Порушення емоцій

Емоції – це почуття людини, переживання нею свого ставлення до об’єктивної дійсності і до самої себе. Радість і печаль, любов і ненависть, страх і гнів, задоволення і смуток – усе це приклади різних емоцій.

Для всіх психічних захворювань характерна невідповідність емоційної реакції хворого тим зовнішнім причинам, що зумовили її.

Виражене посилення емоцій називають афектом. Приклади афекту – гнів, жах, лють, страх. Розрізняють фізіологічний і патологічний афекти.

Фізіологічнийафект – це короткочасна і надто сильна емоція, яка виникає у відповідь на дію конкретних чинників і супроводжується вираженими сомато-вегетативними проявами (блідість або гіперемія шкіри та слизових, тахікардія, підвищення або зниження артеріального тиску, загальний тремор, імперативні позиви до дефекації тощо).

Свідомість не затьмарюється, людина усвідомлює свої дії. Після закінчення афективної реакції амнезії немає. Людину, яка скоїла злочин у стані фізіологічного афекту, визнають осудною.

Патологічний афект – це короткотривалий психічний розлад, який виникає у відповідь на значну несподівану психічну травму і відбувається на фоні запаморочливого стану свідомості, за яким настають загальне розслаблення, байдужість і, як правило, глибокий сон; супроводжується повною або частковою ретроградною амнезією.

У період запаморочливого стану людина не усвідомлює того, що відбувається довкола, не керує своїми діями. За злочин, скоєний у стані патологічного афекту, людина не несе кримінальної відповідальності.

Ейфорія(гіпертимія)– це підвищений настрій із безтурботним задоволенням, пасивною радістю, блаженством.

Вона виникає при алкогольному, наркотичному та токсикоманічному сп’янінні, маніакальному синдромі й органічному ураженні лобної частки мозку.

Виражене короткотривале підвищення настрою називають екстазом. Стани екстазу можуть виникати при істерії, епілепсії. Часто він розвивається у здорових людей, особливо внаслідок взаємоіндукції (молодь на масових концертах).

Депресія (гіпотимія) характеризується пригніченим настроєм.

Вона супроводжується почуттям туги, тривогою, страхом. Виражена депресія зумовлює появу глибокого пригнічення і думок про самогубство.

Ці 2 контрастно-протилежних симптоми (ейфорія та депресія) визначають клінічну картину синдромів порушення емоцій, що трапляються найчастіше, – маніакального та депресивного.

Маніакальнийсиндром включає в себе три основних симптоми (маніакальна тріада) – підвищений настрій, прискорення мислення і рухову розгальмованість (надмірне прагнення до діяльності). Маніакальні хворі відрізняються переоцінкою своїх можливостей і здібностей. Нерідко вони ставлять до оточуючих непомірні вимоги, що призводить до конфліктів. Такі хворі мало сплять, але не відчувають дефіциту сну. Вони здаються помолоділими, в них посилюється статевий потяг, виникає гіпер сексуальність, у жінок порушується менструальний цикл.

Депресивний синдром характеризується також тріадою симптомів це: знижений, пригнічений настрій, сповільнене мислення і моторна загальмованість.

Хворі відчувають гнітючу, безмежну тугу. Вона часто супроводжується тяжкими фізичними відчуттями (біль в ділянці серця, біль в епігастрії). Усе довкола хворі бачать у темному світлі. Минуле вони розглядають як ряд помилок. Теперішнє і майбутнє видаються похмурим і безвихідним. Хворі майже не рухаються, весь день сидять, низько схиливши голову або лежать у ліжку, рухи їх дуже повільні, вираз обличчя сумний. Мова тиха, сповільнена, різко знижена пам’ять. Суїцидальні тенденції свідчать про виражений ступінь тяжкості депресії. Соматичні прояви депресії: хворі здаються постарілими, в них спостерігається підвищена ламкість нігтів, випадіння волосся, прискорення пульсу, закрепи, у жінок – аменорея. Апетит відсутній, хворі їдять через силу, худнуть.

Дисфорія – це буркотливо-дратівливий, злобний і похмурий настрій із підвищеною чутливістю до будь-якого зовнішнього подразника, що виникає без зовнішньої причини.

Трапляється при епілепсії, абстинентному синдромі та психопатіях. У стані дисфорії хворі схильні до агресії.

Неадекватність емоцій (паратимії) – це якісна невідповідність емоцій подразнику.

Так, хворий, розповідаючи про смерть близької людини, сміється; або виявляє нічим необґрунтовану агресію проти людини, до якої добре ставиться. Цей симптом найчастіше виникає при шизофренії.

Амбівалентністю називають двоїсте ставлення до однієї і тієї ж людини, події, явища.

Так, хворий може одночасно любити і ненавидіти. У здорових людей протилежні емоції не співіснують, а змінюють одна одну внаслідок впливу психологічних чинників.

Емоційна тупість (апатія) проявляється бідністю емоційних проявів, байдужістю та душевною холодністю.

Практичні поради:

· Якщо у хворого розвинувся стан афекту (фізіологічного чи патологічного), медсестра повинна детально описати цей стан у журналі спостережень. Інколи це необхідно для проведення судово-психіатричної експертизи.

· Депресивний стан небезпечний, бо може спричинити суїцидальні дії. Хворі повинні знаходитись під контролем медперсоналу.

· Якщо у хворого розвинувся ейфоричний стан чи емоційна неадекватність, за ним необхідно встановити нагляд і доповісти лікарю.

· В стані дисфорії хворі схильні до агресії. Ставитись до них необхідно підкреслено коректно.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порушення пам’яті та інтелекту	\|	Порушення вольової діяльності та уваги

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.