Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Робота психолога в дільниці КДіР

Вид роботи психолога	День перебування

Групова бесіда із засудженими	1–й день
• Знайомство з особовими справами. • Первинне заповнення психологічної картки профілактичного обліку. • Ознайомчі індивідуальні бесіди із засудженими	2–3–й день

• Проведення тестування. • Повторні індивідуальні бесіди із засудженими. • Проведення психотерапевтичних сеансів.	4-9-й день
• Підготовка рекомендацій начальникам відділень соціально-психологічної служби щодо індивідуальної роботи із засудженими. • Заповнення відповідного розділу індивідуальних програм соціально-психологічної роботи із засудженими. • Заповнення психологічної картки профілактичного обліку.	10-12-й день
• Аналіз особистісних якостей засуджених та підготовка пропозицій щодо їх розподілу до відділень соціально-психологічної служби та зайнятості працею.	13-14-й день
Участь у комісії по розподілу засуджених до відділень та виробничих бригад.	15-й день

Картки профілактичного обліку, як правило, заводяться психологом на осіб, які відносяться до групи "ризику" .

Після аналізу остаточних результатів психологічного дослідження, у разі необхідності, психолог подає інформацію у відповідні служби установи та узгоджує з ними питання постановки такої особи на профілактичний облік в черговій частині .

Крім того, психологічні картки профілактичного обліку можуть заводитись психологом і на осіб іншої категорії, які, на його думку, потребують тривалого психологічного спостереження або допомоги (наприклад, особи з низькими адаптивними можливостями, тяжкими психічними станами і ін.).

Психологічна картка профілактичного обліку засудженого зберігається у психолога та використовується ним для накопичення та обліку психологічної інформації про кожну під облікову особу з метою зручності аналізу даних про особистість, правильного планування та організації психологічної роботи.

У подальшій роботі на звороті картки, паралельно із індивідуальною програмою, фіксуються результати повсякденної роботи (спостереження, бесіди, тестування, а також висновки та пропозиції тощо), тобто все те, що стосується психопрофілактичної роботи з даним засудженим.

Первинне заповнення психологічної картки профілактичного облікузасудженого передбачає внесення психологом, за наслідками документального вивчення особи, соціодемографічної та кримінологічної інформації, а саме:

• підстави постановки на профілактичний облік;

• прізвище, ім'я та по батькові;

• дата та місце народження засудженого;

• стаття КК України;

• строк (початок та кінець) відбування покарання;

• попередні судимості;

• освіта;

• фах;

• стан здоров'я;

• соціальні зв'язки;

Після вивчення особової справи (та первинного заповнення психологічної картки профілактичного обліку) психолог проводитьознайомчу бесіду із засудженим, в процесі якої намагається:

• встановити психологічний контакт;

• отримати додаткову інформацію про засудженого;

• визначити наявні та спрогнозувати можливі психологічні проблеми засудженого;

• з'ясувати життєві плани засудженого та визначити перспективи як на час відбування покарання, так і після звільнення з місць позбавлення волі.

Для ефективного проведення ознайомчої бесіди рекомендується використовувати прийоми "відкрите спілкування" ("накопичення первинної згоди") методику контактної взаємодії Л.Б.Філонова, що передбачає:

а) вибір нейтрального матеріалу бесіди;

в) уникнення протиріч при спілкуванні;

г) використання запитань, на які прогнозується стверджувальна відповідь (але зміст яких не викликає негативних емоційних реакцій співрозмовника) ;

д) вгадування (прогнозування) емоційного стану співрозмовника для покращання емоційного контакту;

е) прийом "співвіднесених запитань", тобто констатація певних переживань або уявлень співрозмовника, які заважають проведенню бесіди, намагання "розговорити" його за допомогою цієї теми (наприклад: "Я так розумію, що Ви не хочете зі мною говорити?" або "Ви, напевно, хотіли б, щоб ця розмова скоріше закінчилася?" тощо).

Використовуючи ці прийоми в ознайомчій бесіді для налагодження емоційного контакту із засудженим, психолог готує його до наступного етапу роботи – тестування.

Психодіагностичне вивчення засуджених здійснюється у приміщені для тестування. Тривалість тестування не повинна перевищувати дві години.

Для вивчення психологічних особливостей засуджених психологу установи виконання покарань рекомендується використовувати такі методики:

• Обозова-Щокіна (визначення ступеня рішучості);

•Айзенка-Русанова (нейротизм, вертованість, тип темпераменту);

• Ч.Спілберга (особиста та ситуативна тривожність);

• Басса-Дарки (показники та форми агресії).

Сукупне використання цих методик дозволяє отримати певну інформацію про засудженого та спрогнозувати його вірогідну поведінку в місцях позбавлення волі.

З урахуванням можливої відмови засуджених від проходження психологічних тестів, (тобто, відмови відповідати на запитання, що обумовлено такими психологічними чинниками як надмірна підозрілість, невіра засуджених, асоціювання запитань із допитом та інше), крім вербальних методик ефективно використовуються проективні:

• Сонді (портретні вибори);

• ТАТ (тематичний аперцепційний тест);

• М. Люшера (кольоровий тест);

• НТ (неіснуюча тварина);

• ДДЛ (дом-дерево-людина).

Вище перелічені методики рекомендуються фахівцями пенітенціарної психології як найбільш валідні для місць позбавлення волі.

Психологічні тестові методики повинні знаходитися вокремих папках, які мають титульний аркуш наступного змісту:

• назва методики;

• мета її використання;

• автор;

• дата та вибірка на якійпроведена адаптація (бажано);

• ступінь валідності.

У зазначених паках містяться:

• порядок застосування методики;

• текст опитувальника (якщо методика міститьзапитання);

• роздатковий матеріал (один примірник бланку);

• ключі для підрахунку результатів;

• текст інтерпретації отриманих результатів.

Загальний роздатковий матеріал може зберігатисьокремо.

У разі використання для психодіагностичного тестування персональних комп'ютерів або інших засобів автоматичного тестування, психологом оформляється описання даної методики, подібне вищезазначеному титульному аркушеві із додатковим визначенням організації-розробника програмного продукту (або відповідний сертифікат).

Після проведення тестування та обробки результатів психолог співставляє їх з даними, отриманими у результаті вивчення особової справи та ознайомчої бесіди із засудженим.

У разі виявлення невідповідності зазначених даних, при необхідності уточнення деяких питань, а також для запобігання помилок у розробці практичних рекомендацій начальнику відділення соціально-психологічної служби щодо індивідуальної роботи із засудженим, психолог проводитьповторну індивідуальну бесіду із засудженим.

Для більшої ефективності повторної бесіди рекомендується дотримуватися її стандартизованої форми, яка передбачає наявність визначеної мети, плану, етапів. У деяких випадках для досягнення мети бесіди доцільно проводити її у вигляді структурованого інтерв'ю.

При проведенні інтерв'ю важливо запобігати наступних помилок:

1. Відсутність особистого звернення до засудженого.

2. Повчання, очевидні і банальні поради,

3. Надлишкова особиста зацікавленість в процесі інтерв'ю.

4. Відхід від професійної взаємодії в побутову.

5. Використання спеціальної термінології.

6. Прагнення психолога зайняти особистими висловлюваннями та проблемами більшу частину часу.

7. Нав'язування своєї думки засудженому.

8. Емоційний вплив через оцінку якостей засудженого.

9. Відсутність чітких цілей інтерв'ю.

10. Звинувачення засудженого у невідвертості.

11. Постійні апеляції до думки інших людей відносно даного питання.

При відсутності розуміння та згоди до співпраці з боку засудженого з'ясовуються спонукальні причини і вживаються заходи щодо їх усунення або нейтралізації.

Стійке небажання засудженого відповідати на запитання означає відсутність емоційного контакту, і, відповідно, зацікавленості в його налагодженні. В цьому випадку, психологу необхідно коректно завершити бесіду фразою типа: "Чи можемо ми про це поговорити наступного разу?"

Якщо спілкування з засудженим вдалося, і мету бесіди було досягнуто, засудженого запрошують до подальшого співробітництва.

У разі виникнення неузгодженості деяких результатів діагностики з висновками повторної індивідуальної бесіди, які мають суттєве значення для організації подальшої психологічної роботи з особою, психологом може бути запропоновано засудженому пройти додаткове діагностування.

На підставі результатів діагностики та проведеної бесіди психолог складає психологічну характеристику на засудженого та заповнює відповідний розділ індивідуальної програми соціально-психологічної роботи із засудженим та, при необхідності, заповнює психологічну картку профілактичного обліку засудженого.

На підставі аналізу особистісних якостей засуджених психолог також готує обґрунтовані пропозиції щодо їх розподілу до відділень соціально-психологічної служби та зайнятості працею.

1) Результати психологічного вивчення новоприбулих засуджених та рекомендації щодо їх розподілення до відділень і працевлаштування, психолог заносить у журнал психологічного вивчення засуджених, які прибули до установи (додаток 5 до цього Положення);

З метою усунення випадків нерозуміння психологами різних установ умовних скорочень даних психологічного обстеження (при переведенні засудженого в іншу установу), психологу установи виконання покарань рекомендується, надсилаючи матеріали психологічного обстеження засудженого до іншої виправної колонії, додавати роз'яснення умовних скорочень та вказувати використану методику.

Скорочення застосовуються при веденні документації, але не при написанні психологічних характеристик та рекомендацій.

Психотерапевтичні сеанси із новоприбулими засудженими проводяться, як правило, у кімнаті психоемоційного розвантаження для засуджених. Вони повинні бути спрямовані на поліпшення загального психофізіологічного стану та зменшення агресивності, тривожності, збентеженості засудженого.

Висновок до третього питання: робота психолога із засудженими на дільниці КДіР надає можливість отримати необхідну інформацію про їх особистість, підвищити адаптивні можливості новоприбулих, розподілити їх по відділеннях СПС з урахуванням рівня розвитку особистісних якостей та оперативної обстановки в УВП.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.