Особливості вивчення природознавства у 3 класі.

За навчальним планом для початкових класів на вивчення природознавства у III класі відводиться 1 год на тиждень, всього 34 год.

У І і II класі учні ознайомилися з найбільш поширеними рослинами і тваринами своєї місцевості, видами праці населення, дізналися про вплив неживої природи на стан рослин і поведінку тварин у різні пори року, на працю людей. У процесі ознайомлення з навколишнім світом учні в доступній формі дізналися про використання і примноження природних багатств та охорону їх тощо.

Третьокласники починають вивчати новий предмет — природознавство, в якому будуть збагачуватися їхні знання про пори року, форми поверхні суші, корисні копалини, рослини і тварини лісів, лук, полів. Вони також деякою мірою вивчатимуть тіло людини й охорону здоров'я. Учні дізнаються, як людина своєю діяльністю впливає на природу і що робиться для раціонального й економного використання природних багатств у народному господарстві.

Зміст програми III класу складають такі розділи: «Природа рідного краю», «Тіло людини і охорона здоров'я».

Кожний розділ програми з природознавства має свою специфіку викладання. Так, в розділі «Природа рідного краю» найбільше значення відводиться спостереженням за природою і працею людей. Вони організовуються не тільки у зв'язку із веденням учнями класного «Календаря природи і праці людей», а й під час екскурсій і при виконанні різноманітних практичних робіт на місцевості, на пришкільній ділянці, при роботі з наочністю.

Вивчаючи цей розділ, учні ознайомлюються з працею людей, дізнаються про багатства свого краю на корисні копалини, використання водних ресурсів і охорону їх, вчаться розпізнавати культурні і дикорослі рослини лісу, поля, луків.

Використання краєзнавчого матеріалу під час вивчення даного розділу дає змогу третьокласникам побачити навколишню дійсність у різноманітних зв'язках, відношеннях і залежностях. Безпосереднє спілкування з природою сприяє розвитку у дітей спостережливості в набутті знань, зацікавленості в навчанні.

Не можна переоцінити впливу рідної природи на формування у дітей позитивних емоцій, що сприяє вихованню естетичних смаків, патріотичних почуттів.

Спостереження за рідною природою, працею людей на полях, в садах і лісах, на виробництві є також однією з умов підготовки учнів до вибору майбутньої професії. Там, де ця робота поставлена добре, учні після школи залишаються працювати в рідному селі.

Однак вчителю слід пам'ятати й про те, що від окремого сприймання об'єкта, явища треба переключати увагу учнів на загальне. Так, під час екскурсії учні змогли ознайомитися лише із утворенням, видобуванням і використанням торфу. Але при формуванні поняття «корисні копалини» учнів треба ознайомити з іншими копалинами (нафтою, кам'яним вугіллям тощо), тобто від одиничного перейти до більш загального. Тому крім безпосереднього сприймання предметів і явищ увагу учнів слід спрямувати на роботу з підручником, різноманітною наочністю, на використання відомостей з газет, повідомлень радіо, телебачення, а також організувати школярів для зустрічі з передовиками виробництва свого краю, розкривати дітям велич праці всіх працівників, спрямованої на виконання завдань, накреслених Комуністичною партією.

При вивченні цього розділу здійснюється екологічний підхід до ознайомлення з природними об'єктами: взаємодія живої і неживої природи та природи і людини. Тому спостереження за об'єктами природи і працею людей повинні здійснюватись у полі, лісі, на лузі та інших природних місцях. Екологічне розуміння природи невід'ємно пов'язане з бережливим ставленням до неї. До такого розуміння необхідно підводити учнів при вивченні кожної теми цього розділу. Разом з тим ми розвиваємо у дітей інтерес і любов до природи, прищеплюємо вміння раціонально її використовувати. Останнє особливо має реалізуватися під час екскурсій дітей у природу. На таких уроках поряд з дидактичною і пізнавальною метою необхідно передбачати посильну суспільно корисну працю дітей. Якщо ж під час екскурсії діти упорядкували джерельце або підв'язали зламану гілку чи зробили огорожу для мурашника, підгодували птахів, брали участь у збиранні шкідливих комах, то ці корисні справи запам'ятаються їм надовго і, безперечно, матимуть виховний вплив.

З вивчення розділу «Тіло людини і охорона здоров'я» починається систематичне ознайомлення учнів з будовою тіла людини і прищеплення їм санітарно-гігієнічних навичок. Якщо в І—II класі робота в основному зводилась до того, щоб стежити за осанкою свого тіла, додержувати чистоти його і чистоти приміщень, де знаходяться учні, а також охайно і відповідно до пір року і заняття одягатися, то тепер третьокласники вивчатимуть певні системи органів, їхні функції і гігієну. Отже, вчитель повинен на доступних прикладах намагатись пояснити дітям, що наш організм — дуже складна природна система, в якій чітко і залежно один від одного і від навколишнього середовища працюють органи, що краще докласти великих зусиль для попередження захворювання, ніж потім позбутися його. Тому великого значення набуває загартовування організму, оберігання його від інфекційних і простудних захворювань, зміцнення фізичними вправами, посильною фізичною працею.

Під час вивчення даного розділу учням треба наводити конкретні приклади турботи Комуністичної партії про здоров'я народу. Треба зазначити, що діти в Радянському Союзі оточені загальною увагою. Для них створені всі умови, за їх здоров'ям стежать медичні працівники, щороку поліпшується добробут народу, будуються житлові будинки, школи, лікарні, санаторії, піонерські табори. Є все для того, щоб діти могли вчитися і нормально розвиватися.

Особливістю методики викладання тем розділу «Тіло людини і охорона здоров'я» є максимальне використання наочних посібників і проведення на уроках практично-дослідних робіт. Для кращого засвоєння матеріалу запропонувати дітям самостійно працювати з малюнками в підручнику і різноманітною наочністю, більше використовувати завдань для самоконтролю.

На конкретних прикладах учитель показує шкідливість куріння і вживання алкоголю особливо дітьми. Роз'яснює учням, що це пошкоджує нервову систему, від якої залежить здоров'я і працездатність людини.

Навчання природознавству сучасними методами буде сприяти всебічному розвитку молодших школярів, підготовляти їх до сприймання основ наук у старших класах.

Ефективність засвоєння природничого матеріалу третьокласниками досягатиметься методами, притаманними природничим наукам: проведення спостережень, дослідів, практичних робіт, демонстрування натуральних об'єктів і самостійна з ними робота, а також використання різноманітної наочності і підручника як джерела знань. Необхідно вчителю систематично залучати учнів до самостійного пошуку знань, озброювати їх прийомами навчальної діяльності. Ставити учнів у положення маленьких «дослідників» природи. Вчити їх розкривати причини явищ, знаходити взаємозв'язки і залежності між предметами і явищами, між природою і працею людини.

Важливого значення у вивченні природничого матеріалу надається спостереженням учнів за навколишньою природою і працею людей, екскурсіям, предметним урокам, практичним заняттям на місцевості і шкільній ділянці, в куточку живої природи.

Не найшла ( 6, 7,13,14,15,17,19,21,25,34,36 питання )Хто найде перешліть мені!!!!!!!!

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.