МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Розрахунок виробничої програми з ТО і ПР автомобілівТехнологічний розділ
Розрахунок починаємо з корегування періодичності технічних дій на автомобіль.
2.1.1. Визначаємо зкориговану періодичність ТО-1:
L¢=L1H × k1 × k3 ;
де L1H = 8000 км – нормативна періодичність пробігу до ТО-1, км;
L¢= 8000*0,8*0,81=5184 км
k1 = 0,8 – коефіцієнт коригування нормативу періодичності залежно від умов експлуатації.
k3 = k3× k3=0,9*0,9=0,81 - коефіцієнт коригування нормативу періодичносі залежно від природнокліматичних умов.
2.1.2. Визначаємо показник кратності пробігу до ТО-1 до середньодобового пробігу:
= Приймаємо n1 =29 (закругляти до цілого числа).
2.1.3. Уточнюємо періодичність ТО-1: L1=lсд ×n1 ,
L1=180*2=5220 км
2.1.4. Коригуємо періодичність пробігу до ТО-2: L2 =L2H × k1 × k3 =24000*0,8*0,81=15552 км
Де L2H =24000 км
2.1.5. Визначаємо показник кратності пробігу до ТО-2 до пробігу ТО-1:
Приймаємо n2 =3 (закругляти до цілого числа).
2.1.6. Уточнюємо періодичність пробігу до ТО-2:
L2=L1 × n2 =5220*3=15660
2.1.7. Коригуємо пробіг за цикл нових автомобілів, які не пройшли КР: L¢цн=Lкрн × k1 × k2 × k3 =650000*0,8*1,0*0,81=421400 Де Lкрн – нормативний пробіг автомобіля до КР, км; Lкрн =650000
k2 – коефіцієнт корегування нормативу залежно від модифікації рухомого складу та організації його роботи
k2 =1,0
2.1.8. Визначаємо пробіг до КР автомобілів, які раніше пройшли КР:
де b =80 – відсоток пробігу автомобілів, які раніше пройшли КР.
2.1.9. Визначаємо середній скорегований пробіг автомобілів у підприємстві за цикл:
де А¢пр – кількість нових автомобілів з пробігом до капітального ремонту; А¢¢пр - кількість автомобіцлів з пробігом після капітального ремонту.
А¢пр=Апр · 45٪=150*45%=67.5 Приймаю А¢пр= 68
Апр′′=Апр-Апр′=150-68=82
2.1.10. Визначаємо показник кратності пробігу за цикл до ТО-2:
км Приймаємо nk =24 (закруглити до цілого числа).
2.1.11. Уточнюємо пробіг автомобілів за цикл:
Lц=L2× nk.=15660*24=375840 км
4.1.12. Коригуємо максимально-допустимий простій автомобіля в ТО і ПР на 1000 км пробігу:
dтор=dторн×k¢4ср=0,43
де dторн – нормативний простій автомобіля, ТО і ПР на 1000 км пробігу, дн/1000 км; dторн= 0,43 дн/1000 км; 2.1.13. Визначаємо плановий простій автомобіля в даному КР:
Д кр =0;
2.1.14. Визначаємо простій автомобіля в ТО і ПР за цикл:
2.1.15. Визначаємо кількість днів експлуатації автомобіля за цикл: 2.1.16. Визначаємо коефіцієнт технічної готовності авто-підприємства:
2.1.17. Визначаємо коефіцієнт використання автомобілів на підприємстві:
Де Дра – коефіцієнт врахування зниженя використання технічно-справних автомобілів у робочі дні автопідприємства з експлуатаційних причин.
кв = 0,96
2.1.18. Визначаємо пробіг автомобілів підприємства за рік:
Розрахунок кількості технічних дій на автомобілі на підприємстві за рік.
2.1.19. Визначаємо кількість капітальних ремонтів і списань за рік: Nкрс=Апр×ккрс =150*0,1=15 ,од; (заокруглити до цілого числа). Де ккрс – коефіцієнт планування необхідності КР.
ккрс =0,1
2.1.20. Визначаємо кількість сезонних обслуговувань за рік: Nco=2×Aпр =2*150=300
2.1.21. Визначаємо кількість ТО-2 за рік: 2.1.22. Визначаємо кількість ТО-1 за рік: 2.1.23. Контрольно діагностичні роботи – невідємна складова частина ТО, тому немає рації робити аналогічні розрахунки виробничої програми за видами діагностики Д-1 і Д-2. Кількість Д-1 і Д-2 дорівнює програмі ТО-1 і ТО-2 відповідно
2.1.24. Визначаємо кількість ЩО за рік:
де кщо – коефіцієнт виконання частоти ЩО; кщо=0.6
2.1.25. Визначаємо кількість СО, які необхідно сумістити з ТО-2: де іп=2 – число місяців виконання СО за рік; ir=12 – кількість календарних місяців за рік.
2.1.26. Визначаємо кількість СО, які необхідно сумістити з ТО-1:
2.1.27. Визначаємо кількість ТО-2 за зміну: ( приймаю 2) де DP2 – дні роботи зони ТО-2 за рік, дн. Дні роботи зони обслуговування за рік можна взяти у межах 251-365 залежно від кількості вихідних і святкових днів у році.
2.1.28. Визначаємо кількість ТО-1 за зміну: (приймаю =3) 2.1.29. Визначаємо кількість ЩО за зміну: (приймаю =74)
2.2 Розрахунок виробничої програми в трудових показниках. Для розрахунку загальної трудомісткості спочатку визначаємо зкориговану питому трудомісткість для кожного виду обслуговування.
2.2.1. Коригуємо питому трудомісткість ЩО: де - нормативна трудомісткість ЩО, люд. год. =0,6 - коефіцієнт коригування нормативу трудомісткості залежно від модифікації рухомого складу та організації його роботи. =1,0 - коефіцієнт коригування нормативу трудомісткості ТО і ПР залежно від кількості обслуговуваних і ремонтованих автомобілів на АТП та кількості технологічно сумісних груп рухомого складу. =1,05 =0,5 – коефіцієнт, який враховує механізацію робіт.
2.2.2. Коригуємо питому трудомісткість ТО-1:
де - нормативна трудомісткість ТО-1, люд. год. =4,8
2.2.3. Коригуємо питому трудомісткість ТО-2: де - - нормативна трудомісткість ТО-2, люд. год. =12,5
2.2.4. Визначаємо питому трудомісткість СО: Коригуємо питому трудомісткість ПР:
Де - нормативна трудомісткість ПР, люд. год./1000 км. =6,0 - коефіцієнт коригування нормативу трудомісткості залежно від умов експлуатації. - коефіцієнт коригування нормативу трудомісткості залежно від природо-кліматичних умов. - коефіцієнт коригування нормативу трудомісткості залежно від пробігу автомобілів з початку експлуатації. Коефіцієнт визначаємо за формулою: - коефіцієнт визначення трудомісткості для автомобілів.
2.2.5 Визначаємо питому трудомісткість Д-1:
tд-1 = t1 ∙ В4=5,04*10=50,4 де t1 – розрахована трудомісткість одного ТО-1, люд. год. (пункт 2.5.2) В4 – доля трудомісткості діагностичних робіт при ТО-1, %, (Напольський, ст. 43 табл. 2.9.)
2.2.5Визначаємо питому трудомісткість Д-2:
tд-2 = t2 ∙ В5 =13,125*10=131,25 де t2 – розрахована трудомісткість одного ТО-1, люд. год. (пункт 2.5.2) В5 – доля трудомісткості діагностичних робіт при ТО-1, %, (Напольський, ст. 43 табл. 2.9.) 2.2.6Визначаємо річну трудомісткість ЩО: 26711*0,315=8413,965
2.2.7Визначаємо річну трудомісткість ТО-1:
1023*5,04=5155,92
2.2.7. Визначаємо річну трудомісткість ТО-2:
497*13,125=6523,125
2.2.8. Визначаємо річну трудомісткість СО:
300*2,625=787,5
2.2.10. Визначаємо річну трудомісткість поточного ремонту:
2.2.11. Визначаємо загальну трудомісткість Д-1:
Тд-1 = tд-1 ∙ (1,1N1 + N2) =50,4*(1,1*1023+497)=81763,92
де tд-1 – трудомісткість одного діагностування Д-1, люд.-год. tд-1 =50,4 [п.2.2.6]; 1.1 – показник, який враховує виконання Д-1 за вимогами ВТК, (10%) [Напольський Г.М.с.38]; N1 – кількість обслуговувань ТО-1 за рік, од. [п.2.1.22] N2 – кількість обслуговувань ТО-2 за рік, од. [п.2.1.21]
2.2.12. Визначаємо загальну трудомісткість Д-2;
Тд-2 = t2 ∙ 1,2 ∙ N2 =131,25*1,2*497=78277,5
де tд-2 – трудомісткість одного діагностування Д-2, люд.-год. tд-2 =131,25 [п.2.2.7]; 1.2 – показник, який враховує виконання Д-2 за вимогами ВТК, (20%) [Напольський Г.М.с.38]; N2 – кількість обслуговувань ТО-2 за рік, од. [п.2.1.21]
2.2.13. Визначаємо загальну трудомісткість профілактичних робіт:
8413,965+5155,92+6523,125+787,5+81763,92+78277,5=180921,93
2.2.14. Визначаємо виробничу трудомісткість:
180921,93+79966,299=260888,229
2.2.15. Визначаємо трудомісткість допоміжних робіт, які складаються з робіт на самообслуговування Тсам підприємства (поточний догляд за будівлями і спорудами, ремонт устаткування та інвентаря) і робіт загально виробничого характеру Тзаг (щоденне забезпечення виробництва автомобілями, запасними частинами, теплом).
0,3*260888,229=78266,4684 де - коефіцієнт допоміжних робіт (якщо в АТП до 200 автомобілів, то b=0,3; від 200 до 400 – b=0,25; понад 400 автомобілів – b=0,20.
2.2.16. Визначаємо трудомісткість робіт на самообслуговування підприємства:
05*78266,4684=39133,23435 де 0,4-0,5 – коефіцієнт самообслуговування підприємства.
2.2.17. Визначаємо трудомісткість загальновиробничого характеру:
0,5*78266,4684=39133,23435 де 0,5-0,6 – коефіцієнт загальновиробничого характеру.
2.2.18. Визначаємо сумарну трудомісткість робіт, що виконується на підприємстві. 260888,229+78266,4684=339154,6974 Виробничі роботи виконуються на робочих постах біля автомобіля і в цехах, де обслуговують і відновлюють деталі і вузли, зняті з автомобіля. Відповідно до цього загальну трудомісткість виробничих робіт поділяють на трудомісткість постових і цехових робіт. 2.2.19. Визначаємо виробничу трудомісткість постових робіт:
де С2, Спр – для постових робіт, що виконуються відповідно при ТО-2 і ПР (середні значення С2=0,8-0,9; Спр=0,4-0,55).
2.2.20. Визначаємо трудомісткість цехових робіт:
2.2.21. Визначаємо трудомісткість виробничих робіт:
2.3 Розрахунок річних фондів часу. 2.3.1. Визначаємо дійсний фонд часу урочого:
- коефіцієнт, який враховує втрати робочого часу за рік по поважних причинах (хвороба, виконання державних обов’язків і інше); - кількість робочих днів протягом року; - тривалість робочого дня, год.; = 8 год. – для нормальних умов праці, а для шкідливих умов праці тривалість робочого дня – 7,2 год., для тяжких – 7,7 год. - кількість передсвяткових днів, протягом року; = 1 год. – скорочення зміни у передсвятковий день; - кількість робочих годин чергової відпустки. Тривалість основної відпустки встановлена 18 робочих днів для нормальних умов праці; 21 для шкідливих умов праці; 23 для важких умов праці;
2.3.2. Визначаємо номінальний річний фонд робочого місця при однозмінній роботі за формулою:
- кількість святкових днів за рік; - втрати робочого часу в святковий день.
2.4.Розрахунок кількості робітників на дільниці. До виробничих робітників належать робітники різних зон і відділень, які безпосередньо виконують роботи з ТО і ремонту рухомого складу . При розрахунку відрізняють технологічно необхідну (явочну) і штатну (списочну) кількість робітників.
2.4.1. Визначаємо технологічно необхідну (явочну) кількість робітників:
де = 1,05¸1,2 - коефіцієнт перевиконання норм виробітку за рахунок впровадження прогресивної організації праці та механізації робіт протягом року; - річна трудомісткість підрозділу, що проектуємо, люд. год.
2.4.2. Визначаємо штатну кількість робітників:
2.4.3. Розподіл робітників:
В залежності від типу дільниці, розподіл робітників може проводитись за вузлами, агрегатами, системами або видами робіт. Для цього потрібно вибрати (знати) долю, або відсоток, який припадає на даний вузол, агрегат, систему чи вид робіт. Вони вибираються з довідкової літератури (ГНТП АТП, СТО-01-91). При кількості робітників менше двох їх розподіл на дільниці не проводиться.
2.5. Вибір технологічного обладнання дільниці. При виборі технологічного обладнання необхідно користуватись табелем технологічного обладнання АТП, каталогами, прейскурантами, довідками, типовими проектами робочих місць і дільниць. Вибране обладнання представляють в трьох таблицях. Як наприклад, розглянемо вибір обладнання для шиномонтажної дільниці. Таблиця 1.-Характеристики технологічного обладнання зварювального відділення АТП легкових автомобілів
Переглядів: 1426 |
Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google: |
© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове. |
|