Види контролю та перевірки знань учнів

У процесі навчання природознавства контроль може бути: поточним, тематичним, підсумковим.

^ Поточний контрольздійснюється на різних етапах оволодіння учнями змістом поурочної теми. Основна функція його – навчально-коригуюча. Так, на етапі засвоєння нових елементів знань і первинних умінь необхідний поелементний, поопераційний контроль. Він дозволяє своєчасно виявити допущені помилки, усунути їх причини, оскільки контроль тільки за кінцевим результатом не забезпечує своєчасного коригування пізнавальної діяльності учнів і методики роботи вчителя. Важливим на цьому етапі є визначення рівня первинного розуміння школярами змісту кожної логічно завершеної частини поурочної теми. Адже від нього залежить якість їх засвоєння, усвідомлення школярами зв’язків між ними та опорними знаннями й уміннями, цілеспрямоване застосування знань і вмінь. Така перевірка вимагає дидактичної доцільності, а також швидкості, точності і лаконічності відповідей школярів, їх зосередженості під час виконання завдань. Вона, як правило, супроводжується вербальним оцінюванням учителя у поєднанні із взаємо- і самооцінюванням учнів. У балах оцінка може виставлятися за винятково правильні, повні відповіді з метою заохочення і стимулювання успішної діяльності.

На самостійному макроетапі процесу навчання перевірка спрямовується на визначення якості і рівнів досягнення поурочних цілей. Оцінювання може здійснюватися в балах, з обов’язковою детальною мотивацією, на основі порівняння змісту конкретних цілей і результатів оволодіння учнями знаннями та уміннями.

^ Тематичний контроль передбачає перевірку й оцінювання навчальних досягнень учнів з певного розділу природознавства. Його мета – виявити й оцінити якість засвоєння природничих понять вищого рівня узагальнення (вони формуються на основі засвоєних елементів знань поурочних тем), істотних зв’язків і відношень між ними, уміння оперувати ними в певних видах практичної і навчально-пізнавальної діяльності з різною мірою самостійності. Тематична перевірка може здійснюватися на окремому уроці, або на самостійному етапі узагальнюючого уроку. Її результати з урахуванням поточної успішності, виконання позаурочних завдань, ведення зошитів з природознавства визначають тематичну оцінку кожного учня.

^Підсумковий контроль дозволяє перевірити й оцінити навчальні досягнення учнів в оволодінні змістом природознавства на кінець навчального року або вивчення курсу. У процесі підсумкового контролю перевіряється система природознавчих понять найвищого рівня узагальнення, які відображають найістотніші ознаки, властивості предметів і явищ природи, закономірні зв’язки і залежності між ними. Важливо, щоб такі знання перевірялися шляхом виконання системи завдань, які вимагають різного рівня їх застосування (реконструктивного і творчого) і в тих видах предметної, навчально-пізнавальної й оцінної діяльності, оволодіння якими (формування умінь) передбачено кінцевими педагогічними цілями на певному етапі навчання природознавства в початковій школі.

Підсумкова оцінка виставляється в балах з урахуванням поточних і тематичних навчальних досягнень учнів з природознавства.

Перевірка– це організація навчально-пізнавальної діяльності учнів та її керування вчителем. Зміст цієї діяльності полягає у відтворенні учнями засвоєних знань про об’єкти і явища природи та способи діяльності, застосування знань і сформованих умінь у подібних (за зразком) і нових ситуаціях. Зауважимо, що у конкретних умовах перевіряється те, що засвоювалось, і той рівень знань і умінь, який було досягнуто у процесі цілеспрямованого навчання.

Навчально-пізнавальна діяльність учнів під час перевірки може бути репродуктивна, реконструктивна, творча і здійснюється фронтально, групами, парами та індивідуально, у письмовій або усній формі. Обов’язковими компонентами процесу перевірки є взаємо- і самоперевірка.

Перевірка у процесі навчання природознавства організовується різними методами.

Індивідуальна розповідь дозволяє учню не тільки відтворити засвоєні знання, а й показати уміння послідовно, логічно й аргументовано викласти власну думку. Вона є доцільною для перевірки логічно завершеної частини змісту, яка вимагає цілісного викладу інформації про об’єкти і явища природи, їх взаємозв’язки і залежності, доведення певних положень за допомогою відомих або власних прикладів.

Щоб діти правильно будували свою розповідь, необхідно ставити зрозумілі, конкретні завдання. Для послідовного викладу використовується план відповіді, який складався на попередньому уроці. Його можна записати на картці, в таблиці, усно може пригадати учитель або й самі учні. (Наприклад: “Пригадайте, в якій послідовності вивчали про … на попередньому уроці”, “…Відповідаючи на запитання, про що розповідатимете спочатку, потім, як закінчите свою розповідь…”, “…Відповідайте за планом, який записаний на …”). Опорою для відповіді також служать схема, таблиця, малюнок (особливо для розповіді-опису об’єктів), які застосовувались у процесі засвоєння змісту логічно завершеної частини поурочної теми. Розповідь учня не слід переривати уточнюючими чи спонукальними запитаннями. Йому самому пропонується повідомити про закінчення своєї розповіді. Тільки після цього учитель або інші учні ставлять додаткові запитання для уточнення, доповнення, пояснення і т. ін.

^ Бесіда при перевірці буває фронтальна або індивідуальна. Вона використовується для перевірки логічно завершеної частини змісту, що містить фактичний або такий матеріал, який ділиться на малопов’язані частини, не має складних зв’язків, зміст її не викликав труднощів під час засвоєння.

Дослід служить способом виявлення знань про: а) ознаки та властивості об’єктів і явищ природи, умови їх існування; б) прилади і матеріали, які використовуються для проведення досліду та їх призначення; в) спосіб виконання діяльності: склад і послідовність виконання дій у досліді. А також умінь: а) виконувати досліди для виявлення конкретних ознак, властивостей, умов; б) користуватися приладами, які необхідні для проведення досліду. Наприклад, під час перевірки теми “Вода. Кругообіг води у природі” (3 клас) дітям пропонуються завдання: 1. Назвіть, які властивості має вода. 2. Розкажіть, за допомогою якого досліду можна довести, що вода розтікається по поверхні (прозора, розчиняє розчинні речовини). 3. Виберіть ті прилади, які необхідні для проведення досліду… Розкажіть, для чого вони призначені. 4. За допомогою досліду доведіть, що вода прозора. Свої дії прокоментуйте.

Досліди під час перевірки можуть бути не тільки репродуктивні, виконуватись за інструкцією, але і творчі (дослідницькі), що виконуються за аналогією. Так, учням дається завдання: “Виявіть, яка з двох речовин розчинна, а яка нерозчинна”. (Речовини дітям незнайомі. На попередньому уроці у процесі засвоєння елементарних понять “розчинні” і “нерозчинні” речовини у дослідах використовувались інші речовини). Завдання такого типу пропонуються учням з високим рівнем розвитку, а репродуктивні – з середнім і низьким.

^ Практичні роботи вимагають практичної діяльності дітей з матеріальними об’єктами природи (натуральні предмети, гербарні, колекційні зразки) або їх матеріалізованими формами (малюнки, моделі, муляжі, схеми).

Практичні завдання можуть бути різні за змістом і способами виконання. На уроках природознавства вони організовуються за допомогою завдань: а) на застосування природознавчих знань, яке здійснюється у практично-дієвій формі. Наприклад, визначити температуру повітря, води за допомогою термометра; визначити за допомогою компаса, в якому напрямку від школи знаходиться…; користуючись масштабом, виміряти довжину віддалі від… до…; визначити частоту пульсу у себе, товариша; визначити лівий і правий берег річки і т. ін.; б) на виконання розумових дій в матеріальній або матеріалізованій формі, тобто, використовуючи природні об’єкти або їх зображення, схеми, моделі: проаналізувати; порівняти; класифікувати; виділити спільні або відмінні ознаки; підвести під поняття – розпізнати об’єкт серед інших за істотними ознаками. Наприклад, серед гербарних зразків виберіть зернові рослини, назвіть їхні істотні ознаки; з колекції корисних копалин виберіть торф і кам’яне вугілля, порівняйте їх; розгляньте рослину, покажіть і назвіть її органи і т. ін.

^ Письмова перевірка проводиться за допомогою письмових завдань, які повинні бути невеликі за обсягом. За змістом письмові завдання спрямовуються на перевірку рівня засвоєння фактичного матеріалу, сутності елементів природознавчих знань, певних взаємозв’язків і залежностей у природі. Вони вимагають їх відтворення, пояснення, доведення, обґрунтування (“Назвіть рослини степової зони України.” “Назвіть звірів, що живуть у лісі.” “Яка форма земної поверхні називається горою?” “Чому ведмідь узимку не залишає слідів на снігу?..” “Доведіть, що лисиця – хижа тварина…”).

Письмові завдання на перевірку передбачають конструйований або вибірковий тип відповіді. Одні з них вимагають самостійно конструювати відповідь, а інші – вибрати правильну відповідь із запропонованих варіантів. Для полегшення виконання конструйованих письмових завдань, учитель може надавати учням певну допомогу: “Продовжіть речення…Вставте пропущені слова… Вставте пропущені слова і допишіть речення…”. (“Доведіть, що лисиця – хижа тварина. Продовжіть речення: Лисиця – хижа тварина тому, що …”)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.