Класифікація та номенклатура неорганічних сполук

В основу класифікації органічних сполук покладено хімічну будову молекул. Найважливішим структурним елементом органічних молекул є карбонові ланцюги, тобто послідовність сполучених атомів Карбону.

Залежно від будови карбонового ланцюга розрізняють ациклічні і циклічні органічні сполуки.

Ациклічні сполуки. Ці сполуки називають також аліфатичними, або сполуками жирного ряду, їх молекули містять незамкнені (відкриті) ланцюги з атомів Карбону. Ланцюги можуть бути прямими і розгалуженими.

Якщо всі зв'язки між атомами Карбону в ациклічних сполуках одинарні, то такі сполуки називаються насиченими. До них належать, наприклад, етан СН3–СН3 і етиловий спирт СН3–СН2ОН.

Ациклічні сполуки, в молекулах яких атоми Карбону сполучені подвійними і потрійними зв'язками, є ненасиченими. Приклад ациклічної ненасиченої сполуки – етилен СН2=СН2.

Циклічні сполуки. У цих сполуках ланцюги з атомів Карбону та інших елементів замкнені в кільця (цикли).

Якщо цикли містять тільки атоми Карбону, то відповідні сполуки називаються карбоциклічними. Деякі карбоциклічні сполуки містять одинарні, подвійні або потрійні зв'язки Карбон – Карбон. Вони називаються аліциклічними:

Особливу групу карбоциклічних речовин складають ароматичні сполуки, до складу їх молекул входять так звані бензольні кільця. Найпростішою ароматичною сполукою є бензол:

Друга формула – умовно прийняте спрощення зображення бензольного кільця. Така структура має особливі властивості, які розглядатимуться при вивченні бензолу та інших ароматичних сполук.

Подальша класифікація зазначених вище типів органічних сполук може бути проведена на основі складу їхніх молекул. Органічні сполуки, молекули яких складаються тільки з атомів Карбону (вуглецю) і Гідрогену (водню), називаються вуглеводнями. До вуглеводнів належать, наприклад, етан, етилен, бензол.

Більшість органічних сполук крім атомів Карбону і Гідрогену містять атоми інших елементів. Атом або група атомів, що має реакційну здатність і визначає властивості сполук, називається функціональною групою. Залежно від функціональної групи органічні сполуки поділяють на класи.

23.

Алкани

C_nH₂_n₊

Назви всіх алканів мають спільний суфікс –ан, який вказує на насичений характер цих вуглеводнів. Перші чотири представники гомологічного ряду (метан, етан, пропан, бутан) зберегли тривіальні назви. Так, наприклад, назва етан походить від назви діетилового етеру – “ефір” (лат. aether – етер або ефір). Молекула діетилового етеру СН₃–СН₂–О–СН₂–СН₃ містить два залишки етану (–СН₂–СН₃), і її було досліджено раніше, ніж вуглеводень складу С₂Н₆. Назва бутан – від гр. butyron – олія, жир.

Починаючи з вуглеводню С₅Н₁₂ назви алканів утворюють від назви грецьких числівників, які відповідають числу атомів Карбону у молекулі вуглеводнів (п’ять – гр. пента, шість – гекса, сім – гепта і т.д.), винятками є назви нонан – С₉Н₂₀ – від назви латинського числівника, а у назві вуглеводню ундекан – С₁₁Н₂₄ є латинські і грецькі корені, з додаванням суфікса –ан, при цьому закінчення –а в чисельнику опускається.

Алкани з розгалуженими ланцюгами розглядають як похідні нормальних алканів, в молекулі яких один або декілька атомів Гідрогену заміщені на радикали. Їх називають згідно із замісниковою номенклатурою ІЮПАК.

Для утворення назви розгалуженого вуглеводню виконують ряд послідовних операцій: спочатку вибирають найдовший ланцюг, далі арабськими цифрами його нумерують, починаючи з того кінця до якого ближче знаходиться замісник. Якщо є декілька замісників, то нумерацію проводять таким чином, щоб сума цифр, які вказують на положення радикалів, була найменшою.

Назви алкільних замісників (бокових ланцюгів) перелічують в алфавітному порядку і додають як префікс до назви вуглеводню, якому відповідає найдовший ланцюг у сполуці, що називається. Положення радикалів відмічають цифрами атомів Карбону, з якими вони з’єднані.

Якщо два замісники знаходяться біля одного атома Карбону, то номер цього атому в назві дається двічі. А якщо один і той же радикал зустрічається більше одного разу, то перед його назвою ставлять грецькі множні префікси ди- (ді-), три-, тетра-, пента- і т.д., щоб вказати число таких груп.

CH₄	метан	C₆H₁₄	гексан
C₂H₆	етан	C₇H₁₆	гептан
C₃H₈	пропан	C₈H₁₈	октан
C₄H₁₀	бутан	C₉H₂₀	нонан
C₅H₁₂	пентан	C₁₀H₂₂	декан

24.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.