Розвиток пізнавальних здібностей молодших школярів у процесі вивчення природознавства: спостережливості, логічного мислення, інтересу до природи та ін.

Програма навчального курсу “Я і Україна. Довкілля” дає можливість посилити дійовість, практичність навчання, його вияви на розвиток творчих здібностей. Концепцією передбачено використання можливостей навчального предмета для реалізації приоритетних завдань початкової школи. Особливість змісту початкової освіти полягає в тому, що крім традиційних знань, умінь і навичок, в нього включаються принципового нові компоненти і досвід творчої діяльності, досвід емоційно-умонісного ставлення до навколишнього світу. Це сприяє розвитку творчих здібностей у процесі становлення сучасної національної школи на Україні особливої актуальності набувають численні положення із спадщини В.О. Сухомлинського. Свого часу К.Д. Уминський писав про те, що логіка природи, найдоступніша і найкорисніша для дітей. Цю ідею К. Умлинського застосував В. Сухомлинський “Природа – величезної ваги фактор, що що накладає свій відбиток на весь характер педагогічного процесу”, - визначає В. Сухомлинський. Основними завданнями уроків мислення, були розвиток уміння спостерігати явища навколишнього світу; збагачення житлового і суттєвого досвіду; нагромадження конкретного природничого матеріалу як основи розвитку абстрактного мислення; розвиток уміння в побудові гіпотез і самостійних висновків; розширення пізнавальних інтересів; спонукання до творчості засобами слова, розвиток уяви і фантазії. Важливою умовою формування творчого мислення через природу є організація спостережень. Вони розпочинаються з розвитку молодших школярів уміння бачити природу. Адже відомо, що дивитися- це не означає бачити “Уміння бачити, уміння помічати те, що на перший погляд, не відрізняється чимось особливим, - це, образно кажучи, повітря, на якому тримаються крила думки,” – відзначає В. Сухомлинський . Уміння бачити прекрасне навколо робить людину – мудрішою, добрішою, духовно багатою. Цінність спостережень полягає в тому, що в дітей вироблявся певний стиль мислення і в процесі мислення вони прагнули до конкретних фактів, перевіряючи правильність і стан практикою, досвідом.

Дослідницький підхід став рисою мислення учнів, які прагнули як найглибше перевірити правильність висновків про закономірності явища природи.

Елементи дослідження сприяли самостійності, творчому характеру розуму.

В.О.Сухомлинський усе робив для розбудови національної школи мислення, де панує радість творчості, активно формується людська індивідуальність, розцвітає жива душа. У формуванні уявлень про різноманітність навколишньої природи допомагають також опорні схеми. Відомо, що молодшим школярам значною мірою властиве наочно-образне мислення. Але це не означає, що їм недоступний високий рівень абстракції. І саме схема є однією з найдоступніших форм. Робота з опорними схемами допомагає виділити з усіх ознак суттєві, формувати елементарні поняття і найпростіші зв’язки між ними.

У 1 і 2 класах для складання схем класоводи використовують лаконічні малюнки, а в 3 і 4 – малюнки замінено словами.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.