МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||
Особливості соціальної стратифікаціїТема №4 Соціальна стратифікація суспільства, її динаміка. Стратифікація. 1.1. Особливості соціальної стратифікації 1.1. Соціальна стратифікація має такі особливості: 1.2. Стратифікація має такі основні виміри (критерії): Основні стратифікаційні тенденції в сучасній Україні. Соц структура суспільства, її складові
Група як складова соц. стр-ри суп-ва. Класифікація груп Соц. відносини, їх роль у формуванні соц. стр-ри Стратифікація. Особливості соціальної стратифікації Сучасне суспільство характеризується наявністю груп, які розпоряджаються значно більшими ресурсами багатства та влади, ніж інші групи. Наявну в суспільстві (спільнотах і групах) нерівність між індивідами й об'єднаннями індивідів, яка виявляється в неоднаковому доступі до соціальних благ і ресурсів та володінні ними, називають соціальною стратифікацією. Соціальна стратифікація- це ієрархічно організована структура соціальної нерівності, що існує в певному суспільстві в певний історичний період. Вона є стійкою, регулюється та підтримується інституційними механізмами, постійно відтворюється й модифікується. 1.1. Соціальна стратифікація має такі особливості: • стратифікація - це рангове розшарування населення, коли вищі верстви перебувають у більш привілейованому становищі порівняно з нижчими; • кількість вищих верств значно менша, аніж нижчих.
1.2. Стратифікація має такі основні виміри (критерії): • прибуток, власність; • освіта; • влада; • престиж. Перші три критерії стратифікації- прибуток, освіта, влада-мають об'єктивні одиниці виміру (гроші, роки, люди). Престиж є суб'єктивним показником, який відтворює рівень поваги до якої-небудь професії, посади, до виду діяльності в суспільній думці. 2. Основні стратифікаційні тенденції в сучасній Україні. Для характеристики різних типів соціальної структури в науці використовуються два поняття: сильне та слабке суспільство. Сильне суспільство- це суспільство, котре характеризується досить стабільною та міцною соціальною структурою з явною тенденцією до органічної солідарності різних груп, з порівняно низькою диференціацією прибутків, широкими можливостями індивідуальної мобільності, усталеною шкалою престижу професій, роду занять тощо. Слабке суспільство- це таке суспільство, в якому немає чіткої диференціації між групами, єдиної та стабільної шкали престижу професій, для нього характерна наявність нестійких соціальних спільностей з переважно конфліктними зв'язками між ними, що унеможливлює ефективну взаємодію та солідарність. Соціальна структура такого суспільства характеризується високою диференціацією у прибутках, масовою спадною соціальною мобільностю, знедоленням основної маси населення, надмірним подовженням профілю стратифікації. Саме до таких суспільств належить сучасна Україна. Як справедливо зазначають сучасні українські дослідники проблем соціальної структури, соціологи ще не провели реконструкції картини нової соціальної структури, не виробили загальної концепції її, але тенденції стратифікаційних зсувів можуть бути означені. В Україні наявний процес демократизації та лібералізації соціальної структури, зумовлений руйнуванням старого суспільства, відсутністю провідних ідеологічних важелів колишньої соціальної структури. Наслідком цих процесів є урізноманітнення соціальних груп, вільний вибір місця проживання, працевлаштування, способу життя, права власності тощо. Для України характерна ситуація паралельного існування двох різних соціальних структур: старої, що проявляється в традиційних солідарних утвореннях (робітничий клас, селянство й інтелігенція), котрі також зазнали певних змін, та нової соціальної структури, що склалася внаслідок інституційних змін і проявляється в таких соціокультурних одиницях, як підприємці, банкіри, фермери, особи вільних професій, безробітні, групи протиправної поведінки тощо. Наслідком такого співіснування, а також кількісних і якісних змін, які відбулися в робітничому класі, селянстві й інтелігенції стала надмірна атомізованість, розпорошеність суспільства, строкатість і мозаїчність його соціальної структури. Суттєві зміни відбулися також у системі визначальних чинників соціального статусу індивідів. За даними соціологічних досліджень, самоідентифікація соціального статусу відбувається переважно за єдиним критерієм - економічним -за умов зниження ролі інших критеріїв - освітніх, кваліфікаційних, престижних тощо. Як відомо, тенденція зведення багатоманітних чинників соціальної стратифікації до економічного є провідною ознакою саме бідних країн. Наступна тенденція, що прослідковується в соціальній структурі України, пов'язана з бракомбажаної інтеграції, солідарності в суспільстві та розшаруванням населення на групи з діаметрально протилежними інтересами: багаті-бідні, вищі-нижчі тощо. Загалом ця тенденція є передбачуваною, адже ринкові реформи своїм наслідком завжди мають поляризацію населення. Проте в Україні вона досягла безпрецедентних розмірів і є небезпечною, оскільки виникає загроза втрати керованості соціальними процесами. За даними експертів, прибутки 10 % найбагатших людей України у 20 разів перевищують прибутки 10 % найбіднішого українського населення (зауважимо, що вже восьмикратний розрив вважається соціально небезпечним). Наслідком стрімкої висхідної соціальної мобільності у сфері матеріального добробуту є поява страти багатих.Вона має свої особливості, оскільки багатство вони набули за дуже короткий історичний період. Сучасна бізнес-еліта формується за рахунок поєднання носіїв капіталу й бюрократії та формування фінансово-промислових груп. Формування страти бідних унаслідок спадної мобільності більшості населення - ще одна суттєва тенденція в соціальній структурі українського суспільства. Бідність визначається як неможливість через брак коштів підтримувати спосіб життя, що вважається нормальним і звичним для цього суспільства. Особливості субкультури бідності в Україні: висока частка витрат на харчування в загальній структурі всіх витрат (понад 60% від усіх витрат); низький рівень життя населення загалом; висока питома вага тих, хто самоідентифікує себе з групою бідних (понад 65 % населення); поширеність бідності серед населення, що працює; масова участь у сільгоспроботах на присадибних ділянках з метою вироблення продуктів для власного споживання (своєрідне "натуральне господарство") та ін. Як дуже небезпечну тенденцію в соціальній структурі України слід кваліфікувати ситуацію, що склалася із "середнім класом". Помилково говорити про його повну відсутність, тому що впровадження ринкових реформ закономірним наслідком має появу середнього класу. Однак ідеться, насамперед, як про кількісні, так і про якісні його показники, що не можуть задовольняти розвинуте суспільство. Середній клас в Україні формується переважно від обслуговування багатих, а не від реального виробництва. Той середній клас, а фактично його зародок, який є в Україні, неспроможний ефективно виконувати роль буфера в дихотомії "багаті—бідні". Ще одна суттєва тенденція в соціальній структурі України -це маргіналізація суспільства як наслідок посилення спадної соціальної мобільності. Маргінал — це людина на перетині шляхів, яка перебуває між двома культурами, не інтегруючись у жодну з них. Отож характерні риси такої людини: невизначеність соціального статусу, посилені рольові конфлікти, амбівалентність поведінки, психологічний дискомфорт тощо. Подальший розвиток соціальної структури безпосередньо залежатиме від процесів соціально-економічного та соціально-політичного реформування. Переглядів: 769 |
Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google: |
© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове. |
|