Передання прав на ОПІВ за договором лізингу

Під лізингомрозуміють підприємницьку діяльність, що приносить прибуток за рахунок тимчасової уступки власником права (лізингодавцем) виключного користування об'єктом власності третім особам (лізингоотримувачам) за обумовлену плату. Під час дії договору лі1зингу право власності на лізингове майно належить лізингодавцю, а право на користування — лізингоотримувачу.

Лізинг є відносно новою формою комерціалізації ОПІВ. Власник прав на винахід, втілений у новій техніці, обладнанні, машинах та інструментах, — використовує цю форму комерціалізації для отримання додаткового прибутку.

Лізинг містить дві форми організаційно-економічних відносин: торговельні i кредитні, окремий зміст кожної з яких повністю не вичерпує сутності таких специфічних фінансово-майнових операцій. Лізинговий бізнес дозволяє залучити додаткові приватні інвестиції для розвитку виробничої сфери i підтримки виробництва ycix форм власності, насамперед, зайнятих малим i середнім підприємництвом. Лізинг забезпечує доступ до найновішої техніки, до результатів науково-технічної діяльності, якими є ОПІВ. Під час лізингу передаються: різноманітне технологічне обладнання, станки, прилади, будівельна техніка, автомобілі, морські та piчні судна, обчислювальна техніка, які містять винаходи, захищені патентами та інші ОПІВ. Тобто ОПІВ передаються не безпосередньо, а у складі обладнання i технологій, в яких вони використовуються.

Bибip такої схеми комерціалізації, як лізинг, дозволяє підприємцям-початківцям відкривати i розширювати свою власну справу навіть за умов обмеженого стартового капіталу. Це дозволяє оперативно використовувати у виробництві досягнення науково-технічного прогресу.

Порівняння економічної ефективності різних способів комерціалізації ОПІВ

Таблиця1

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.