєстри: 1) покупки; 2) продажі; 3) каси; 4) фінансові результати, що виникають при купівлі-продажу.

Одним з перших літературних творів, які поставили бухгалтерію Франції на якісно новий рівень, стала праця Едмонда Дегранжа, видана в 1795 р. В ній розроблені основні положення теорії бухгалтерії, які з часом розвились в так звану юридичну теорію.

Е. Дегранжа називали останнім бухгалтером старої бухгалтерії і першим з вчителів науки про облік. Е. Дегранж створив американську форму обліку. На відміну від так званої французької форми обліку, призначеної для великих підприємств, що вимагала значного поділу облікового процесу, американська форма призначалась для невеликих підприємств, де можливості для подібного поділу були досить обмежені.

Згідно теорії Е. Дегранжа, особливо важливими були систематичні та хронологічні записи, які можна об’єднати в одному реєстрі – Журнал-Головна. Записи в цій книзі дозволяють виявити на будь-який момент стан розрахунків і визначити величину капіталу власника.

Говорячи про розвиток французької літератури в ХVІІ – ХVІІІ ст., необхідно також виділити праці С. Рікара і Б.Ф. Баррема.

Праця С. Рікара вийшла в 1709 р. в Амстердамі французькою мовою. Взагалі С. Рікар користувався термінологією і теорією М. де ла Порта. Нововведенням С. Рікара є формування щоденного пробного балансу, який використовувався для перевірки правильності проведених записів.

Праця Б.Ф. Баррема представляє собою досить серйозну для того часу спробу не тільки викласти техніку рахівництва, але й обґрунтувати її науково розробленими теоретичними положеннями. В своїй праці Б.Ф. Баррем наводить багато прикладів, розглядаючи які автор ілюструє свої теоретичні положення. На завершення вчений з’ясував значення

Треба зазначити, що Франція в другій половині ХVІІ ст. була наймогутнішою країною Європи. Французька система обліку стала найпоширенішою. Французькі автори першоосновою обліку вважали рахунки. Подвійний запис вони виводили з рахунків, а не з балансу.

 

 




Переглядів: 444

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.