Способи набуття і припинення громадянства.

Міжнародному праву відомі такі способи набуття громадянства:

1) філіація;

2) натуралізація (укорінення);

3) оптація і трансферт;

4) змішана система набуття громадянства.

У порядку філіації громадянство набувається на підставі двох принципів:

1) громадянство за принципом «права грунту», означає, що дитина стає громадянином тієї держави, на території якої вона народилася. При цьому громадянство його батьків не має значення.

2) громадянство за принципом «права крові» — тут дитина набуває громадянства батьків незалежно від місця народження.

Натуралізація (укорінення) — це прийом (прийняття) у громадянство іноземця за його заявою, її смисл полягає в тому, що будь-який іноземний громадянин, за умови відмови від іноземного громадянства, або апатрид можуть вступити в громадянство даної держави.

Оптація— це набуття громадянства на основі його вибору в зв'язку з територіальними змінами. Право оптації полягає в праві особи вибрати собі громадянство: або залишити громадянство тієї держави, на території якої вона мешкала раніше, або набути громадянства тієї держави, під суверенітет якої переходить ця територія.

Трансферт відрізняється від оптації тим, що тут зміна громадянства настає автоматично. Фактично, це обмін населенням між державами на основі міжнародної угоди.

Існує декілька засобів припинення громадянства:

1) вихід із громадянства,

2) втрата громадянства і позбавлення громадянства,

3) припинення громадянства на підставі міжнародного договору.

Встановлення підстав і умов виходу з громадянства відносяться до виняткової компетенції конкретної держави. Датою припинення громадянства України є дата видання відповідного Указу Президента України. В міжнародному праві існує ряд міжнародно-правових актів, що стосуються таких способів припинення громадянства, насамперед слід зазначити Загальну декларацію прав людини 1948 року. У сучасному міжнародному праві інститут позбавлення громадянства вважається неприйнятним. Таке відношення було вироблено світовим співтовариством ще у відповідь на протиправні дії фашистських держав, що позбавляли громадянства окремих осіб або групи осіб за національними або расовими мотивами.

Особливістю механізму втрати громадянства в Україні є те, що така втрата не ініціюється державою у відношенні конкретного громадянина. Громадянство України втрачається:

1) якщо громадянин України після досягнення ним повноліття добровільно набув громадянство іншої держави.

2) якщо іноземець набув громадянство України і не подав документ про припинення іноземного громадянства або декларацію про відмову від нього;

3) якщо іноземець набув громадянство України і скористався правами або виконав обов'язки, які надає чи покладає на нього іноземне громадянство;

4) якщо особа набула громадянство України внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів;

5) якщо громадянин України без згоди державних органів України добровільно вступив на військову службу, на роботу в службу безпеки, правоохоронні органи, органи юстиції або органи державної влади чи органи місцевого самоврядування іншої держави.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.