МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||
Комунікаційний процес, елементи та етапи.Комунікативний процес – це обмін інформацією між двома або більше людьми. Основна мета комунікативного процесу – забезпечення розуміння інформації, яка є предметом обміну, тобто повідомлень. Однак сам факт обміну інформацією не гарантує ефективності спілкування людей, які беруть участь в обміні. Кожен із нас мав справу з випадками малоефективного обміну інформацією. У процесі обміну інформацією можна виділити чотири базових елементи: 1.Відправник, особа, яка генерує ідеї або збирає інформацію і передає її. 2.Повідомлення, власне інформація, закодована за допомогою символів. 3.Канал або засіб передавання інформації. 4.Одержувач, особа, якій призначена інформація і яка інтерпретує її. При обміні інформацією відправник і одержувач проходять кілька взаємопов’язаних етапів комунікативного процесу. До взаємопов’язаних етапів належать: ü зародження ідеї; ü кодування і вибір каналу; ü передавання; ü декодування. Зародження ідеї. Обмін інформацією починається з формулювання ідеї або відбору інформації. Відправник вирішує, яку ідею або повідомлення потрібно зробити предметом обміну. Кодування і вибір каналу. Перш ніж передати ідею, відправник повинен за допомогою символів закодувати її, використавши для цього слова, інтонації і жести. Таке кодування перетворює ідею в повідомлення. Передавання. На третьому етапі відправник використовує канал для доставки повідомлення (закодованої ідеї або сукупності ідей) одержувачу. Йдеться про фізичне передавання повідомлення, яке багато з людей сприймають за процес комунікації. Декодування. Після передавання повідомлення відправником одержувач декодує його. Декодування – це переклад символів відправника в думки одержувача. Ефективність комунікативного процесу багато в чому залежить від обраної форми передачі інформації. У практиці управління соціально-економічною системою використовуються такі основні види комунікацій: між організацією і середовищем; міжрівневі комунікації в організації; між різними відділами (підрозділами); між керівником і робочою групою; між працівниками. Комунікації між організацією і середовищем. Організації користуються різноманітними засобами для комунікацій із зовнішнім оточенням. З наявними і потенційними споживачами своєї продукції (послуг) вони спілкуються за допомогою реклами та інших програм просування товарів (послуг) на ринок. У сфері відносин з громадськістю найпильніша увага приділяється створенню певного образу, “іміджу” організації на місцевому, загальнонаціональному чи міжнародному рівні. Підтримується зв’язок з органами влади і державного управління, з профспілковими комітетами і об’єднаннями. Міжрівневі комунікації в організації. Інформація переміщується всередині самої організації з рівня на рівень у межах вертикальної комунікації. Комунікація між різними відділами (підрозділами). Поряд з обміном інформацією по висхідній. Організації потребують горизонтальних комунікацій. Організація складається з багатьох підрозділів, тому обмін інформацією між ними потрібний для координації завдань і дій. Комунікації між керівником і підлеглими. Обмін інформацією між керівником і підлеглим пов’язаний з уточненням завдань, пріоритетів і очікуваних результатів; забезпеченням залучення до вирішення завдань відділу; обговоренням проблем ефективності роботи; досягненням визнання і винагороди; удосконаленням і розвитком здібностей підлеглих; збиранням інформації про реальну або прогнозовану проблему; повідомленням підлеглого про наступні зміни, а також з одержанням відомостей про ідеї, удосконалення і пропозиції. Комунікація між керівником і робочою групою. Крім обміну інформацією між керівником і підлеглим має місце ще й обмін між керівником і робочою групою. Комунікації з робочою групою в цілому дають змогу керівнику підвищити ефективність дій групи. Оскільки в обміні беруть участь усі члени групи, кожен має можливість подумати про нові завдання і пріоритетні зміни, можливі їх наслідки для цього та інших відділів, про проблеми та досягнення, пропозиції раціоналізаторського характеру. Переглядів: 400 |
Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google: |
© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове. |
|