- Гідрологія і Гідрометрія
- Господарське право
- Економіка будівництва
- Економіка природокористування
- Економічна теорія
- Земельне право
- Історія України
- Кримінально виконавче право
- Медична радіологія
- Методи аналізу
- Міжнародне приватне право
- Міжнародний маркетинг
- Основи екології
- Предмет Політологія
- Соціальне страхування
- Технічні засоби організації дорожнього руху
- Товарознавство продовольчих товарів
Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция
Якісні показники
Ø Коефіцієнт технічної готовності ( 
т) – характеризує ступінь технічної готовності парку для роботи на лінії й визначається
т = Ат : Асп
де: А т – кількість технічно справних автобусів
А сп – облікове (інвентарне) число автобусів
Коефіцієнт технічної готовності парку за робочий день є основним показником, що характеризує рівень роботи технічної служби, і залежить: від інтенсивності експлуатації рухомого складу, наявності запасних частин, матеріально-технічної бази АТП і т.д.
Ø Коефіцієнт випуску парку на лінію ( в) – характеризує ступінь використання рухомого складу для роботи на лінії
в = Ае / Асп
де: Ае – кількість автобусів в експлуатації.
Коефіцієнт випуску парку на лінію відрізняється від коефіцієнта технічної готовності парку на величину, що характеризує простої рухомого складу в справному стані, тому 
т 
в і він залежить: від дорожніх і кліматичних факторів, від технічного стану рухомого складу, від кваліфікації водія й т.д.
Ø Час в наряді (Тн) визначається з моменту виходу рухомого складу з АТП до моменту повернення, без обліку часу на перерву
Тн = t пов – t виїзд – t пер, (год.)
Тн = Тм + t н = Тм + 
l н / V т, (год.)
де: t пов – час повернення рухомого складу в гараж
t виїзд – час виїзду рухомого складу з гаража
t пер – час перерви водія
Тм – час на маршруті
t н – час нульових пробігів рухомого складу
l н – сумарне значення нульових пробігів рухомого складу
V т – технічна швидкість рухомого складу
Ø Цикл транспортного процесу – це закінчений комплекс операцій, необхідних для доставки пасажирів. Таким циклом є рейс.
Ø Рейсом називається сукупність операцій при русі автобуса від початкового до кінцевого пункту маршруту.
Рис. 1.3 Час рейсу автобуса
t р = t рух + t пз * n пз + t кз, (год.)
де: t рух – час руху автобуса на маршруті
t пз – час простою автобуса на проміжних зупинках
n пз – кількість проміжних зупинок
t кз-час простою автобуса на кінцевих зупинках
Ø Час обертового рейсу автобуса
Обертомназивається пробіг автобуса по маршруті в обох напрямках
Тоб = 2 * t р , (год.)
Ø Число рейсів автобуса
n р = Тм / t р, (год.)
Ø Коефіцієнт використання пробігу ( 
) – це відношення пробігу рухомого складу з пасажирами ( Lпп) до загального його пробігу (Lзаг) за певний календарний період часу:
= Lпп / Lзаг
Ø Коефіцієнт використання місткості ( 
вм ) – характеризує ступінь наповнення автобусів пасажирами. Розрізняють коефіцієнти статичного ( 
вм ст ) і динамічного ( вм д) використання місткості.
Коефіцієнт ( вм ст. ) характеризується відношенням загального числа перевезених пасажирів за рейс до номінальної місткості автобуса
вм ст. = qф / qн
де: qф – кількість пасажирів за рейс (фактична)
qн – номінальна кількість пасажирів, що автобусу може провезти за 1 раз.
Оскільки коефіцієнт статичного використання місткості не відбиває залежності середньої відстані (lср ) поїздки пасажирів, тобто їхня змінюваність на маршруті, він мало відбиває фактичне використання автобусів і на практиці не застосовується.
При плануванні й аналізі роботи автобусного парку вживається ( вм д), що визначається відношенням виконаної транспортної роботи в пасажиро-кілометрах до роботи, що могла бути виконана, якби на всьому протязі маршруту повністю використалася номінальна місткість автобуса.
вм д = (qф * lср) / (qн * L м * Р)
де: lср – середня дальність поїздки пасажира
L м – довжина маршруту
Р – число рейсів за місяць.
Ø Швидкість руху автобусів
На пасажирських автобусних перевезеннях розрізняють:
а) максимальна швидкість (Vтах) – швидкість, що дозволяє розвити конструкція автобуса при максимальному використанні двигуна;
б) допустима швидкість (Vдоп.) – визначається Правилами дорожнього руху, виходячи з умов безпеки руху й стану доріг.
Розрахункові швидкості:
в) технічна швидкість (Vт) – це відношення пройденого шляху до сумарного часу витрат на рух автобуса на маршруті
Vт = L м / t рух, (км/год.)
г) швидкість сполучення (Vс) – це швидкість автобуса без обліку часу простою на кінцевій зупинці
Vс = L м / (tр - tкз), (км/год.)
д) експлуатаційна швидкість (Vе) – відношення пройденого автобусного шляху до суми часу, витраченому на рух, затримки із причин вуличного руху, стоянки на проміжних зупинних пунктах
Vе = L м / (tрух + tпз * nпз + tкз) = L м : tр, (км/год.)
Вона характеризує стан і рівень організації автобусних перевезень. При зростанні (Vэ) збільшується (Vс), скорочуються витрати часу на поїздки в автобусах і поліпшується культура обслуговування населення автобусним транспортом
Vт 
Vс Vе
Переглядів: 1869