Інженерно-геологічна розвідка

Інженерно-геологічна розвідка – це комплекс інженерно-геологічних робіт на завершальних етапах ІГВ, що проводиться в межах сфери передбачувальної взаємодії споруди з геологічним середовищем, тобто тоді, коли відоме місце розташування споруди і визначені її основні конструктивні особливості та режим експлуатації.

Основною метою розвідки є отримання вихідних кількісних даних для розрахунку основ і фундаментів споруд та для кількісного прогнозу зміни геологічного середовища в процесі будівництва і експлуатації споруд.

Це прогнозування:

· виникнення і розвитку інженерно-геологічних процесів у сфері взаємодії споруди з геологічним середовищем;

· розвитку виявлених фізико-геологічних процесів;

· зміни напруженого стану масиву грунтів, його температурного та водного режимів.

Загальні завдання інженерно-геологічної розвідки такі:

· вивчення геологічного розрізу основи чи середовища споруди;

· визначення фізико-механічних властивостей грунтів основи або середовища, їх водного і температурного режимів;

· створення інженерно-геологічної моделі основи чи середовища споруд;

· встановлення узагальнених значень показників фізико-механічних властивостей грунтів стосовно виділених інженерно-геологічних елементів (ІГЕ).

Інженерно-геологічна розвідка проводиться в три періоди: підготовчий, польовий та камеральний.

В підготовчий період проводять:

· збір і аналіз матеріалів ІГВ минулих років для виявлення просторового положення та взаємовідношення всіх елементів геологічної будови ділянки і оцінки характеру та ступеня можливого впливу проектованої споруди на елементи геологічного середовища;

· встановлення меж сфери взаємодії споруди з геологічним середовищем, створення інженерно-геологічної моделі цієї сфери і формулювання завдань інженерно-геологічної розвідки;

· визначення параметрів системи інженерно-геологічної розвідки, вибір методів її проведення;

· укладення програми робіт і виконання організаційно-технічних заходів для проведення польових робіт.

Межі проведення інженерно-геологічної розвідки в плані і по глибині слід визначати з урахуванням сфери взаємодії будівель і споруд з геологічним середовищем, виходячи із призначення, видів, габаритів і особливостей конструкцій будівель і споруд, а також складності інженерно-геологічних умов, розповсюдження особливих за складом, станом та властивостями грунтів і несприятливих фізико-геологічних процесів та явищ.

В польовий період проводяться бурові, зондувальні, дослідні, лабораторні та інші види робіт, порядок і послідовність яких встановлюється програмою вишукувань.

Головна мета проходки гірничих виробок при проведенні інженерно-геологічної розвідки полягає в наступному:

· уточнення геологічного розрізу в сфері взаємодії проектної споруди з геологічним середовищем;

· добір зразків грунтів та проб підземних вод для польового і лабораторного дослідження їх властивостей;

· виконання польових робіт для визначення властивостей грунтів безпосередньо в масиві;

· проведення стаціонарних спостережень за водно-температурним режимом грунтів і режимом фізико-геологічних процесів.

При інженерно-геологічній розвідці проводяться геофізичні роботи для вивчення та уточнення геологічного розрізу та для замірів показників деяких властивостей грунтів. Геофізичні роботи виконуються тільки в комплексі з іншими видами робіт (гірничими і буровими, лабораторними та польовими дослідами).

До польових дослідних робіт належать:

· статичні навантаження на штампи;

· пресиометрія;

· обертальний зріз;

· зсув у заданій площині;

· роздавлювання;

· випирання;

· обрушування.

В разі проектування пальових фундаментів для визначення несучої здатності паль використовується метод статичного зондування, а також методи випробування паль безпосередньо в грунті.

Стаціонарні спостереження за режимом підземних вод, зміною температури вічномерзлих грунтів, проявами фізико-геологічних процесів виконуються в окремо обґрунтованих випадках і є продовженням спостережень, що виконувалися на попередніх стадіях вишукувань.

На протязі всього періоду ведення розвідувальних робіт та після їх завершення виконуються камеральні роботи.

За даними інженерно-геологічної розвідки складають технічний звіт.

В разі складних інженерно-геологічних умов або для особливо відповідальних об`єктів до звіту слід додавати фактичний матеріал у вигляді колонок гірничих виробок, діаграм та графіків польових випробувань властивостей грунтів, зведених таблиць результатів лабораторних визначень показників властивостей грунтів, даних геофізичних та дослідних робіт і т. ін.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.