Світовий досвід становлення геотуризму.

Сьогодні геотуризм привертає все більше людей, захоплених вивченням навколишнього середовища, культури, естетики та спадщини самих різних і унікальних місць на нашій Планеті. Ідеологія нового виду відпочинку полягає в тому, що туризм може стати дуже потужною і позитивною силою, що приносить користь, як самим мандрівникам, так і навколишньому середовищу.

Більш того геотуризм, дійсно сприяє відновленню історичних регіонів і навіть допомагає відновленню і процвітанню багатьох місцевих традицій.

Наша планета і її спадок - це не тільки флора і фауна, це ще історичні пам'ятники, чудові пейзажі, архітектура, музика, кухня, традиції, музика, мистецтво і багато-багато іншого.

Про геотуризм стали говорити в 90-ті роки минулого століття, коли звернули увагу на проблему збереження природних ландшафтів гірських територій. У цей час ООН була прийнята концепція сталого розвитку, яка включала в себе соціальні, економічні, екологічні, наукові, освітні та управлінські аспекти. У зв'язку з цим за кордоном став розвиватися і привертати увагу екотуризм, були визначені його основні принципи, підтримки та збереження природних комплексів та охорони навколишнього середовища. У цей час стало більше приділятися уваги питанням виділення особливо охороняємих територій та об'єктів, у тому числі і геологічних.

У 1988 році була створена Європейська Асоціація зі збереження геологічної спадщини (ProGeo). Особливої уваги заслуговує проект ПроГео під назвою "Геоконсервація геологічної спадщини в Європі". У 1991 р, у м. Дінь (Франція), при підтримці ЮНЕСКО відбувся I Міжнародний Симпозіум ПроГЕО, на якому прийнято історичну декларацію прав пам'яті Землі.

У світовій практиці розроблені підходи і реалізуються різноманітні заходи зі створення, охорони та збереження ГПП, які досить відмінні у різних регіонах. Укладаються численні міжнародні угоди, пропонуються критерії визначення конкретних геологічних об’єктів для включення їх до реєстру Світової геологічної спадщини. 1988 року була створена Європейська асоціація зі збереження геологічної спадщини (РгоЄео). Особливої уваги заслуговує проект ПроГео під назвою «Гео-консервація геологічної спадщини в Європі». 1991 року І Міжнародний симпозіум ПроГЕО, який відбувся за підтримки ЮНЕСКО в м. Дінь (Франція), прийняв історичну Декларацію прав пам’яті Землі. 1996 рокуз ініціативи Міжнародного союзу геологічних наук ухвалено міжнародну програму «Геосайти». Головною метою проекту є розробка Європейського реєстру геологічної спадщини. За активної участі ПроГео в європейських країнах реалізувалася так звана Програма геопарків, яка стала ще одним інструментом збереження геологічної спадщини в Європі.

Геотуризм, як новий напрямок відпочинку, виник в 1997-му році і вмить знайшов неймовірну популярність у світі.

В даний час інтерес до геотуризму зростає все більше. Так, ЮНЕСКО на 2006-2007 роки прийнята Міжнародна програма з геонаук (International Geoscience Programme, IGCP), в якій реалізується основна діяльність ЮНЕСКО, щодо наук про Землю. У проекті програми визначені головні напрямки діяльності, пов'язані з екологією, в тому числі широке інформування громадян про науки Землі та економічну користь від сталого геотуризму.

У 2008 році на Першій Всесвітній конференції з геотуризму в місті Перт (Австралія), де серед інших країн була представлена і Україна (з Європи було всього 4 країни), зазначено — геотуризм прагне не завдавати шкоди навколишньому середовищу та закликає насолоджуватися справжністю місць. На сьогодні договір про геотуризм вже підписаний такими країнами, як Гватемала, Гондурас, Норвегія, Румунія та кількома штатами США. Також треба відзначити, що в багатьох країнах світу створено та створюються геопарки, які задовольнять культурні та рекреаційні потреби туристів.

У некомерційному національному географічному товаристві National Geographic вважають, що сам по собі геотуризм несе певну гуманітарну місію - «сьогодні в світі помста безліч прекрасних місць, що знаходяться під загрозою зникнення. Геотуризм сприяє відродженню не тільки флори і фауни цих територій, а й відновленню культуру і традиції місцевого населення».

Саме поняття геотуризму має неоднозначне визначення. Одні називають його геологічним, інші природним туризмом. У Норвегії під геотуризмом розуміються такий вид туризму, який зміцнює або посилює географічні особливості того чи іншого місця - його природу, культуру, красу, спадщину і добробут його мешканців. В цілому основою для розвитку такого виду відпочинку є об'єкти неживої природи.

Геотуризм активно розвивається в Норвегії, яка восени 2005 року підписала Декларацію про розвиток геотуризму престижного американського журнала National Geographic. Таким чином, це стало частиною просування стійкого напрямку в туристичній галузі, цілями якого є охорона природи, спадщини та культури.

Геотуризм в поєднанні з іншими видами активно розвивався в США і Канаді в межах національних парків, які широко поширені в цих країнах. Наприклад, в США «Гранд-Каньйон» до початку 90-х років минулого століття привертав більше 4 млн. осіб на рік, що говорить про велику привабливість такого геооб'єкта.

За кордоном геотуризм розвивається в національних парках США, Канади; геомаршрути представлені в Ірландії, Австрії, Скандинавських та інших країнах.

В Ірландії зараз розробляється концепція міжнародного геологічного туризму. Ця ідея підтримується на державному рівні і вже нині наполегливо впроваджується. Кожен об'єкт має детальний опис, ілюструється численними барвистими буклетами, має розвинуту інфраструктуру. Ніхто не розраховує, що геологічний туризм принесет негайну вигоду, але в загальній системі туризму він зіграє свою позитивну роль, залучаючи особливий контингент туристів і сприяючи збереженню геологічних об'єктів та пам'яток природи.

Найпопулярніші сьогодні країни геотуризму: Малайзія, США, Австралія, Оман, Великобританія.

Байдужість до об'єктів неживої природи особливо сильно відбулося в роки перебудови в Росії, коли країну охопив загальний хаос. Так, наприклад, на Уралі в цей час були знищені історичні гірські об'єкти - засипані кар'єри з унікальними утвореннями мінералів, забудовані елітним житлом ділянки реліктового степу на схилах Уктуських гір.

Росія має в своєму розпорядженні величезну кількість унікальних геологічних та географічних об'єктів, що всебічно характеризують різноманітність її природи, геологічної будови і багатство надр. Різноманітними ГЕОРЕСУРСАМИ володіють багато, в основному гірські території країни - Кавказ, Урал, Хібіни, Гірський Алтай, Камчатка, Забайкалля і ін. Геооб'єкти цих регіонів привабливі для організаторів геотуризму. Такий вид діяльності спямований на досить вузьке коло туристів, які подорожують з пізнавальними цілями, і не має масового характеру.

В даний час геотуризм в Росії розвивається недостатньо. Тільки в деяких регіонах представлені окремі геомаршрути (в Мурманської і Магаданської областях, Красноярському краї, Туві, на Камчатці, Курильських островах, Уралі, на Байкалі та ін).

Так, в Іркутську пропонується геологічний тур по Байкалу, де організаторами включено в програму ознайомлення з геологічними особливостями гірського обрамлення озера (огляд оголень гірських порід різного віку і складу по берегах водойми), унікальними родовищами, з історією формування озерної улоговини і іншого. У Красноярську Музей геології Центрального Сибіру, регіональна загальностворена організація «Академія подорожей» пропонують геологічні тури по Центральному Сибіру, які розроблені для Красноярського краю, Туви і Хакасії. Під час подорожі заплановано знайомство з геологічною будовою і речовим складом родовищ вугілля, золота, молібдена, заліза, міді, кобальту та ін, огляд цікавих геологічних розрізів, а також збір колекції мінералів, порід і руд.

У Магаданській області розроблено кілька геологічних турів, які спрямовані на ознайомлення з особливостями природи такого суворого краю. Організатори геомаршрутов пропонують познайомитися з гірськими породами різного віку з різноманітною флорою і фауною, відвідати ряд родовищ кам’яно-кольорової сировини, зібрати для місцевої колекції зразки самоцвітів, здійснити захоплюючу подорож до Таватумським гарячих джерел та інше.

Крім існуючих розроблених маршрутів в одних регіонах Росії, в інших з'являються задумки з організації геотуризму - в Ханти-Мансійському автономному окрузі, Читинської та Омській областях, Якутії, Забайкаллі і ін.

Зокрема, у Європі успішно функціонує мережа геопарків, до складу якої входять такі відомі геологічні місцевості як Геологічний резерват у Високому Провансі (Франція), Вулканічний геопарк (Німеччина), Кам’яний ліс Лесбоса (Греція), Богемський Рай (Чехія), Країна Динозаврів (Румунія) та інші. Питання створення геопарків в Україні уже активно обговорюється в наукових колах та природоохоронних організаціях.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.