МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||
Поняття про екологічну безпеку, її властивості та ознаки, риси, принципи і критеріїБезпека – стан захищеностi особи та суспiльства вiд ризику зазнати шкоди. Примітка. Розрізняють безпеку за місцем виникнення (на морі і (або) будь-якому внутрішньому водному басейні) і за видом надзвичайних ситуацій (природні, техногенні, біолого - соціальні і військові), а також за об'єктами безпеки (люди, морські (річкові) об'єкти і навколишнє природне середовище). Безпека екологічна -сукупність певних властивостей навколишнього середовища і умов, створюваних цілеспрямованою діяльністю людини, за яких, з урахуванням економічних, соціальних чинників і науково обґрунтованих допустимих навантажень на об’єкти біосфери, утримуються на мінімально можливому рівні ризику антропогенний вплив на довкілля і негативні зміни, що відбуваються в ньому, забезпечується стійкість екосистем, збереження здоров’я та нормальних умов життєдіяльності людини і виключаються віддалені наслідки цього впливу на теперішні і наступні покоління. Екологічна безпека акваторій – сукупність дій, станів і процесів, спрямованих на захист людини, морських (річкових) об’єктів, берегових споруд та довкілля від небезпек, що виникають в надзвичайних ситуаціях на акваторіях. Радіаційна безпека –стан радіаційно-ядерних об’єктів і навколишнього середовища, за якого має місце дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та довкілля, встановлених нормами, правилами та стандартами з безпеки. Екологічна безпека може бути розглянута в глобальних, регіональних, локальних і умовно точкових межах, у тому числі в межах держав і будь-яких їхніх підрозділів. Фактично вона характеризує геосистеми (екосистеми) різного ієрархічного рангу – від біогеоценозів (агро-, урбоценозів) до біосфери загалом. Екологічна безпека обмежена часом і розмірами акцій, що проводяться в її межах: короткочасна дія може бути відносно безпечною, а довготривала – небезпечною, локальні зміни майже нешкідливими, а широкомасштабні - фатальними. Як будь-який предмет чи явище екологічна безпека має ряд властивостей, які поділяють на: – загальносистемні властивості: цілісність, стійкість, спостережливість, керованість, детермінованість, відкритість, динамічність тощо; – структурні властивості: склад, зв’язаність, організація, складність, масштабність, просторовий розмах, централізованість, об’єм тощо; – функціональні (поведінкові) властивості: результативність, ресурсоємність, оперативність, активність, міцність, мобільність, продуктивність, швидкодія, готовність, точність, економічність. Система екологічної безпеки належить до змішаного типу систем, головними ознаками якої є: – наявність множини елементів; – сукупність зв’язків і відносин між ними; – внутрішня та зовнішня взаємодія; – множина можливих станів; – наявність складної цілеспрямованої функції; – чіткий характер поведінки.
Рис. 1. Еволюція екологічної безпеки
Серед основних рис, властивих екологічній безпеці, розрізняють такі: 1. Екологічна безпека – гарантія проживання в екологічно чистому та сприятливому для життєдіяльності середовищі. 2. Екологічна безпека передбачає розумне задоволення екопотреб будь-якої людини та суспільства загалом у всіх виявах життєдіяльності. 3. Екологічна безпека – органічна складова національної безпеки, рівень її забезпечення корелює із рівнем забезпечення національної безпеки. 4. Забезпечення екологічної безпеки – амбівалентний процес, оскільки при його здійсненні мають враховуватися одночасно як інтереси суб'єкта, так і об'єкта. 5. Екологічна безпека – є неподільною. Екобезпека є обов'язковою умовою існування будь-якої нації. Жодна нація не має привілею щодо забезпечення екобезпеки на власну користь та на шкоду іншим націям. 6. Екологічна безпека – системний методологічний інструментарій, що ґрунтується на фундаментальних еколого-соціальних та біосферних закономірностях, які мають комплексний характер і тісно пов'язані з різними сферами суспільного життя. 7. Забезпечення екологічної безпеки – процес реалізації проголошених у Концепції національної безпеки і конкретизованих у Доктрині екологічної безпеки положень, які мають ґрунтуватися на екогуманістичних та екобезпекових принципах. Принципами екологічної безпеки є вихідні положення, які лежать в основі формування і функціонування державної системи екологічної безпеки та виступають в якості базису для реалізації норм екологічного законодавства. Основними принципами екологічної безпеки є: 1) принцип виправданості – будь-яка сукупність дій, станів та процесів прямо чи побічно не повинна призводити до шкоди (або загроз такої шкоди), що завдається природному середовищу або людині; 2) принцип оптимізації, або стійкого розвитку – рівні впливу на навколишнє середовище та людину повинні бути такими, щоб за будь-якої їх тривалості не завдавати шкоди майбутнім поколінням; 3) принцип коеволюції – тобто природа та людина розвиваються паралельно, впливаючи одне на одного; 4) принцип рівноваги – екологічний баланс у будь-якому регіоні повинен бути на такому рівні, до якого фізично, соціально-економічно, технологічно та політично може без великої шкоди адаптуватися навколишнє середовище та людина; 5) принцип управління – забезпечення виконання норм і вимог, що обмежують шкідливий вплив процесів виробництва та продукції, що виробляється, на навколишнє середовище, раціональне використання природних ресурсів, їх відновлення та відтворення; 6) принцип природності – технічні системи керування навколишнім середовищем з часом потребують дедалі більшого вкладання коштів, аж до нераціональсті їх підтримання, і тому форми управління, засновані на об’єктивних законах природи, завжди ефективніші від технічних; 7) принцип оманливого благополуччя – перші успіхи (або невдачі) у природокористуванні можуть бути короткочасними: успіх заходів з перетворення природи або управління нею об’єктивно оцінюється лише після з’ясування ходу та результатів природних ланцюгових реакцій у межах природного циклу (від кількох років до кількох десятків років); 8) принцип невизначеності – інформація при проведенні заходів щодо перетворення природного середовища завжди недостатня для апріорного судження про всі можливі результати (особливо у далекій перспективі) заходу, що здійснюється.
ПРИНЦИПИ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
Вирішення завдання забезпечення безпеки життєдіяльності людини, суспільства та довкілля пов'язано з ідентифікацією для кожного з об'єктів набору факторів, вплив яких спричинює появу небажаних ефектів, а з іншого боку – до визначення критеріїв, за допомогою яких можна визначити ступінь небезпеки такого впливу. Критерій – це розпізнавальна ознака явищ, що є основою для їхньої оцінки або класифікації; мірило оцінки. Критерій безпеки – всебічна порівняльна оцінка стану безпеки людини, суспільства, держави й довкілля з погляду найважливіших процесів, явищ, параметрів, що відображають її суть. Критерій є якісною оцінкою, на основі якої адекватно визначається рівень безпеки. До групи основних критеріїв екологічної безпеки, якими є показники, що визначають ступінь небезпечного впливу вражаючих факторів загроз екологічній безпеці, відносять: • індивідуальні (медичні або санітарно-гігієнічні) – покликані обмежувати вплив негативних факторів на людину. За основу кількісного виміру впливу на індивідуум беруться показники індивідуального довічного або річного ризику; • генетичні – покликані зберігати генофонд і обмежувати зростання частоти генетичних хвороб у першому і/або наступних поколіннях. Генетичні критерії безпеки є частиною індивідуальних, але з огляду на їхню особливу важливість виокремлюються в особливу групу; • соціальні – покликані обмежувати дію небезпечного фактора на групи індивідуумів. Потреба впровадження цього критерію була усвідомлена лише після виникнення низки значних аварій; • психологічні – відображають ступінь сприйняття/несприйняття суспільством або групою індивідуумів рівня техногенного або природно-техногенного ризику; • економічні – покликані забезпечувати сталий довготривалий економічний розвиток. Кількісним критерієм безпеки є величина економічного збитку при великих катастрофах (природних або техногенних), який призводить до дестабілізації економічної системи; • технічні – покликані обмежувати виникнення аварій і катастроф (наприклад, жорстке обмеження верхнього рівня ймовірності тяжкої аварії або обмеження на гранично припустиму кількість шкідливих і екологічно небезпечних речовин, що використовуються в технологічному процесі); • біологічні – покликані зберігати біорозмаїття видів (наприклад, у Нідерландах не допускається зменшення видового розмаїття понад 5 %). Іншим критерієм, який пропонується до використання, є обмеження на відносне зменшення кількості осіб, чутливих до фактору впливу; • екологічні – покликані обмежувати негативний вплив екологічних процесів з метою збереження структурної стійкості екосистем. Одним зі способів впровадження екологічного критерію безпеки є виявлення слабкої ланки даної екосистеми; • ландшафтні і географічні – критерії, що обмежують негативний екологічний вплив на водозбірні басейни, ґрунти та інші географічні елементи; крім того, в просторі кліматичних параметрів виділяють заборонені та прийнятні області; • ресурсні – покликані обмежувати і регулювати інтенсивність використання відновлюваних і невідновлюваних природних ресурсів; • політико інформаційні – передбачають інформованість та участь населення в процесі ухвалення рішень щодо потенційно небезпечних технологій, доступ до будь-якої інформації щодо цих технологій; • моральні й правові – покликані формувати нові моральні категорії і цінності, пов'язані з розумінням необхідності подальшого існування цивілізації.
Переглядів: 2961 |
Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google: |
© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове. |
|