Елювіальні грунти

В районах поширення елювіальних грунтів слід встановити структуру (площинна, лінійна, кишені, гнізда), вік кори вивітрювання, склад материнських порід, специфічні властивості грунтів, серед яких просадковість, схильність до набрякання, морозного пучіння, суфозійного вилуговування.

Особливу уваг слід приділяти стійкості масивів грунтів під навантаженням від споруди за системою тріщин, площинами схилів, контактами і ослабленими ділянками найбільш інтенсивного вивітрювання.

В районах поширення скельних тріщинуватих порід слід з’ясувати вік, генезис, склад, умови залягання, цілість скельних порід, тектонічну будову ділянки, регіональні закономірності розвитку тріщинуватості, параметри (орієнтування, ширину, довжину), морфологію і генезис тріщин, склад заповнювача тріщин.

Штучні грунти.

У випадку, коли передбачається можливість використання штучних грунтів як основи фундаментів, необхідно мати дані про виконання робіт і технологію утворення планомірно намитих чи насипаних грунтів накопичень промислових залишків, результати геотехнічного контролю, дані про склад та інші особливості грунтів у зв’язку з технологічними особливостями виробництва – джерела їх накопичення.

При вишукуваннях слід визначити:

· поширення, умови залягання, будову, склад, властивості штучних грунтів;

· фізико – механічні характеристики грунтів, їх зміну з часом та в просторі, при зміні температурного та вологого режимів;

· наявний досвід будівництва на штучних грунтах.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.