Дисоціація електролітів

Розпад молекул електролітів на йони під дією розчинника називається електролітичною дисоціацією або йонізацією.

Кількісною характеристикою здатності електролітів розпадатися на йони є ступінь електролітичної дисоціації (йонізації) α, який показує, яка частина молекул розчиненої речовини розпалася на йони:

. (3.2)

Величину α виражають в частках (вiд 0 до 1) або у % (вiд 0 до 100%).

За здатністю речовин до дисоцiацiї всі електролiти поділяються на три групи:

1) сильні (α > 30 %): HCl, HBr, HNO₃, H₂SO₄, NaOH, KOH, Ba(OH)₂, майже всi розчиннi у водi солi;

2) середньої сили (α = 5–30 %): H₃AsO₄, H₃PO₄, H₂SO₃, H₂C₂O₄ та iншi;

3) слабкі (α < 5 %): H₂CO₃, HBO₂, HCN, H₂S, NH₄OH, HgCl₂, CdCl₂ та iншi.

Закон дії мас застосовують до реакцій дисоціації слабких електролітів, реакцій утворення осадів та комплексних сполук, до процесів гідролізу солей. Для сильних електролітів закон дії мас виконується точно, якщо замість концентрації реагентів використовувати активність (а)- ефективну, уявну концентрацію речовини, відповідно до якої вона діє у реакції:

a = γ∙C, (3.3)

де С -концентрація речовини моль/дм³; γ - коефіцієнт активності, безрозмірна величина, що є мірою впливу різних чинників на концентрацію.

Значення коефіцієнту активності залежить не тільки від концентрації електроліту в розчині, але і від присутності в ньому інших електролітів. Вплив всіх йонів, присутніх у розчині, враховує йонна сила розчину μ:

, (3.4)

де с_i - концентрація кожного йону в розчині; z_i - заряд даного йону.

Коефіцієнт активності пов’язаний з йонною силою розчину співвідношенням

- . (3.5)

Значення коефіцієнта активності знижується із зростанням йонної сили розчину, тобто залежить від присутності в розчині сторонніх електролітів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.