Відновлення положення атмосферних фронтів.

Після відновлення поля геопотенціалу і приземного баричного поля приступають до відновлення положення атмосферних фронтів. При відновленні положення фронтальних розділів перш за все рекомендується використовувати їх зв'язок з ВФЗ, для цього перш за все визначають положення осьової ізогіпси ВФЗ, потім визначають відстань між цією ізогіпсою і положенням приземного фронту біля землі у вихідному районі. Витримуючи цю дистанцію над районом відновлення ми можемо отримати положення атмосферного фронту біля землі в районі відновлення. Таким чином можемо отримати загальні положення атмосферних розділів без врахування Ц і хвилевих вигинів. Уточнення цих вигинів проводиться з урахуванням відновлення баричного поля.

Положення ліній ТФ і ФО за типом теплого у поверхні Землі, можна уточнити, якщо відома висота фронтальної поверхні в 2-х пунктах зондування, розташованих в районі вихідного положення на різному видаленні від МВ. Положення фронту в даному випадку можна визначити графічним способом, для цього необхідно виконати наступне:

1) Проводимо горизонтальну лінію і на ній в масштабі (1см= 100км) відкладаємо відстань між пунктами зондування.

2) 3 отриманих крапок проводимо нормалі, на яких в масштабі (1см=1км) відкладаємо висоту фронтального розділу в пунктах зондування (крапки А і В).

3) Сполучаємо крапку А і В і продовжуємо цю лінію до перетину з горизонтальною лінією. Вимірявши циркулем відстань ФВ отримуємо відстань між положенням фронту у поверхні Землі, і пунктом зондування, який розташований ближче до межі відновлення.

L₂ = L₁xH₂/(H₁-H₂)

Використання таких розрахунків за даними першої пари зондування дозволяє визначити положення фронту лише в одному напрямку по прямій, що сполучає ці пункти. Залучаючи дані декількох пунктів зондування можна отримати положення фронту в декількох напрямках. Точність визначення положення фронту залежить від величини різниці Н1-Н2, тому користуватися даним методом рекомендується у тому випадку, коли Н1-Н2=500 метрів і більше.

Положення ХФ за МВ на відстані до 300км може бути визначено за допомогою радіолокатора по відстані до засвічень від зливових і грозових вогнищ. ХФ, розташовані на значній відстані (до 3 тис. км) можуть бути виявлені при аналізі спостережень за атмосфериками (електромагнітними імпульсами, які зазвичай виникають при грозових явищах, блискавках). Атмосферика поширюючись від місця своєї появи, викликають перешкоди у вигляді шуму, тріску, які заважають радіообміну, особливо на довгих хвилях. Більш менш впорядковане розташування атмосфериків у вигляді витягнутої області протягом декількох подальших термінів спостережень показує на те, що вони пов'язані з ХФ.

Висновок:

За допомогою розглянутих методів синоптикам вдається із задовільною якістю відновити баричне поле на відстані до 1500-2000км, при цьому помилки у визначенні центрів баричних утворень не перевищують 500км.

Поліпшити якість цього методу можна при використанні даних радіозондування, повітряної та РЛ розвідки погоди, відомостями про атмосферики, «знанням» місцевих особливостей погоди, використанням консультацій вищих за рангом метеопідрозділів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.