Економічне становище України у 90-х рр. ХХ ст. - на поч. ХХІ ст.

На економіку України руйнівний вплив мала загальна економічна криза, що охопила СРСР, розпад загальносоюзного економічного комплексу. В момент проголошення незалежності Україна виявилася немічною і деформованою в економічному відношенні: 95% підприємств підпорядковувалися Москві, майже 80% усього виробництва не мало завершеного технологічного циклу, 28% становили галузі групи «Б», екстенсивний шлях розвитку, науково-технічна й технологічна відсталість (термінової заміни вимагала 40% машин і устаткування), низька конкурентоспроможність і т. д.

Криза охопила промисловість і с/г. Верховна Рада 12-го скликання за час своєї діяльності змінили чотири уряди – В. Масола (травень-жовтень 1990 р.), В. Фокіна (листопад 1990 – жовтень 1992 рр.), Л. Кучми (жовтень 1992 – вересень 1993 рр.), Л. Кравчука – Ю. Звягільського (вересень 1993 – червень 1994 рр.), розглянула сім програм виходу із кризи. Але жодна з них реально не була втілена в життя. Основні причини цього полягали в нерішучості й половинчастості програм, у затягуванні формування твердої виконавчої влади, блокуванні рішень уряду консервативною більшістю Верховної Ради, непродуманості програм соціального захисту людей, що робило реформи непопулярними.

Те, що сталося з економікою України, не має історичних аналогів: з 1990 по 1994 рік валовий національний продукт скоротився на 44%, обсяг промислової продукції – на 41%, національний прибуток – на 54%. У 1994 р. спад промислового виробництва України досяг свого максимуму – 27,7%. За даними Світового банку у другій половині 1993 р. рівень інфляції в Україні був найвищим у світі і перевищував показники світових війн. Відбулося нечуване для мирного часу падіння рівня життя основної маси населення (близько 64% його опинилися за межею бідності).

Сформовано основні атрибути національної економіки: грошову, фінансову, податкову, митну, платіжну, банківську та інші системи, що у своїй сукупності визначають економічну інфраструктуру нашої держави. Вагомим здобутком стало проведення у 1996 р. грошової реформи, забезпечення відносної валютної стабілізації. Сформовано базові засади багатоукладної економіки. Відбувся перелам у реформуванні відносин власності, утвердженні механізмів приватної власності, розширенні корпоративного та приватного секторів економіки. За станом на 1 січня 2000 р. по 1999 рр. – 63,1 тис. Понад 70% загального обсягу промислової продукції вироблялося на державних підприємствах.

Реалізовувалися завдання земельної реформи. Майже 6,1 млн. громадян отримали земельні паї, обсяг яких становить більше половини земельних угідь країни. В основному було завершено приватизацію присадибних ділянок, їх власниками стали близько 11 млн. громадян.

Здійснено відчутні заходи щодо лібералізації господарських зв’язків. В Україні утверджено ринковий механізм ціноутворення, здійснено непростий перехід до світових цін, запроваджено ліберальний режим зовнішньої торгівлі. Вирішення цих завдань забезпечило подолання хронічної дефіцитності національної економіки, товарну насиченість ринку.

У жовтні 1994 р. була оприлюднена антикризова соціально-економічна програма Л. Кучми (стабілізація фінансово-грошової системи, зменшення податкового тиску, розширення приватного сектора економіки, децентралізація управління економікою, вирішення питань земельної власності, входження України у світовий економічний простір, реформування соціальної сфери тощо). У 1999 р. вперше за останнє десятиріччя чітко виявили себе ознаки економічної стабілізації. В основному було подолано падіння ВВП. Якщо спад ВВП у 1996 р. становив 10%, то в 1997 р. – 3,3%. У жовтні 1999 р. вперше за останнє десятиріччя було отримано приріст ВВП у порівнянні з жовтнем 1998 р. на 2,8%.

У лютому 2000 р. прийнята програма «Україна: поступ у XXI ст. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 рр.». Розробка урядом В. Ющенка у квітні 2000 р. програми «Реформи заради добробуту». Почалися позитивні зрушення в економіці:

· стабілізація економіки;

· зниження інфляція;

· запровадження гривні;

· подолання кризи неплатежів (зменшення заборгованості по зарплатні, виплата пенсій, стипендій тощо);

· проведення приватизації, утвердження різних форм власності;

· роздержавлення землі, отримання земельних паїв, завершення приватизації присадибних ділянок;

· поліпшення умов зовнішньоекономічної діяльності («Закон про Державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні»);

· становлення фондового, товарного, грошового та валютного ринків тощо.

У результаті цих перетворень з 2000 р. розпочалося зростання майже всіх економічних показників (упродовж 2000-2003 pp. середньорічні темпи зростання складали 7,2 %). Однак збереглися негативні тенденції в економіці:

· корупція;

· тінізація економіки;

· несправедлива приватизація;

· вивезення капіталу за кордон;

· недостатній рівень іноземних інвестицій;

· збереження структурних деформацій;

· штучне заниження вартості робочої сили;

· низький рівень життя основної маси населення.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.