План рахунків бухгалтерського обліку

Оборотні відомості, їхні види, порядок складання

Оборотні відомості є способом, узагальнення оборотів і залишків за звітний період (місяць), а також засобом взаємозв'язку між балансом, і рахунками, що має важливе значення для контролю правильності облікових записів.

Розрізняють два види оборотних відомостей:

— за синтетичними рахунками;

— за аналітичними рахунками.

Оборотна відомість за синтетичними рахунками є способом узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку з метою перевірки повноти і правильності облікових записів і характеристики руху засобів та їхніх джерел за звітний період.

Особливість оборотної відомості за синтетичними рахунками полягає в забезпеченні трьох пар рівностей:

1. Підсумки залишку (сальдо) на початок місяця за дебетом і кредитом рахунків повинні бути однаковими. Їх рівність обумовлена рівністю підсумків активу і пасиву балансу.

2. Підсумки оборотів за місяць за дебетом і кредитом рахунків повинні бути рівними, їх рівність обумовлена контрольним значенням подвійного запису.

3. Підсумки залишку на кінець місяця за дебетом і кредитом рахунків повинні бути між собою теж в однаковій сумі.

Оборотні відомості за аналітичними рахунками складають для узагальнення інформації в розрізі синтетичного рахунка.

План рахунків — це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку для відображення господарських операцій і накопичення бухгалтерської інформації про діяльність підприємства, необхідної користувачам для прийняття рішень.

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій затверджена наказом Міністерством фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291.

У плані рахунків бухгалтерського обліку для визначення кодів (номерів) рахунків застосовується десяткова система. Синтетичні рахунки є рахунками першого порядку, субрахунки – другого. Перша цифра коду визначає клас рахунків, друга – номер синтетичного рахунка, третя – номер субрахунку. Усі синтетичні рахунки мають двозначний код, а також найпоширеніші субрахунки за порядковою системою кодування в межах тризначного коду.

У Плані рахунків синтетичні рахунки об’єднані за економічною ознакою однорідності та згруповані в такі класи:

1. Необоротні активи.

2. Запаси.

3. Кошти, розрахунки та інші активи.

4. Власний капітал та забезпечення зобов’язань.

5. Довгострокові зобов’язання.

6. Поточні зобов’язання.

7.Доходи і результати діяльності.

8. Витрати за елементами.

9. Витрати діяльності.

Окремим класом „0” представлені позабалансові рахунки та субрахунки до них. Наприклад, 08 „Бланки суворого обліку”, 09 „Амортизаційні відрахування”.

План рахунків бухгалтерського обліку використовують усі суб’єкти господарювання.

Субрахунки використовуються підприємствами, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу й звітності та можуть ними доповнюватися введенням нових субрахунків (рахунків другого, третього порядків) із збереженням кодів (номерів) субрахунків Плану рахунків.

В Інструкції про застосування Плану рахунків наведена коротка характеристика і призначення синтетичних рахунків і субрахунків, типова схема реєстрації та групування інформації про господарські операції (кореспонденція рахунків першого порядку).

Рахунки класів 0-7 є обов’язковими для всіх підприємств.

Рахунки класу 9 “Витрати діяльності” ведуться всіма підприємствами, крім суб’єктів малого підприємництва, а також інших організацій, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, з відкриттям за власним рішенням рахунків класу 8 “Витрати за елементами”.

Малі підприємства та інші організації, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, можуть вести бухгалтерський облік витрат з використанням тільки рахунків класу 8 “Витрати за елементами” або в порядку, який наведено в попередньому абзаці.

Усі рахунки першого - третього класів (крім 13, 285 та 38) є активними. Рахунки 13, 285 та 38 є регулюючими рахунками (контрактивними) до відповідних рахунків обліку активів.

Рахунки четвертого - шостого класів (за винятком рахунків 442, 443, 45 та 46) є пасивними. Рахунки 442, 443, 45, 46 є регулюючими (контрпасивними) до рахунків обліку власного капіталу.

Рахунки сьомого класу за формою записів у них є пасивними, класів 8 та 9— активними.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Синтетичні та аналітичні рахунки	\|	Отже, мова й мовлення – поняття близькі, але не тотожні.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.