Проведення вишукувань для різних видів будівництва.

Для забезпечення стійкості та нормальної експлуатації різних об`єктів слід при їх проектуванні і будівництві якнайповніше враховувати інженерно-геологічні умови будівельних майданчиків. Урахування усіх природних умов та їх можливих змін з часом звичайно дозволяє вести будівництво найвигідніше в техніко-економічному відношенні.

Інженерно-геологічні вишукування на вибраному будівельному майданчику виконуються з метою встановлення або підтвердження слушності вибору будівельного майданчика, обґрунтування розміщення будівель і споруд на ньому, вибору типу основ і фундаментів, глибини закладання і розмірів фундаментів, оцінки їх стійкості, прогнозування можливих осідань та різних змін інженерно-геологічних умов в процесі будівництва і експлуатації споруд.

До початку інженерно-геологічних вишукувань на вибраному майданчику слід мати:

а) дозвіл на проведення вишукувань, оформлений замовником;

б) генеральний план забудови;

в) план майданчика в масштабі 1:1000...1:10000 з перетином рельєфу через 0,5...1,0м, де вказані його межі;

г) характеристику будівель і споруд, що проектуються;

д) дані (в разі необхідності) про види та обсяги мінеральних штучних матеріалів, ресурси води для водопостачання.

Склад вишукувань на вибраному майданчику такий: інженерно-геологічна зйомка, проходка гірничих виробок, геофізичні роботи, польові дослідні і лабораторні дослідження грунтів та підземних вод, камеральні роботи зі складанням інженерно-геологічного звіту.

Інженерно-геологічна зйомка виконується в масштабі 1:5000...1:2000 при відсутності генплану майданчика. Виконання зйомки в масштабі 1:1000 допускається при вишукуваннях під складні об`єкти та на майданчиках 3 категорії складності інженерно-геологічних умов. Число точок спостереження у кожному з маршрутів зйомки, число гірничих виробок і відстані між ними приймаються згідно з п.п. 3.4.5 і 3.4.7. Межі майданчика уточнюються у відповідності з технічним завданням замовника та можливими змінами, а також з урахуванням положення геоморфологічних елементів, розвитку геологічних процесів і сфери взаємодії об`єктів з геологічним середовищем.

При вивчені геологічної будови слід забезпечити дослідження всіх характерних типів грунтів, що залягають на майданчику як в плані, так і по глибині. При цьому слід виділяти всі різновиди грунтів за їх петрографічними ознаками та фізико-механічними властивостями, незалежно від потужності та витриманості за простяганням. Для кожного із різновидів слід давати детальний опис їх зовнішнього вигляду, складу, будови, фізичного стану, користуючись як візуальними спостереженнями, так і простими засобами.

При вивчені підземних вод слід визначати їх агресивність по відношенню до матеріалу будівельних конструкцій.

Польові дослідні роботи містять: встановлення глибини промерзання грунтів, визначення деформаційності грунтів дослідними навантаженнями (штампами), опору грунтів зсуву, щільності піщаних грунтів, фільтраційних властивостей грунтів. В окремих випадках виконують стаціонарні спостереження за режимом підземних вод, проявами природних геологічних процесів і явищ (зсуви, просадкові явища, ерозія і т. ін.). Для останніх слід встановлювати ступінь їх загрози для будівель і споруд.

Матеріали вишукувань на майданчику узагальнюють і складають інженерно-геологічний звіт з додатками оглядової карти (топокарти) району будівництва із зазначенням меж майданчика, розрізів, колонок розвідувальних свердловин, таблиць показників властивостей грунтів і підземних вод, графіків спостережень та досліджень грунтів. Звіт має відображувати загальну інженерно-геологічну характеристику майданчика з урахуванням особливостей об`єктів, що проектуються.

Детальні інженерно-геологічні дослідження (вишукування) проводяться на стадії робочого проекту і для робочої документації. Мета їх – деталізація і уточнення інженерно-геологічних даних, одержаних раніше, стосовно кожної будівлі і споруди. Детальному вивченню підлягають:

а) рельєф будівельного майданчика;

б) геологічна будова;

в) гідрогеологічні умови;

г) геологічні процеси і явища, які є або можуть виникнути при зведенні будівель і споруд;

д) фізико-механічні властивості грунтів;

е) родовища природних мінеральних будівельних матеріалів, на які можна орієнтувати будівництво.

Основним видом досліджень на цій стадії є розвідувальні і дослідні роботи. Розвідувальні виробки розташовують в залежності від розміщення фундаментів по периметру чи осях будівлі. Кількість виробок (див. п. 3.4.7.) залежить від ряду чинників: складності інженерно- геологічних умов, навантажень від будівлі на основу, типів фундаментів. Глибина виробок залежить від складності геологічної будови. Для однорідних міцних грунтів глибину виробок слід приймати рівною (1,5...2) ширини підошви фундаментів на природній основі, але не менше 6...8м. При складних умовах глибина виробок досягає 20...25м і більше (див. п. 3.4.7.). При слабких грунтах слід пройти їх виробкою і заглибитися не менш ніж на 2...3м в міцніші, надійні грунти. На майданчику проводять також спеціальні польові дослідні роботи – статичне і динамічне зондування, випробування грунтів пробними навантаженнями, пресиометричні дослідження, відкачування води із свердловини та інші роботи, передбачені програмою вишукувань.На основі польових вишукувань і лабораторних досліджень уточнюються фізико-механічні властивості грунтів і встановлюються для них розрахункові показники для кожної конкретної будівлі чи споруди.

При вивчені родовищ будівельних матеріалів (нерудні корисні копалини), необхідних для будівництва, вишукування полягають у їх розвідці та промисловій оцінці. У цьому випадку слід виявити запаси наявних в районі родовищ мінеральних будівельних матеріалів, вивчити їх якість, умови розкриття і розробки.

Після відкриття родовища вивчають його геологічне положення і будову, умови залягання і потужність корисної копалини, потужність і склад порід розкриття, петрографічний склад, технічні якості і запаси будівельного матеріалу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.