Види і напрямки аналізу, основи його класифікації

Економічний аналіз – це наука, яка всебічно досліджує господарську діяльність в межах як окремого робочого місця, підприємства, так і народного господарства в цілому.

Для правильного розуміння змісту і завдань економічного аналізу важливе значення має його класифікація.

За основу класифікації видів економічного аналізу прийняті класифікаційні ознаки функцій управління та менеджменту.

Класифікація видів економічного аналізу

Групувальна ознака	Види аналізу
Часова форма	Ø Стратегічний (перспективний); Ø Поточний (Оперативний); Ø Ретроспективний (Підсумковий, наступний)
Просторова форма	Ø Макроекономічний і мікроекономічний; Ø Внутрішній і зовнішній
Зміст аналізу	Ø Комплексний і тематичний; Ø Управлінський і фінансовий
Періодичність аналізу	Періодичний і одноразовий
Організаційна форма	Ø Децентралізований Ø Централізований Ø Механізований Ø На базі ЕОМ
За об’єктами управління	Ø Техніко-економічний; Ø Соціально-економічний; Ø Фінансово-економічний; Ø Економіко-статистичний; Ø Маркетинговий; Ø Функціонально-вартісний
Рівень охоплення об’єкта	Ø Суспільний; Ø Вибірковий; Ø Внутрішньогосподарський Ø Загальний; Ø Міжоб’єктний

2.Просоторові види економічного аналізу

Просторові види економічного аналізу вирізняються за відношенням до досліджуваного об’єкта - макроекономічний та мікроекономічний аналіз; внутрішній і зовнішній аналіз.

Макроекономічний аналіз охоплює дослідження економічних систем на рівні національної економіки, її галузевої та регіональної структури.

Макроекономічний аналіз (соціально-економічний аналіз):

1 рівень – аналіз стану і розвитку світового господарства, регіону, країни;

2 рівень – аналіз стану і розвитку галузі

Інформаційна база – соціально-економічна та міжнародна статистика

Мікроекономічний аналіз (аналіз господарської діяльності):

1 рівень – аналіз стану і розвитку підприємства

2 рівень – аналіз стану і розвитку окремого структурного підприємства.

Інформаційна база – дані всіх видів обліку та фінансової звітності.

Зовнішній аналіз проводиться за межами підприємства зацікавленими користувачами за даними фінансової звітності підприємства.

Мета зовнішнього економічного аналізу – оцінити місце господарського суб’єкта у ринковому середовищі для визначення стратегії і тактики економічних відносин, пошуку партнерів і клієнтів, забезпечення конкурентних позицій тощо.

Основні напрямки зовнішнього економічного аналізу:

1. аналіз дієвості та ефективності монетарної і фіскальної політики держави;

2. аналіз інвестиційного клімату та інвестиційної привабливості об’єктів;

3. аналіз правового забезпечення регулювання економічних відносин;

4. маркетинговий аналіз;

5. аналіз підприємницького ризику;

6. аналіз ділового партнерства;

7. аналіз політичних, соціальних, екологічних аспектів господарювання.

Особливості зовнішнього аналізу:

- Численність суб’єктів аналізу – користувачів інформації про діяльність підприємства;

- Різноманітність цілей та інтересів суб’єктів аналізу;

- Наявність типових методик аналізу для підприємств усіх галузей;

- Орієнтація аналізу тільки на зовнішню фінансову звітність підприємства;

- Обмеженість задач аналізу як наслідок попереднього фактора;

- Максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів інформації про діяльність підприємства.

Внутрішній аналіз проводиться на підприємстві менеджерами, робітниками функціональних підрозділів та іншими суб’єктами з використанням усієї сукупності економічної інформації.

Мета внутрішнього економічного аналізу – комплексне дослідження економічного розвитку господарюючого суб’єкта, його структурних підрозділів для забезпечення найповнішого використання його потенціалу і регламентації діяльності всіх функціональних підсистем.

Основні напрямки внутрішнього економічного аналізу:

1. аналіз виробничої програми;

2. аналіз ресурсозабезпечення та ресурсовикористання;

3. аналіз витрат на виробництво та собівартості продукції;

4. аналіз технічного та соціального розвитку тощо.

Особливості внутрішнього аналізу:

1. орієнтація аналізу на керівництво підприємства;

2. використання всіх джерел інформації для аналізу;

3. відсутність регламентації;

4. комплексність аналізу, вивчення всіх сторін діяльності підприємства;

5. максимальна закритість результатів аналізу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.