Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Форми організації роботи для розвитку елементарних математичних уявлень

Загрузка...

Формою навчання називається спеціально організована діяльність вихователя та дітей, яка відбувається у визначеному порядку та певному режимі.

Заняття – основна форма організації пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку з розвитку елементарних математичних уявлень. Розрізняють три види занять: 1) інтегровані (за способами діяльності, змістом навчання, з використанням між предметних зв’язків); 2) предметні, коли зміст заняття містить тільки знання з математики та проводиться за особистісно орієнтованою моделлю навчання за традиційною методикою; 3) по типу шкільних.

У 70-х роках минулого століття після прийняття планів та програм навчання дітей дошкільного віку відвідування освітніх закладів стало обов’язковим. Основними завданнями таких занять були розумовий розвиток дітей та підготовка їх до навчання у початковій школі. На початку нового століття (ХХІ ст.) дошкільні заклади набули нового соціального статусу як перша ланка неперервної освіти в Україні. У Базовому компоненті дошкільної освіти визначено, що на дошкільному етапі має забезпечуватися кожній дитині оволодіння наукою життя та якнайповніша реалізація повновартісного особистісного розвитку дитини. У Законі України „Про дошкільну освіту” вказано, що дитина має йти до школи підготовленою. У програмах „Дитина” та „Малятко”, „Впевнений старт”, Базовій програмі „Я у Світі”, визначено обсяг навчального матеріалу з математики та орієнтовні показники оволодіння математичними знаннями у дошкільному закладі.

Заняття проводяться фронтально, для усіх дітей одночасно. За програмою „Малятко” заняття з математики мають проводитися 1 раз на тиждень у молодшій, середній та старшій групах і 2 заняття на тиждень у підготовчій групі. Час проведення заняття – від 15 до 25-30 хвилин.

Підготовка та проведення занять з математики опирається на принципи навчання: науковості, наступності, доступності, наочності, зв’язку з життям, індивідуального підходу.

Кожне заняття розглядається не ізольовано від інших, а в системі занять, кожне із яких має певну мету, яка узгоджується із попередніми і наступними заняттями.



Интернет реклама УБС

Структура заняття з математики має початок (організаційний момент, оголошення теми, мотивація навчально-пізнавальної діяльності), етап вивчення нового матеріалу та закріплення на системі дидактичних ігор та використання одержаних знань у нових навчальних ситуаціях.

Обов’язковими на заняття є одна-дві фізкультхвилинки між структурними складовими заняття.

Типи занять: у формі дидактичних ігор; у формі дидактичних завдань; як поєднання перших двох.

За дидактичною метою заняття класифікуються: за вивченням нового матеріалу; застосування знань; комбіновані заняття; контрольно-оцінні.

Формування обчислювальної діяльності у дітей дошкільного віку.Прийняття Базового компонента дошкільної освіти та вимога обов’язкової логіко-математичної підготовки дітей до школи змінюють чинні підходи до організації навчання математики у дошкільних навчальних закладах. Формалізований характер математичних знань вимагають більш продуманих інноваційних підходів, котрі створювали б особистісно-сприятливе навчальне середовище. Навчання математики на дошкільному освітньому ступені освіти передбачає створення умов для засвоєння дітьми предметних знань (змістовний компонент) та оволодіння способами діяльності (операційний компонент) при врахуванні індивідуальних особливостей кожної дитини у формуванні її психічних функцій, пізнавальних процесів та задатків, морфофункціональної зрілості. Змістовний компонент включає оволодіння дітьми предметно-специфічними знаннями тобто певною сукупністю математичних понять, уявлень, символів, термінів, відношень, числових закономірностей, формування навичок лічби, умінь виконувати арифметичні дії, розв’язувати прості арифметичні задачі. Однак поряд із засвоєнням змісту предмета необхідно закладати у дошкільнят основи операційного мислення. Аналіз стану викладання математики у дитячих дошкільних закладах показує, що акцент робиться на змісті, логіці його викладу, систематизації, методичному забезпеченні процесу передачі знань від дорослого до дитини. Домінування у навчальній діяльності дошкільнят репродуктивних форм її організації, недооцінка вироблення операційних компонентів мислення на різнотипних завданнях програмує формування навчальних стереотипів.

Під операційним розуміємо мислення, яке передбачає виконання розумових дій, пов’язаних з перетворенням предметів, явищ дійсності. Операційність є здатність мозку відтворювати акти перетворення, зміни навколишньої дійсності і повторювати, копіювати їх у мисленні дитини. Попередній досвід спостереження за змінами у природі, побуті, соціальному середовищі дозволяє дитині з часом самостійно у мисленому, внутрішньому плані здійснювати розумові операції, а пізніше і планувати їх виконання. А це і є джерелом змін усередині самої дитини, що може забезпечити їй певну автономію у саморозвитку і самовизначенні, може позитивно відбитися на процесах соціалізації особистості школяра надалі.

Розглянемо формування операційного компонента навчальної діяльності у дітей п’ятого року життя. Психічні стани дітей середньої групи ще нестійкі і тому в організації процесу засвоєння знань необхідно використовувати дидактичні прийоми, які актуалізують пізнавальну потребу та пізнавальний інтерес. Це має бути цікава розповідь чи наочні матеріали, що привертають увагу дитини та стимулюють орієнтовний пізнавальний пошук шляхів розв’язання завдання. Продуктивною є робота з цілісними малюнкам відомих дітям природних сюжетів, сімейних ситуацій тощо, оскільки особливістю мислення дітей цього віку є сприймання спочатку цілого, а пізніше – диференційоване вибіркове вивчення окремих властивостей предметів, явищ. Ігрова форма організації обчислювальної діяльності створює позитивний емоційний настрій на заняттях, що дозволяє кожній дитині перейнятися зображуваною ситуацією, розповідати про неї. Після цього подаються пошукові завдання на конкретизацію ігрових дій. Багатофункціональність малюнка передбачає синхронне залучення сенсорних систем на доступному для дитини матеріалі та оптимальне використання його інтегративних можливостей. Другою особливістю мислення дітей цього віку є його наочно-дійова форма, при якій учіння відбувається з опорою на дидактичні матеріали та практичні дії дитини. Операційність обчислювальної діяльності дітей п’ятого року життя формується при засвоєнні аксіоми лічби, ознайомлення з числами в межах 5, визначенні рівнопотужних множин та їх чисельності з використанням відповідної символіки. Кількісна лічба передує у часі порядковій і здійснюється у певній послідовності: 1) перелічування предметів, що мають однакові властивості (форму, величину, колір), 2) лічба предметів, що відрізняються однією ознакою (великі – маленькі, високі – низькі, товщі – тонші); 3) рахування предметів, розміщених лінійно (у рядок чи колонку), тобто мають початок відліку; 4) визначення чисельності множини, коли предмети мають довільне просторове розташування на площині малюнка; 5) початок відліку не задається, предмети розміщені по кільцевому принципу і дитина має вибрати перший для лічби предмет і зафіксувати його; 6) практичні дії з роздавальним матеріалом, коли дитина будує серіаційні ряди за вказівкою вчителя чи самостійно вибирає спосіб лічби предметів, співвідносить із числовими фігурами, почергово викладає на столі та називає число. Правомірність такої системи завдань у навчанні математики дошкільників полягає у поєднанні форми мислення з просторовим образом числа, навчанням математики на основі альтернативних варіантів просторового представлення чисельності множин. Такі завдання дозволяють формувати поняття натурального числа на різнотипних завданнях при збереженні істотних, суттєвих інваріантних кількісних характеристик множини. Для закріплення навичок лічби дітям пропонуються завдання на відлік певної кількості предметів за зразком (цифрою), на встановлення незалежності чисельності множини від величини, форми предметів, їх розміщення та відстані між ними. Операційнісгь важливо враховувати якраз на п’ятому році життя, бо в цей період інтенсивно розвивається орієнтовно-дослідницький рефлекс дитини. І тому необхідно дати їй можливість самореалізації в навчальних ситуаціях, у яких вона поставлена перед вільним вибором власного способу виконання завдання. Наприклад, на малюнку лісового пейзажу зображені тварини. Діти розповідають про те, де які тварини знаходяться і відповідають на запитання: “Чому сховався зайчик? Від кого він сховався? Скільки зайчиків? Де вони ховаються? Де знаходиться лисичка?”. Після цього дітям пропонується наклеїти малюнок ще одного зайчика так, щоб його не побачила лисичка. Ознайомлення із математичними відношеннями в межах перших п’яти чисел відбувається у практичних діях на прикладання, накладання предметів чи їх оптичний аналіз.

Для закріплення поняття порядкової лічби можна запропонувати гру “Доміно”. До комплекту входять по два набори, у кожному із яких по 5 (10) карток. Набори відрізняються між собою тим, що у першому із них зображені предмети рослинного чи тваринного світу, а у другому – є зображення цифр. „Доміно” належить до ігор з правилами, в яких одночасно беруть участь двоє гравців, тобто передбачається парна робота. Перший варіант “Доміно” можна використовувати для закріплення поняття рівнопотужних множин, а другий – складу чисел у межах 5 (10).

Перейдемо до питання формування операційності мислення у дітей старшої групи дитячих дошкільних закладів. За дослідженнями психологів у п’ятирічних дітей уже є певний досвід виконання операцій аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення. У цьому віці зв’язки між розумовими операціями встановлюються не відособлено і вони мають сумарний характер. Діти цього віку здатні до цілком визначеної диференціації властивостей предметів за їх суттєвими і несуттєвими ознаками з перевагою останніх, цілеспрямованих дій у пошуку способу розв’язання навчального завдання, самостійного критичного ставлення до виконуваної роботи, перегляду варіантів розв’язання на рівні мислення. Вчені зазначають у дітей цього віку вміння встановлювати родово-видові відносини (вказувати родові характеристики чи видові відмінності предметів), порівняльну характеристику предметів (довший – коротший, більший – менший, , товщий – тонший) та відношення між предметами (більше – менше, швидше – повільніше).

На сьомому році життя інтенсивно розвиваються процеси соціального опосередковуючого відношення до дійсності: зростає активність дитини, збільшується доля ініціюючих дій у комунікативному спілкуванні, стають більш діяльними у порівнянні з п’ятирічними дітьми когнітивні структури, відбувається визначення пізнавальних пріоритетів у потребах та інтересах, формуються первісні загальнонавчальні уміння та починається процес усвідомленої диференціації змістовної та операційної сторін діяльності. Дитина цього віку здатна відмежовувати предмет, його властивості від способів дослідження та оволодівати у внутрішньому плані соціальними засобами відтворення образів предметів, їх символізації та перетворення у якісно нові продукти діяльності. Характерною рисою шести-семирічних дітей є переважання мовленнєвого розвитку над зовнішньопредметними діями, що говорить про достатній розвиток мислення та збагачення операційного досвіду дитини вербальними, довільними прийомами та способами діяльності, спрямованими на одержання результату діяльності. Дитина сприймає більше інформації, виявляє зацікавленість до виконання складних завдань, зосередженість, працездатність, наполегливість та самостійність у роботі з новими завданнями та закріпленні вивченого навчального матеріалу. Формування операційного стилю мислення передбачається здійснювати на основі розвитку прийомів розумової діяльності через систему доцільно дібраних навчальних задач, вміння робити посильні узагальнення, самостійно формулювати висновки та застосовувати знання у варіативних ситуаціях вищого за складністю рівня прикладної конкретизації. Розвивальна тенденція, коли дитина долає труднощі в оволодінні новим для неї навчальним матеріалом, сприяє суттєвим перебудовам у психічних, інтелектуальних та емоційно-вольових процесах, змінюючи загальну спрямованість особистості.

Дидактичні матеріали у роботі з дітьми цього віку виступають засобом опосередковуючи дій дитини. Вони виконують функцію заміщення реальних ситуацій логіко-символічними конструктивними моделями, що відображають родово-видові відношення математичних абстракцій. Навчальні матеріали мають бути дібрані таким чином, щоб сприяли розширенню та збагаченню операційності мислення дитини, засвоєнню таких відношень і зв’язків, які при безпосередньому спогляданні встановити неможливо або які подаються в уявних образах для узагальнень вищого порядку. Завдання, що пропонуються дитині з опорою на малюнок, задають первинні умови та у неявному вигляді “контури” результату, а отже, після інструкції педагога спрямовують діяльність дитини на пошук способу досягнення мети. Організована у такий спосіб діяльність підводить дитину до необхідності здійснювати усвідомлений пошук шляхів виконання завдання, який відбувається за допомогою цілеспрямованого аналізу, змістового зіставлення ознак та властивостей предметів, доступного узагальнення математичних закономірностей. Програмою з математики для дитячих дошкільних закладів передбачено вивчення натуральних чисел у межах першого десятка як потужності множини дискретної сукупності об’єктів. Паралельні процеси вдосконалення перцептивних дій, просторово-моторної координації з формуванням розумових операцій забезпечують якісно новий рівень оволодіння операційними структурами мислення в обчислювальній діяльності.

Ч и с л о я к традиційний підхід

 

 

Підхід до вивчення натурального числа із використанням знань про величини та властивості предметів не виключає традиційного, а доповнює його та дозволяє подати дітям інше уявлення про кількісні відношення та натуральне число. Ознайомлення із натуральним числом як результатом вимірювання величин було побудовано у такій послідовності:

- розвиток сенсорних процесів, спрямованих на розпізнавання, обстеження предметів, цілеспрямоване визначення їх ознак із використанням різних аналізаторів для створення цілісного, адекватного образу в розумінні величини як якісної характеристики сукупності однорідних предметів чи їх властивостей. Відокремлення властивостей предметів від самих предметів на основі встановлення міжаналізаторних зв’язків, системних за своєю природою, дозволяє дитині реалізувати існуючу актуальну пізнавальну потребу. Відбувається поступовий перехід від обстеження предметів за однією властивістю (який із предметів пізнання довший, займає більше місця на площині?; об’єм якої посудини більша?; хто із тварин рухається швидше? тощо) до їх дослідження за двома ознаками (смужка паперу довша за іншу, але разом із тим вужча; олівці, що мають однакову довжину і товщину, відрізняються кольором; кубики мають однакову форму, але різні за масою і не врівноважуються на терезах; мурашки проповзають за однаковий час різний шлях тощо);

- оволодіння способами вимірювання та ознайомлення із математичним поняттям міри величини. Для цього були запропоновані умовні мірки, які для дітей шостого року життя мають довільні значення. Основною величиною для вивчення натурального числа обрана довжина, а умовна мірка подається у вигляді паперової смужки. Необхідність у введенні мірки обґрунтовується у проблемних ситуаціях, коли дитина не може на основі оптичного, зорового аналізу встановити відношення між смужками (двома і більше), які на нелінованому папері довільно розміщувалися на площині аркуша. Така ситуація стимулює виникнення потреби у введенні еталона, за допомогою якого у категоріях “довша – коротша” слід розв’язувати завдання. Наступний крок – використання міток для порівняння двох відрізків. Мітки мають значущість підказки для визначення того, скільки разів умовна мірка відкладається у конкретній смужці чи предметі (вудка, колода, дошка тощо). Підрахунок кількості вкладених умовних мірок підводить до причинно вивідного висновку на рівні мислення про кількісні характеристики сукупності предметів та дозволяє зіставляти, порівнювати з іншими однорідними величинами. Для розвитку умінь виконувати вимірювально-практичні дії дітям 5–6-го року життя пропонувалися завдання на заміну умовної мірки, вимірювання однієї смужки різними мірками, розвиток розумових дій з уявними образами, декомпозицію величини з аргументованим супроводом у термінах “ціле – його частини” у рецептивній мові з використанням відповідного понятійного апарату. Вимірювальна практична робота з умовними мірками має завершуватися ознайомленням із одиницею вимірювання – сантиметром та його моделлю;

- порівняння чисел за результатами діяльності вимірювання. Знаходження міри величини передбачається виконувати, опираючись на практичні дії із загальноприйнятими еталонами (довжини), а порівняння одержаних значень відбувалося із використанням знань про властивості відношення “більше” (“менше”) – антирефлексивності, антисиметричності та транзитивності. Ці знання та первинні навички у порівнянні чисел дозволяють перейти до ускладнених завдань на побудову серіаційних рядів за певною ознакою та відрізка натурального ряду чисел;

- вивчення складу чисел у межах першого десятка повинно будуватися на варіативній системі завдань. Продовжуючи лінію вимірювань при закріпленні складу чисел слід використовуват умовний поділ цілого на частини. Наприклад, у відрізку (7 умовних мірок) зліва направо дітьми відкладаються три умовні мірки і ставиться мітка. Вона розбиває відрізок на дві менші частини, у другій із яких потрібно визначити кількість вкладених умовних мірок. І як висновок: сім – це три та чотири. В ускладненому варіанті вимірювальні роботи переносяться на числову пряму.

Інший варіант закріплення складу чисел, починаючи із числа і цифри 5, полягає в тому, що теоретичною основою виступає математична операція розбиття множини на класи за певною ознакою. Відповідно до означення класи розбиття повинні бути не порожніми множинами, не мати спільних елементів, а їх об’єднання давати дану множину. За таких умов вивчення складу чисел у межах 10 дітям шостого року життя пропонується комплект індивідуального роздавального матеріалу для кожного із чисел в межах 10. Мета завдань – подати різні варіанти дихотомічного розбиття множини на класи та закріпити склад чисел в межах 10. Спосіб виконання: оперування предметною множиною для кожного із чисел 5 – 10.

Логічним обґрунтуванням вивчення складу чисел в межах 10 на основі дихотомічного розбиття множини на класи виступають закони тотожності та непротиріччя, оскільки основою поділу в усіх випадках є постійна ознака – властивості предметів.

Для вивчення складу чисел у межах першого десятка дітьми старшого дошкільного віку доцільно використовувати предметні малюнки: для числа 5 – грибів, що відрізняються формою та величиною, книг, що відрізняються товщиною і шириною; для числа 6 – м’ячів, що відрізняються величиною та кольором; для числа 7 – олівців, що відрізняються довжиною та кольором; для числа 8 – квітів, що відрізняються кількістю пелюсток та кольором; для числа 9 – кубиків, різних за величиною та кольором; для числа 10 – геометричних фігур, що відрізняються формою та кольором.

 

Арифметичні дії

 

 

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.