Ознайомлення з основами віршознавства необхідно розпочинати з уточнення понять. Як допомогу можна використовувати будь-який підручник чи довідкову літературу.
Необхідно з’ясувати, що віршування як явище літературної творчості спирається на особливості мови. У більшості випадків ритмізація мовлення відбувається шляхом використання властивостей словесного наголосу та його розташування. Різні мови світу мають різний тип наголосу.
Як відомо, тонічне віршування вимагає наявності в кожному вірші певної кількості наголошених складів, не регламентуючи використання ненаголошених. Силабо-тонічний же вірш складається зі стоп, причому обов’язково однорідних.
І силабо-тонічна система, і тонічна активно використовуються в поетичній практиці, нездоланних кордонів між ними немає. Своєрідне проміжне явище - дольник.
Практичне визначення розмірів і типів вірша може проводитись у такій послідовності.
1) Уважне читання чи промовляння віршів з виокремленням ритмічних відрізків та розстановкою наголосів.
2) Складання схеми чергування наголошених і ненаголошених складів.
3) Складання схеми з однією з існуючих систем віршування, типом вірша.
4) Опис вірша згідно з принципами даної системи:
a. для тонічного вірша - визначення кількості наголошених складів у кожному вірші, закономірностей чергування віршів з різною кількістю наголосів;
b. для силабічного вірша - визначення кількості складів, розташування цезури;
c. для метричного - визначення розміру, розташування цезури;
d. для силабо-тонічного - визначення типу стоп, їхньої кількості (визначення розміру), ритмічного розмаїття вірша (паузи, інтонації, іпостасу - заміна основної стопи стопою іншого типу).
Переглядів: 231
Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google: