Загальний підхід до організації внутрішнього аудита

Великий інформаційний потенціал і знання всіх тонкостей у діяльності своєї організації вигідно відрізняють внутрішніх аудиторів від зовнішніх. Тому доцільно, щоб функції внутрішніх аудиторів в організації виконували штатні фахівці, а не запрошені з боку незалежні аудитори. Крім того, штатні фахівці більше відповідальні у своїх рекомендаціях. У кожному разі в штаті організації повинен складатися фахівець, виконуючий обов'язки головного внутрішнього аудитора.

Головний внутрішній аудитор - це найбільш кваліфікований фахівець, що володіє різнобічними знаннями й навичками, здатний дати вищому керівництву сама компетентна рада в галузі економіки й фінансів.

Головний аудитор в ідеалі повинен мати пізнання й практичні навички в області бухгалтерії, податкового права, економіки, фінансового менеджменту, загальної юриспруденції, маркетингу, загального керування, менеджменту персоналу, мати властиво аудиторські знання й навички.

Крім того, він повинен знати завдання, поставлені вищим керівництвом перед організацією; можливості й потреби колективу; зовнішні зв'язки своєї організації. Йому необхідні достатні знання в області комп'ютерної техніки й технологій.

Головний внутрішній аудитор організує, регулює й контролює діяльність інших співробітників внутрішнього аудита (у тому числі здійснює контроль якості їхньої роботи). У його функції також входить:

· керівництво розробкою внутріфірмових аудиторських стандартів, керівництво складанням генеральних планів діяльності внутрішніх аудиторів і аудиторських програм (при узгодженні з органами керування організацією);

· керівництво розробкою методології внутрішнього аудита, у тому числі базових методик перевірок;

· консультування посібника з найбільш важливих питань;

· прийняття замовлень на проведення перевірок яких-небудь об'єктів;

· прийняття участі в найбільш важливих перевірках;

· аналіз і оцінка висновків (аудиторських звітів), складених внутрішніми аудиторами за результатами перевірок, а також узагальнення цих висновків і доведення до осіб, безпосередньо приймаючі рішення (адміністрації);

· координація взаємодії внутрішніх і зовнішніх аудиторів, що перевіряють організацію;

· участь у розборі різних спірних і конфліктних ситуацій, що виникають у процесі функціонування організації, у тому числі суперечок з податковою інспекцією (поліцією).

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.