Особливості вивчення природознавства у 2 класі

Згідно Державного стандарту початкової загальної освіти та програми навчального предмета «Природознавство» мета вивчення природознавства полягає у формуванні природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставлення до природи. На реалізацію окресленої мети спрямований матеріал підручника «Природознавство» та робочого зошита для 2 класу (автори Т.Гільберг, Т. Сак), які є складовими навчально-методичного комплекту (НМК).

Ключовою сутністю підручника є його відповідність вимогам навчальної програми. Це реалізація НМК завдань курсу, що визначені у пояснювальній записці до програми; відповідність обсягу матеріалу підручника навчальній програмі; відображення питань програми у підручнику на належному рівні (мається на увазі коректність і глибина розкриття понять); використання зазначених у програмі методів навчання; спроможність забезпечити формування знань, умінь і навичок учнів з даного навчального предмета на кінець навчального року.

Наскрізними у змісті підручника визначені такі змістові лінії: «Об’єкти природи», «Взаємозв’язки у природі», «Рідний край», «Охорона і збереження природи», «Методи пізнання природи».

Доповненням до підручника «Природознавство» (2 клас) є Робочий зошит, який призначений для організації самостійної роботи учнів, а також відпрацювання і закріплення умінь і навичок учнів з природознавства. Зошит містить різноманітні запитання, завдання, практичні роботи, проекти, календарі спостереження.

Число завдань у підручниках і робочих зошитах надмірне, що сприяє диференціації та індивідуалізації навчально-виховного процесу. При цьому в кожному завданні формується і відпрацьовується найважливіше поняття або уявлення теми, розглядається один із багатьох способів його застосування в житті школяра. За допомогою зошита і підручника здійснюється основний контроль за засвоєнням знань та вміннями їх застосовувати у нових ситуаціях.

Важливо врахувати, що переважна більшість завдань у підручниках і робочих зошитах продуктивні. У цьому випадку найчастіше дітям не потрібно давати правильну відповідь, а пропонується навести власні міркування, логічність яких і правильне їх застосування перевірить учитель. У той же час батьки учнів звикли в рамках традиційного навчання знаходити єдино правильну відповідь (якої може і не бути в підручнику), тому участь батьків у підготовці творчих завдань має бути мінімальною і швидше організаційною, ніж контролюючою. Тільки тоді учні навчаться самостійно працювати.

Новий ступінь навчання природознавства в 2-му класі базується на результатах отриманих у першому класі, де учні ознайомилися з різноманітністю тіл живої і неживої природи. Основними ключовими поняттями у 2-му класі є «пори року» та «явища природи». Учні дізнаються про причину зміни пір року, як змінюються тіла природи за сезонами, які ознаки та явища природи характерні для кожної пори року. Вивчення природи забезпечується початком знань про Землю як планету та її рухи, про природні тіла і явища природи, формуванням первинних уявлень про взаємозв'язок між світом неживої і живої природи, а також між діяльністю людини і змінами, що відбуваються в навколишньому середовищі.

Зміст та навчально-методичний апарат підручника ґрунтується на частково-пошуковому методі навчання, який спрямований на розв’язання стрижневого завдання предмета, пов’язаного із формуванням способів навчально-пізнавальної діяльності учнів; мисленнєвих дій та операцій; вироблення уміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки у природі.

Реалізація конкретної теми відбувається під час роботи з основним текстом, підкріпленим ілюстраціями, на яких наочно втілено сутність об’єктів, явищ, зв’язків між об’єктами природи тощо, що вивчаються. Ілюстрації доповнюються запитаннями, які спрямовують дитину пояснювати, обґрунтовувати, міркувати.

У підручнику чільне місце відводиться творчим завданням, які передбачають застосування знань у незнайомій ситуації (включають вправи з елементами пошукової й дослідницької діяльності, з елементами творчості).

Завдання, спрямовані на формування навиків самостійної роботи учнів з інформацією, засвоєння норм етичного, естетичного, морального ставлення людини до природи, представлені у розділі підручника «Запитання до природи» («Коли ліс дякує, а коли ображається», «Які рослини і тварини допомагають людям передбачати погоду», «Які спостереження за природою допомогли людини створити календар», «Які рослини можуть слугувати годинником»), а також у рубриці «Для допитливих». Тексти, за своїм змістом, завданнями щодо роботи з ними, повністю узгоджені з вимогами навчальної програми.

В основу навчання природознавства покладено діяльнісний підхід, який покликаний змістити акценти в освіті на активну діяльність. Діяльнісний підхід – є цілеспрямованою системою націленою на результат, який може бути досягнутий тільки у тому випадку, коли буде зворотній зв'язок.

Тому у навчанні природознавства перевага надається практичним роботам, демонстраційним і лабораторним дослідам, спостереженням в природі, екологічному моделюванню та прогнозуванню, вирішенню ситуативних завдань, а також практичній діяльності з охорони природи. В цьому ключі на сторінках підручника розроблено і представлено практичні роботи: «Вимірювання довжини тіні від гномона», «Визначення показників термометра за малюнками», «Виготовлення екологічної листівки «Тиша в лісі»; розроблено рубрики: «Сторінка дослідника» та «Наші проекти».

Учні другого класу вже мають незначний досвід роботи над міні-проектами. Для молодших школярів домінуючими залишаються ігрові (рольові) проекти – безпосередньою метою яких є участь у груповій діяльності: різні ігри, постановки лялькового театру, або виконання різного роду ролей, розваги, тощо.

Важливе значення у формуванні особистісного ставлення до об'єктів вивчення належить практико-орієнтованим проектам, які передбачають вивчення природи рідного краю, проблем, пов'язаних з навколишньою природою, формують в учнів емоційно-ціннісне ставлення до природи.

Реалізуючи інформаційні проекти – розповіді в самій різноманітній формі – усній, письмовій, вокальної пісні, підготовці презентаційних матеріалів тощо, у школярів формуються способи самоорганізації навчальної діяльності, вміння роботи з природничою інформацією (пошук необхідної інформації в довідкових виданнях, в тому числі на електронних носіях, у мережі Internet), комунікативні та комунікаційні уміння та навички.

Творча самостійна діяльність школярів – це сучасна потреба. Сьогодні, як ніколи, необхідні люди творчі, креативні, здатні ламати звичні стереотипи. Модернізація змісту освіти передбачає використання інноваційних освітніх технологій та нових методичних підходів, що сприятимуть не накопиченню учнями знань і вмінь, а спонукатимуть школярів до перенесення їх у нову ситуацію, до активної творчої діяльності, неординарного розв'язання проблемних завдань.

Залучення учнів другого класу до участі у творчих проектах створює умови для реалізації творчого та креативного потенціалу молодших школярів. Творчі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників. Вона розвивається, підпорядковується кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Кінцевим продуктом творчого проекту можуть бути малюнок, журнал, альманах, газета, екологічний знак, плакат, постер, збірка, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято, вистава, сценка, годівниця, тощо.

Програмою передбачено таку тематику проектів: «Будьмо знайомі!» (походження назв рослин і тварин), «Як готуються до зими бджоли?», «Не зривай первоцвітів», «Квіти в моєму житті», «Книга скарг природи», «Лісова аптека». Вчитель може змінювати тематику проектів, враховуючи інтереси учнів та їх батьків, регіональні особливості, матеріально-технічну базу навчального закладу, рівень підготовленості учнів, тощо. Вибираючи теми для проектів, доцільно провести опитування або анкетування, запропонувавши учням підкреслити декілька проблем, які їм найбільш цікаві. Проекти і тим особливі, що можна інтегрувати проблеми і змінювати акценти. Адже основна мета проектної діяльності не стільки поглибити знання учнів з даного питання, як набути досвіду самостійного вирішення завдань, вміння формулювати задачі і ставити запитання, працювати в команді, знаходити нестандартні і оригінальні рішення проблеми, розкрити свій індивідуальний потенціал, проявити творчість.

Проектна діяльність сприяє формуванню ключових компетентностей учнів, підготовку їх до реальних умов життєдіяльності. Вона виводить процес навчання і виховання зі стін школи у навколишній світ природи.

Значна увага приділяється дослідницькому методу навчання, який передбачає організацію процесу отримання нових знань. Принципова відмінність дослідження від проектування полягає в тому, що дослідження не передбачає створення будь-якого заздалегідь планованого об'єкта. Це, по суті, процес пошуку невідомого, нових знань. Таким чином, дослідження – це безкорисливий пошук істини, а проектування – вирішення певного, чітко усвідомленого завдання. Проектування може бути представлене як послідовне виконання серії чітко визначених алгоритмізованих кроків, тоді як дослідження завжди тільки творчість, нове знання.

Основна мета дослідницького практикуму - сформувати пропедевтичну систему наукових понять, дослідницьких умінь, освоєння яких дозволить молодшому школяреві відчувати радості відкриття нового знання, пізнання себе і навколишнього світу.

Дитина, схильна до дослідницької поведінки, не буде покладатися тільки на ті знання, які даються йому в ході традиційного навчання, вона сама буде активно вивчати навколишній світ, набуваючи поряд з новою інформацією неоціненний досвід.

Дослідницька поведінка особливо цінна тим, що воно створює надійний фундамент для поступового перетворення процесів навчання і розвитку в процесі вищого порядку – самонавчання і саморозвиток.

Самостійну дослідницьку діяльність дитини ми розглядаємо як один з ефективних шляхів розвитку його творчих здібностей. Уміння проведення самостійних досліджень, осягнення істини легко прищеплюються і переносяться в подальшому на всі види діяльності, якщо вчитель створює для цього певні умови.

Тематика дослідницького практикуму у 2-му класі дуже різноманітна: «Як виникає тінь? Як можна виміряти висоту дерева за допомогою власної тіні?», «Як зберегти в домашніх умовах плоди та насіння?», «Як зберегти ялинку перед новорічними святами?», «Як орієнтуватися у лісі?», «Сонячний годинник», «Які рослини є символами України?».

У ході виконання дослідницьких завдань формуються дослідницькі вміння і навички, необхідні у дослідницькому пошуку: бачити проблеми, ставити запитання, висувати гіпотези, спостерігати, класифікувати, структурувати отриманий в ході дослідження матеріал, робити висновки та умовиводи, доводити і захищати свої ідеї. У другому класі необхідно робити акцент на підтримці ініціативи, активності і самостійності школярів.

Головним результатом використання дослідницьких завдань у початковій школі є розвиток самого учня за рахунок придбання досвіду дослідницької діяльності, за рахунок відкриття, осмислення, узагальнення нових знань.

Проводячи дослідження, учень занурюється у творчий простір і переходить в творчий стан. Тут учень-дослідник здобуває, накопичує, узагальнює нові знання. Найголовніше – націленість на пошук невідомих раніше знань, які можуть бути затребувані суспільством.

Організовуючи дослідницьку чи проектну діяльність, доцільно долучати батьків, старшокласників (сестер, братів), дорослих тощо. Бажання їх підтримати інтерес дослідницької і проектної діяльності, бажання спільно діяти, поділитися досвідом, знаннями, бажання відгукнутися на прохання дітей, не відштовхнути їх від себе, сприятиме розвитку дослідницького інтересу, підвищується впевненість у собі, що впливає на результат навчання.

Програмою передбачено проведення чотирьох екскурсій (кожної пори року). У підручнику подано опис екскурсій, прописані питання які доцільно обговорити. Екскурсія, як форма організації навчально-виховного процесу, дозволяє проводити спостереження, вивчати тіла і явища природи в природних або штучно створених умовах. Зміст екскурсій повинен мати безпосередній зв'язок із пройденим на попередніх уроках матеріалом, або випереджувальний характер. У той же час отримані на екскурсіях результати спостережень і зібрані матеріали доцільно використовувати на наступних уроках. Екскурсія в природу є однією з доступних форм роботи з молодшими школярами з краєзнавства, у ході якої учні знайомляться з тілами і явищами природи в межах свого району, села, міста.

Тематика екскурсій у другому класі (сезонні екскурсії в природу) передбачає організацію і проведення спостережень за явищами в неживій і живій природі в різний час року, ознайомлення з різноманіттям органічного світу; ознайомлення з природними багатствами свого краю і проблемами охорони навколишнього середовища.

Організовуючи урок-екскурсію потрібно пам’ятати, що такі уроки мають іншу структуру і потребують чітко продумані етапи уроку і завдання. Перед проведенням екскурсії потрібно скласти список і підготувати необхідне обладнання (блокнот, олівці, ручки, пакетики для збору природного матеріалу, гербарні папки, сачки, біноклі, лупи, гномон, компас, термометр, мірна стрічка, снігомірна лінійка (рейка), картки-визначники тощо).

Доцільно продумати місце, час проведення екскурсії, розробити маршрут, підібрати загадки, вікторини, вірші, ігровий матеріал тощо, підготовити інструктаж. Вступна бесіда повинна включати тему, мету, актуалізацію знань по темі. Наступним етапом є безпосередньо екскурсія, пояснення вчителя, самостійна робота дітей, звіт про виконану роботу, демонстрація зібраного матеріалу. За необхідності вчитель (або учень) може виступити з додатковими повідомленнями. Завершується екскурсія заключною бесідою та підбиттям підсумків. У якості домашнього завдання доцільно запропонувати учням заповнити таблицю, скласти колекцію, намалювати малюнок, провести додаткові спостереження тощо.

Успіх проведення екскурсії багато в чому визначається вчителем, його майстерністю, любов'ю до природи, чуйним ставленням до дітей.

На вивчення природознавства у 2-му класі типовими навчальними планами передбачено 2 години на тиждень.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.