Які причини глобальних кризових явищ у сучасній культурі?

Як ми вже з'ясували, творячи культуру, людина змінює природу і закладає в явища та предмети природи ті нові межі та окреслення, які відсутні в природі самій по собі і які людина виробляє своєю інтелектуальною діяльністю. Такі межі та окреслення не притаманні природі, а тому коли культурні явища (артефакти) чомусь випадають із культурного середовища і знову опиняються втягнутими в стихійні природні процеси, вони починають руйнуватись, втрачати ті якості та форми, що їх надала їм людина.

Відсутність у культури самодостатнього та надійного статусу буття перетворює її на дещо нестійке та ненадійне. А звідси випливає те, що культура сама по собі є явищем, підданим різного роду загрозам: кризовий стан та небезпека стають одвічними її супутниками. З одного боку, шедеврам культури загрожує матеріально-фізичне старіння та руйнування того природного матеріалу, із якого вони виготовлені, а з іншого боку, завжди існує небезпека втрати навичок, технологій культурної діяльності, перерва традицій та ін. Окрім того, існує ще й ціла низка інших чинників, що загрожують життю та розвитку культури. Ознайомимося з найважливішими з них докладніше.

Дослідники виділяють перш за все три форми, в яких проявляється входження культури у кризовий стан: це є аномія (1), асиміляція (2) та впливи ззовні (3).

Аномією називають внутрішній розпад культури внаслідок втрати нею своєї цілісності, духовного ядра, традиційних ідеалів, моральних норм та ін. Не викликає сумніву те, що ядро культури має ,характер певних духовних утворень: вироблених норм, правил, стандартів життя та поведінки, уявлень про належне, гідне, священне, про порядок світу та людської спільноти, про мораль та найважливіші цінності життя.

Саме деструкції такого духовного ядра й постають найпершою загрозою культури. З іншого боку, як би представники певної культури не прагнули зберегти її ядро незмінним та недоторканим, воно все одно підлягає певним трансформаціям. Питання полягає в тому, наскільки такі трансформації можуть бути різкими та такими, що загрожують розпаду всього культурного ядра. В історії культури нам відомі різні варіанти вироблення форм його збереження.

Нарешті, дуже загрозливим явищем для культури постають також і впливи ззовні. У наш час впливи західного світу на інші регіони планети проявляються в масовій еміграції представників недостатньо розвинених країн у розвинені. Ясно, що при цьому нормального культурного розвитку, який передбачає існування в осередді своєї рідної культури, вони вже позбавляються.

Вплив ззовні проявляється також і в такому явищі, як виникнення та поширення так званих інтернаціональних (або всесвітніх) мов. Сьогодні в світі явно домінує англійська мова, але в досить спрощеному, збідненому варіанті.

У наш час однією із загрозливих форм зовнішнього впливу на культуру постають також процеси глобалізації - поширення на весь світ та всі країни певних єдиних стандартів їжі, одягу, оздоблення житла, форм економічної та виробничої діяльності. Суб'єктами глобалізації виступають деякі гігантські транснаціональні компанії, які є монополістами у певних сферах діяльності та постають недосяжними для інших компаній внаслідок систематичного отримання надприбутків.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.