Розв'язати задачі

1. Під час затвердження зборами трудового колективу під-
приємства «Світанок» Правил внутрішнього трудового розпо-
рядку виникла дискусія з приводу розміщення у них розділів,
які визначають порядок прийому на роботу працівників та їхню
дисциплінарну відповідальність.

Виступаючи на зборах, представники трудового колективу вважали, що до правил прийому на роботу нічого крім того, що передбачено КЗпП, не внесено, а отже, дублювати норми кодексу немає потреби. Що стосується дисциплінарної відповідальності, то трудові колективи взагалі не мають права визначати стягнення за порушення трудової дисципліни, адже ці питання регулюються на централізованому рівні.

Більша частина учасників зборів вважали, що Правила внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві є зайвими, оскільки існують типові правила та галузеві правила внутрішнього трудового розпорядку, якими трудовий розпорядок належним чином врегульовано.

До з'ясування усіх спірних питань збори були перенесені на наступний тиждень. Спробуйте розібратися у наведеній ситуації. Як співвідносяться між собою централізовані та локальні акти? Чи є джерелом трудового права Правила внутрішнього трудового розпорядку?

2. Збори учасників товариства з обмеженою відповідальніс-
тю, створеного за участю іноземного інвестора, затвердили Поло-
ження про персонал товариства, в якому передбачили:

— учасники товариства зобов'язані працювати в товаристві;

— зайняття відповідної посади учасником товариства обумовлюється контрактом з генеральним директором товариства;

— робочий час учасників товариства не регламентується, а визначається необхідністю отримання товариством прибутків;

— учасники товариства, крім отримання дивідендів, одержують за свою працю заробітну плату;

— праця найманих працівників регулюється трудовим законодавством України.

Проаналізуйте названі вище позиції з приводу їхньої відповідності чинному законодавству, у тому числі трудовому. Чи є зазначене положення джерелом трудового права?

3. Міністерство праці та соціальної політики України за-
твердило Положення про державні свята в Україні. Ним передба-
чалося, крім встановлених у КЗпП святкових і неробочих днів,
затвердити, починаючи з 1 січня наступного року, низку держав-
них свят, робота в які не проводиться. Зокрема: 22 січня —
«День злуки», 10 травня — «День матері», 16 липня — «День
державного суверенітету», 1 грудня — «День референдуму».

Міністерство юстиції України відмовило у реєстрації зазначеного положення, оскільки до нього не було подано обґрунтування щодо фінансових витрат, пов'язаних із запровадженням державних свят. Крім того, відповідальний працівник Міністерства юстиції наполягав, щоб до переліку державних свят було додано ще й «Всесвітній день прав людини».

Чи обґрунтовані вимоги Міністерства юстиції України?

Які повноваження Міністерства праці та соціальної політики України щодо ухвалення нормативно-правових актів?

4. Адміністрація торговельного комплексу «Велика кише-
ня» зіткнулося з проблемою обрання законної підстави для
звільнення з роботи продавця Волошиної.

Останню прийняли на посаду продавця бакалійного відділу півроку тому після того, як вона закінчила курси продавців. Оскільки на момент укладення трудового договору Волошиній не виповнилося 18 років, її зарахували без підписання з нею договору про повну матеріальну відповідальність.

Після того як Волошиній виповнилося 18 років, їй було запропоновано підписати такий договір, оскільки робота продавця ви вимагає обов'язкового укладення договору про повну матеріальну відповідальність з повнолітніми особами.

У зв'язку з категоричною відмовою від укладення договору про повну матеріальну відповідальність та від пропозиції переведення її на роботи, не пов'язані з обслуговуванням матеріальних цінностей, директор торговельного комплексу доручив відділу кадрів підготувати наказ про звільнення Волошиної з роботи.

З'ясувалося однак, що такої підстави, як відмова від підписання договору про повну матеріальну відповідальність, для звільнення з роботи чинний КЗпП не містить. Керівник юридичного відділу пропонував скористатися для цього рекомендаціями Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р., де в аналогічних випадках рекомендується звільнення осіб за правилами п. 1 ст. 40 КЗпП.

Директор торговельного комплексу висловив щодо цього сумніви, оскільки вважав, що Постанова Пленуму Верховного Суду України стосується тільки судів нижчого рівня і ніякого нормативного значення для безпосередніх учасників трудових правовідносин не має. Більше того, звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП можливе лише під час скорочення чисельності або штату працівників, натомість у торговельному комплексі жодних скорочень не відбувається.

Охарактеризуйте нормативні властивості актів судової влади. Яка роль Постанов Пленуму Верховного Суду України в регулюванні трудових відносин? Як діяти у цьому випадку?

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.