Імітаційне моделювання господарсько-фінансової діяльності підприємства

Головною метою моделювання є наближення теоретичних можливостей даних до реального. Із цією метою на практиці застосовують імітаційне моделювання, що у рамках облікового процесу дозволяє:

— полегшувати праця бухгалтера, зменшувати ймовірність здійснення помилок;

— аналізувати діяльність структурних підрозділів, підприємства в цілому протягом як певного часу, так і по заданому періоді;

— проводити непрямі експерименти, повторення розрахунків без реальних економічних наслідків;

— формувати дані, максимально адекватні реальній економічній ситуації;

— моделювати випадкові процеси;

— змінювати послідовність здійснення різних ситуацій;

— програвати варіанти прийнятих рішень;

— прогнозувати процеси господарської діяльності розраховувати оптимальний проект подальшої діяльності підприємства;

— формувати дані, які повинні бути фактично відбиті в бухгалтерському обліку при проведенні аудита.

Імітаційна модель даних бухгалтерського обліку Дозволяє проводити аналіз можливих результатів роботи структурних підрозділів і підприємства в цілому.

При використанні імітаційного моделювання з використанням АРМБ досить ефективні графічні методи відображення інформації. Графічне порівняння результатів варіантів рішень, що програють на імітаційній моделі, дозволяє забезпечити необхідну наочність і порівняння їхньої ефективності й оптимальності.

На практиці для прийняття управлінських і ситуаційних рішень типу: розширювати чи ні виробництво, виготовляти або купувати комплектуючі вироби, здійснювати чи ні модернізацію встаткування, призупинити або продовжувати випуск виробів і т.д. -т- застосовують моделі релевантності.

На мал. 2 наведена укрупнена модель релевантності, використовувана при моделюванні облікової інформації для прийняття управлінських рішень.

Рис. 11. Укрупнена модель релевантності.

Релевантна модель дозволяє змоделювати проектні витрати (доходи), діапазон яких обмежений альтернативними рішеннями. Бухгалтер має можливість легко маніпулювати обліковими даними й давати пропозиції по ухваленню управлінського рішення. Якщо в інформаційній системі передбачена база знань, то найкращі рішення можуть вибиратися автоматично й видаватися як рада бухгалтерові або керівникові підприємства.

Однієї із центральних проблем імітаційного моделювання обліково-аналітичних й аудиторських завдань є розробка фундаментальних імітаційних моделей, що дозволяють моделювати виробничо-господарську діяльність підприємства.

При формуванні обліково-аналітичних й аудиторських моделей використаються наступні принципи:

— розчленовування модельованого процесу на комплекси обліково-аналітичних й аудиторських завдань, що мають закінчене виробничо-економічне навантаження;

— інформаційний взаємозв'язок між комплексами завдань;

— взаємозв'язок воєдино завдань, що входять до складу відділових комплексів, таким чином, щоб результати рішення одного завдання служили вихідною інформацією для рішення іншого завдання або інших завдань (можливо, що результати рішення декількох завдань є вихідною інформацією для рішення одного завдання);

— стругаючи послідовність рішення завдань і комплексів завдань, замкнута їхня конфігурація;

— підпорядкування приватних критеріїв оптимізації окремих обліково-аналітичних й аудиторських завдань загальному критерію оптимальності системи моделей у цілому.

Одним з головних питань моделювання й прогнозування є формування загального критерію оптимальності імітаційної моделі. Для його вибору існує два підходи:

1. Однокритеріальний, коли для оптимізації моделі використається тільки один критерій, наприклад, одержання максимального прибутку, мінімізація витрат на виробництво й т.д.

2. Багатокритеріальний, коли в системі використається кілька критеріїв, наприклад, максимальне збільшення прибутку при збереженні обсягу випускає продукції, що; мінімізація витрат виробництва при запланованому випуску продукції; беззбитковість підприємства й т.д.

В основному в імітаційному моделюванні використається багатокритеріальний підхід, коли критерії в цілому утворять єдину моделюючу систему, що дозволяє максимально задовольнити потреби керування господарсько-фінансовою діяльністю підприємства.

Розроблювальні імітаційні системи повинні бути уніфіковані, щоб мати можливість використати ті самі методи моделювання на різних стадіях і рівнях керування господарсько-фінансової діяльності підприємства, а також проводити аналіз й аудит з метою оцінки їхньої ефективності.

Процес імітаційного моделювання облікового процесу, аналізу й аудита має наступні основні етапи:

1. Створення плану проведення імітаційного моделювання, у тому числі встановлення теми моделювання й виявлення кола завдань.

2. Формування моделі взаємозв'язків завдань обліку, контролю й аудита.

3. Формування необхідного результату на основі інформаційної бази даних, що управляє програми й моделі взаємозв'язку завдань.

4. Моделювання й конструювання облікових, аналітичних, контрольних й аудиторських даних.

5. Прийняття управлінських рішень за результатами моделювання.

Ефективність рішення завдань обліку, контролю й аудита прямо залежить від росту ефективності і якості керуючих впливів. Імітаційне моделювання сприяє розкриттю внутрішніх резервів й їхньому ефективному використанню. Застосування імітаційних моделей спрямовано на скорочення управлінських витрат, поліпшення організації праці, підвищення ефективності робіт на різному рівні керування.

Різні імітаційні моделі бухгалтерського обліку описані у відповідних розділах книги по кожній окремій ділянці обліку й при розгляді питань зовнішнього й внутрішнього аудита.

Література:

1. Зав городній В.П. Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю, аналізу та аудиту. –К.:А.С.К., 1998.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.