Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Судове засідання — процесуальна форма розгляду цивільних справ

Стадія судового розгляду у процесуальній літературі визна­чається ще як «судове засідання». У ЦПК України глава 4 розділу III, якою врегульовано процесуальний порядок вирішення справ у суді першої інстанції, має назву «Судовий розгляд», а ст. 158 ЦПК України він визначений як «розгляд справ у су­довому засіданні». Отже, зважаючи на нормативне визначен­ня, розгляд справи є змістом цієї стадії, а судове засіданняпроцесуальною формою розгляду справи.

Суд розглядає справи протягом не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справа про поновлення на роботі і про стягнення аліментів — протягом одного міся­ця. Цей строк за клопотанням сторони може бути продовжений су­дом у виняткових випадках не більше як на 15 днів.

Обсяг і межі розгляду цивільних справ судами України встановлені на основі нормативного визначення принципів диспозитивності, змагальності і публічності.

Судове засідання провадиться у спеціально обладнаному залі засідань (ч. 3 ст. 158 ЦПК України). Головуючий у судо­вому засіданні, а якщо справа розглядається одноособове — суддя, повинен спрямовувати судовий розгляд на забезпечен­ня повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи з судового розгляду все, що не має істотного значення для справи (ст. 160 ЦПК України), а також забезпе­чує належний виховний рівень судового процесу, спокійну ро­бочу атмосферу і належний порядок у судовому засіданні.

Всі присутні у залі судового засідання, а також сторони, інші особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, пере­кладачі мають додержуватися встановленого порядку у судо­вому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпо­рядженням головуючого: при вході до залу суддів присутні повинні встати, рішення суду заслуховують стоячи, учасни­ки процесу звертаються до суду словами «Ваша честь» та да­ють свої показання, пояснення, висновки і консультації стоя­чи. Цим виховується повага до суду, який здійснює правосуд­дя ім'ям України. До осіб, які порушують порядок під час розгляду справи, головуючий застосовує засоби процесуаль­ного примусу, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 91 ЦПК Ук­раїни.

Розгляд справи провадиться шляхом послідовного вчинен­ня судом і учасниками процесу комплексу процесуальних дій, що складають певні частини (підстадії), кожна з яких має своє завдання і відповідний зміст.

Судове засідання по розгляду цивільної справи складається з чотирьох частин:

Ø підготовча;

Ø дослідження обставин справи і перевірка доказів (розгляд справи по суті);

Ø судові дебати;

Ø ухвалення і оголошен­ня рішення.

Перша частина має підготовчий характер. У ній суд вирі­шує питання про можливість розгляду справи у даному судо­вому засіданні, при даному складі суду, з секретарем судового засідання, за наявності осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу (свідків, експертів, перекладачів) та наяв­них доказах. Завдання першої частини реалізуються шляхом послідовного здійснення широкого комплексу встановлених статтями 163-172 ЦПК України процесуальних дій.

Розгляд справи розпочинається доповіддю судді, що має бу­ти пояснювальною і лаконічною: про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час поперед­нього судового засідання.

Після доповіді головуючий з'ясовує: чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач позов, чи не бажають сторо­ни закінчити справу мировою угодою або звернутися за розв'язанням спору до третейського суду (ст. 173 ЦПК Ук­раїни).

У процесі дослідження пояснень особи, які беруть участь у справі, можуть одна одній ставити запитання. За наявності письмових пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, пояснень, одержаних у поряд­ку виконання окремих доручень (ст. 132 ЦПК України), чи по­яснень, одержаних у порядку забезпечення доказів, суддя ого­лошує їх зміст. Після цього, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, встановлюється порядок з'ясування обставин справи дослідження доказів.Свідки допитуються за правила­ми, встановленими статтями 179-183 ЦПК України.

Перед допитом свідка суд встановлює його особу, вік, рід за­нять, відношення до даної справи і стосунки зі сторонами та іншими особами, які беруть участь у ній, і попереджає під роз­писку про кримінальну відповідальність згідно зі стаття­ми 384 і 385 КК України за подання суду завідомо неправди­вих показань і за відмову дати показання та приводить його до присяги говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворю­ючи (ч. 5 ст. 180 ЦПК України). Свідки, які не досягли шістнадцяти років, не попереджаються про кримінальну відповідальність, але головуючий роз'яснює їм обов'язок прав­диво розповісти, що їм відомо по справі. Кожний свідок допи­тується окремо, а свідки, які не дали показань, не можуть пе­ребувати у залі судового засідання під час розгляду справи.

При допиті малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповно­літніх обов'язковою є присутність педагога, батьків або інших близьких осіб, якщо вони не заінтересовані у справі. Після допиту всіх свідків, викликаних до суду, головуючий оголошує показання свідків, зафіксовані у письмовій формі і одержані у порядку, передбаченому статтями 132, 133 ЦПК України.

Сторони й інші особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих доказів або протоколів.

Дослідження речових доказів у судовому засіданні прова­диться у порядку, встановленому ст. 187 ЦПК України. Вони оглядаються судом, а також пред'являються для ознайомлен­ня особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випад­ках — також експертам, спеціалістам і свідкам.

Якщо у справі була призначена експертиза, то після неї у судовому засіданнідосліджується висновок експерта. Спочат­ку висновок оголошується, а потім для роз'яснення і допов­нення висновку експерту можуть бути поставлені запитання судом і особами, які беруть участь у справі, оформлені письмо­во і підписані експертом, вони приєднуються до справи (ст. 189 ЦПК України).

Закінчується ця частина судового розгляду тим, що голову­ючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення. Після їх заслу­ховування суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до су­дових дебатів.

Судові дебати — це третя частина судового засідання по розгляду справи, яка складається з промов сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. У таких промовах висловлю­ються підсумкові висновки щодо дослідження обставин спра­ви з приводу всього фактичного матеріалу і доказів, перевіре­них і з'ясованих у процесі доказування; висловлюються про­позиції чи підлягає задоволенню правова вимога і на підставі яких законів. Судові дебати проводяться у порядку, встанов­леному ст. 193 ЦПК України, з додержанням принципу рів­них процесуальних можливостей осіб, які беруть участь у справі. Першому надається слово позивачеві, за ним його представникові, третій особі на його стороні, потім — відпові­дачеві, його представникові, третій особі на його стороні. За ними виступає третя особа із самостійними вимогами.

Право на останню репліку належить відповідачеві та його представникові.

Заключною частиною (четвертою) розгляду справи є вихід суду після судових дебатів до нарадчої кімнати для ухвалення рішення (ст. 195 ЦПК України), оголошенням орієнтовного часу його проголошення. Якщо при ухваленні рішення появиться необхідність з'ясування будь-якої обставини через повторний допит свідків або іншу процесуальну дію, суд, не ухвалюючи рішення, відновлює розгляд справи, про що постанов­ляє ухвалу. Такий розгляд провадиться виключно у межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки. Залежно від його результатів суд відкриває судові дебати із приводу додатково досліджених обставин і після їх закінчен­ня йде до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Але якщо з'ясування цих обставин у судовому засіданні виявилося не­можливим — постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи.

Рішення ухвалюється з додержанням таємниці нарадчої кімнати.

 


Читайте також:

  1. II. Критерій найбільших лінійних деформацій
  2. III.4 Форматування тексту.
  3. IV. Виклад інформаційного матеріалу
  4. IV. Виклад інформаційного матеріалу
  5. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
  6. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
  7. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
  8. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
  9. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
  10. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
  11. А.А.Налчаджан виділяє: образ тіла (тілесне Я), наявне Я (справжнє-Я), динамічне-Я, фактичне-Я, ймовірне-Я, ідеалізоване-Я, уявне-Я та інші.
  12. Абсолютизація формально-технічних пошуків у мистецтві ХХ ст.




Переглядів: 801

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття стадії судового розгляду цивільних справ | Протокол судового засідання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.