Карстові явища.

При інженерно – геологічних вишукуваннях в районах розвитку карсту слід встановлювати:

а) геологічні, гідрогеологічні та геоморфологічні умови розвитку карсту;

б) розповсюдження, характер та інтенсивність прояву карсту, історію і закономірності його розвитку;

в) районування території відносно умов розвитку карсту, характеру і ступеня закарстованості;

г) оцінку стійкості територій відносно карстових провалів та осідання;

д) особливості фізико – механічних властивостей грунтів та гідрогеологічних умов, пов’язаних з карстом;

е) оцінку розвитку карсту під впливом природних і техногенних чинників в період будівництва і експлуатації об’єктів;

ж) рекомендації інженерно – геологічного характеру щодо раціонального використання території та протикарстових заходів.

До лабораторних досліджень слід включати визначення складу, стану та фізико – механічних властивостей як розчинних, так і нерозчинних порід, які входять до складу здатної до карстування товщі та покривних відкладень, в тому числі вивчення заповнювачів карстових порожнин і тріщин. Визначається хімічний склад підземних вод та їх агресивність відносно порід, що карстуються, аналітичними та експериментальними методами.

При вишукуваннях в районах розвитку карсту виробки допускається розміщувати на відстані менш ніж 20м, проходити свердловини під окремі опори і фундаменти, заглиблювати їх не менш ніж на 5 метрів в незакарстовані породи. Поряд з виробками рекомендується використовувати статичне, динамічне, вібраційне зондування пенетраційно - каротажні дослідження, які дають змогу уточнювати та встановлювати в масиві грунтів ослаблені розущільнені зони і порожнини, інтенсивність провалоутворення, середні діаметри карстових провалів, лінії водотоків та проникність порід.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.