Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Опис отриманих результатів

РОЗДІЛ 3

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СІМ’Ї НА РІВЕНЬ САМООЦІНКИ ТА АГРЕСИВНОСТІ ПІДЛІТКІВ

Опис досліджуваної групи

Дослідження проводилось в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Львівської області, Яворівського району. Загальна кількість досліджуваних становить 20 осіб, з них – 10 дівчат та 10 хлопців. Вибіркову групу складають учні 8-9 класів з повних, неповних, змішаних сімей та сім’ї де батьки перебувають за кордоном. Середній вік усіх реципієнтів – 13-14 років.

В опитуванні взяли участь 25% реципієнтів з повних сімей (3 дівчини і 2 хлопця), з неповних сімей – 25% (4 дівчинки, 1 хлопець), із змішаних сімей в дослідженні взяли участь також 25% реципієнтів (2 дівчини і 3 хлопця). (змішана сім'я або сім'я повторного шлюбу – це новостворена сім'я, яка об'єднує частини існували і розпалися з різних причин сімей [2; 78]). А також діти з сімей, батьки яких перебувають за кордоном в опитуванні брали участь 25% (1 дівчинка та 4 хлопчика).

Усі опитані підлітки належать до різних соціальних станів, мають різну навчальну успішність.

Відповіді реципієнтів були переведені у відсоткові співвідношення.

Опис використаних методик

Дослідження включало в себе такі етапи:

1. Проведення тесту для визначення рівня агресивності дітей підліткового віку (див. Додаток Ж).

2. Проведення методики на виявлення рівня самооцінки особистості підлітків (див. Додаток И).

Тест на виявлення рівня агресивності особистості включає 13 питань, досліджуваному потрібно відповісти «так» або «ні» на всі запропоновані запитання. За кожну позитивну відповідь досліджуваному нараховується один бал. Отримані результати порівнюються з ключем і таким чином визначається рівень агресивності:

- від 0 до 4 балів – низький рівень;

- від 5 до 8 балів – середній рівень;

- від 8 до 13 балів – високий рівень.

Методика визначення рівня самооцінки передбачає 32 запитання. Після кожного запропонованого запитання реципієнту пропонується п’ять варіантів відповідей. Кожна відповідь кодується балами за схемою: дуже часто – 4 бали; часто – 3 бали; іноді – 2 бали; рідко – 1бал; ніколи – 0 балів.

Досліджуваний обирає ту відповідь, яка йому підходить і записує відповідну цифру. Підрахувавши кількість отриманих балів можна визначити рівень самооцінки особистості відповідно до ключа:

- від 0 до 25 балів – високий рівень;

- від 26 до 45 балів – середній рівень;

- від 46 до 148 балів – низький рівень.

Опис отриманих результатів

Перший етап дослідження полягав у визначенні рівня прояву агресивності підлітків. Відповіді реципієнтів подані у Таблиці 3.1. (див. Додаток К).

Показники рівня агресивності підлітків зображено на Рисунку 3. 1.

Рис. 3.1. Показники рівня агресивності підлітків

Отже, за результатами дослідження 30% реципієнтів мають високий рівень агресивності. Це є діти з неповних, змішаних та дистанційних і лише у підлітків з повних сімей не виявлено високого рівня агресивності. Простежується більша схильність прояву високого рівня агресивної поведінки у підлітків змішаних сімей. Можливо, це пов’язано з тим, що через відсутність одного з батьків, дитині приділяється замало часу з боку матері (батька), також у дитини можуть бути конфлікти з мачухою (вітчимом).

Середній рівень агресивності спостерігається у всіх типах сімей – 55%. Це пояснюється тим, що діти переживають підліткову кризу і у цей період їм властива певна емоційна збудженість і імпульсивність. Проте такі діти вміють керувати власною невмотивованою агресією.

15% реципієнтам властивий низький рівень агресивності. Це є підлітки з повних, неповних та змішаних сімей. Можна зробити висновок, що у таких сім’ях панує доброзичлива атмосфера стосовно дітей. Тому підлітки ставляться до оточуючих доброзичливо і з розумінням.

Результати рівня агресивності за гендерним аспектом зображені на Рисунку 3.2. Відповіді реципієнтів подані у Таблиці 3.2. (див. Додаток Л)

Рис. 3.2. Рівень агресивності підлітків за гендерним аспектом

Отримані дані показують значні відмінності між проявами агресивності у хлопців та дівчат підліткового віку. Високий рівень вираженості агресії спостерігається у 50% хлопців та 10% дівчат, а середній рівень агресії виявлений у 50% хлопців і 60% дівчат. Низький рівень проявився у 30% дівчат та 0% хлопців. Ймовірно, це можна пояснити тим, що агресивність у чоловіків вища, ніж у жінок. Дівчатка у підлітковому періоді більше використовують непрямі форми агресії, а хлопчики частіше висловлюють агресію відкрито (штовхаються, б’ються).

Якщо порівняти рівні агресивності підлітків з різних типів сімей, то схематично це можна зобразити так

Рис. 3.3. Рівень агресивності підлітків з різних типів сімей

Як видно з Рис. 3.3. у 40% підлітків з повних сімей виявлено низький рівень агресивності – це характеризує особистість як доброзичливу стосовно оточуючих та вважає, що найкращий спосіб спілкування – порозуміння. Вона схильна вірити в душевне благородство людини, доброту, справедливість і любов як фактори, які визначають обличчя людства. 40% реципієнтів від загальної кількості опитаних мають середній рівень прояву агресивної поведінки. Учню властива стриманість, при необхідності він здатний підкоряти своїй волі інших людей, вміє протиставити невмотивованій агресії власну активно захисну поведінку і 20% підлітків з повних сімей мають високий рівень агресії. Це може пояснюватися тим, що батьки зайняті своїми справами, зароблянням грошей не звертають увагу на свою дитини, що призводить до безконтрольної поведінки підлітка.

Також ми бачимо, що 60% реципієнтів з неповних сімей проявляють середній рівень агресивної поведінки. Така дитина не завжди навіть сама усвідомлює, що її прагнення бути відвертим, насправді часто означає прояв агресії, підліток не вміє контролювати негативних почуттів та категоричність суджень, надмірна невиправдана критичність, що є важливою ознакою даного вікового періоду, не сформованість світоглядних позицій та несумісність особистості з кризовим соціумом. 20% реципієнтів мають високий рівень агресії. Особистість з такою агресивністю явно схильна до агресивних імпульсів по відношенню до оточуючих і втрати самоконтролю. Її агресивність носить наступальний характер і досить часто є невмотивованою з боку інших людей, найближчого оточення, шкільного колективу і т. д. Також у підлітків з неповних сім’ях спостерігається 20% прояву низької агресії. Це говорить про те, що один з батьків старається замінити дитині батька (матір), використовуючи при цьому правильні методи виховання.

Виявлено, що 40% опитаних з змішаних сімей мають високий рівень агресивності та 60% середній. Низького рівня агресивної поведінки не виявлено. Можливо, це можна пояснити тим, що змішана сім'я живе і розвивається благополучно за умови, якщо кожен її член важливий і потрібний. Багато людей намагаються жити так, ніби інші, з якими вони були раніше пов'язані, не існують. У той же час всі ці люди в тій чи іншій мірі впливають на життя сім'ї. Проблеми виникають тоді, коли вони не знаходять часу, щоб поговорити, сваряться або вважають одне одного ворогами. Від підлітка у такій сім’ї кожен дорослий вимагає чогось свого, відмінного від вимог інших, особливо якщо дорослі не розуміють складності його положення. Якщо колишнє подружжя не приховує свої відносини, у дитини, принаймні, є можливість вибору власної поведінки і він не стає зберігачем секретів дорослих.

У підлітків з дистанційних сімей спостерігається 40% високого рівня агресивності та 60% низького. Також можна відзначити, що у таких сім’ях не виявлено низького прояву агресії. Такі результати можуть пояснюватись тим, що тривала відсутність батьків призводить до бездоглядності дітей, зменшенню контролю за їхньою поведінкою, навчанням, розвитком та вихованням, що зумовлює підвищену агресивність, а інколи і прояви девіантної поведінки, яка особливо гостро проявляється у підлітковому віці. Підлітковий вік нелегко пережити і кожній дитині, і її батькам – це час складних психофізіологічних змін.

Підлітки з сімей трудових мігрантів можуть втратити потребу у спілкуванні з батьками, стати егоїстичними, замкненими, конфліктними, впертими, озлобленими, невпевненими в своїх силах, недисциплінованими, мати неадекватну самооцінку та ін.

Зіставивши результати проведеного дослідження агресивності підлітків з повних, неповних, змішаних та дистанційних сімей можна зробити висновок про те, що у всіх підлітків виявлено високий рівень агресії. Простежується більша схильність прояву високого рівня агресивної поведінки у дітей змішаних та дистанційних сімей. Можливо, це пов’язано з тим, що через нестачу одного з батьків чи взагалі їх відсутність через те, що вони за кордоном, дитині приділяється замало часу з боку матері (батька), через надмірну зайнятість іншою родиною. Дорослі намагаючись підвищити матеріальний добробут сім’ї, фінансову забезпеченість дитини, що тим самим не помічають, що віддаляються від дитини і втрачають контроль над нею. В майбутньому це може призвести до розвитку у підлітків високої агресивності по відношенню до оточуючих в школі, компанії друзів і зрештою в сім’ї.

Другий етап дослідження полягав у визначенні рівня самооцінки кожного учня. Відповіді реципієнтів подані у Таблиці 3. 3. (див. Додаток М).

Показники рівня самооцінки підлітків зображені на Рисунку 3.4.

Рис. 3.4. Показники рівня самооцінки підлітків

Низький рівень самооцінки показали 45% реципієнтів. Людина з такою самооцінкою вибирає для себе більш легкі завдання, які вона здатна вирішити. Характеризується боязкістю, весь час виправдовується, вибачається. У таких людей слабка мова, часто пригнічений настрій, вони схильні до самозвинувачення. Часто вживають слова: «не можу», «не знаю».

Середній рівень самооцінки спостерігається у 50% опитаних. Такі діти вибирають більш складні завдання, але які здатні виконати. У разі невдачі рідко проявляють агресивну чи імпульсивну поведінку.

Лише 5% підлітків виявили високий рівень самооцінки. Такі діти вибирають більш складні завдання, ніж ті, які вони могли би вирішити. У результаті неуспіху з’являються бурхливі емоційні реакції (афекти). Вони бувають самовпевнені, зарозумілі, інколи проявляють неадекватну активність, яка не вимагається ситуацією.

Показники рівня самооцінки підлітків за гендерним аспектом зображено на Рисунку 3.5. Відповіді реципієнтів подані у Таблиці 3. 4. (див. Додаток Н).

Рис. 3.5. Рівень самооцінки підлітків за гендерним аспектом

Отримані дані не показали значних відмінностей між самооцінкою у хлопчиків та дівчаток. У хлопців високий рівень самооцінки показали 10% опитаних, а у дівчат 0%. Середній рівень самооцінки у хлопців та дівчат-підлітків однаковий – 50%. Низька самооцінка спостерігається у 40% хлопців та у 50% дівчат. Можливо, це пояснюється тим, що починаючи з підліткового віку, загальна самооцінка дівчат набуває дещо нижчої структури, порівняно з самооцінкою хлопців: у дівчат самооцінка щільно пов’язана з оцінкою своєї зовнішності і привабливості. Хлопчики частіше оцінюють себе не стільки з боку привабливості, скільки з точки зору фізичних можливостей: наскільки вони розвинені, спритні й сильні.

Показники рівня самооцінки підлітків з різних типів сімей зображено на Рисунку 3. 6.

Рис. 3.6. Рівень самооцінки підлітків з різних типів сімей

Як видно з Рис. 3.6. 20% опитаних з повних сімей мають високий рівень самооцінки. Завищена чи висока самооцінка блокує почуття невдоволеності собою, провини за негідний вчинок, докори сумління за безвідповідальну поведінку. 60% опитаних мають середній рівень самооцінки, який свідчить про те, що людина рідко страждає від «комплексу неповноцінності» й лише іноді намагається під лаштуватися під думку інших. Середній самооцінці сприяє досить сильна орієнтація підлітка на майбутню професію, висока оцінка вчителів, виконання норм моральної поведінки. 20% підлітків з повних сімей мають низький рівень самооцінки, за якого людина часто страждає від «комплексу неповноцінності». Свідченням заниженої самооцінки є незадоволення собою, нездатність поставити перед собою більш високі вимоги, оскільки бракує впевненості у своїх можливостях. Можливо, такі дані можна пояснити тим, що батьки в повній сім’ї недостатньо приділяють уваги своїм дітям, не зважають на їх потреби, природні здібності, тощо.

Проаналізувавши отримані дані бачимо, що 40% опитаних з неповних сімей мають середній рівень самооцінки і 60% – властивий низький рівень. Самооцінка – це компонент самосвідомості, який включає в себе знання людини про себе, оцінку своїх фізичних характеристик, здібностей, моральних якостей і вчинків. Мабуть, ці результати можна пояснити тим, що саме в неповних сім’ях мати або батько розуміють, що дитина потребує повноцінного виховання і розвитку своєї особистості, не хочуть акцентувати увагу на тому, що когось із членів сім’ї не вистачає і тому намагаються будь-якими способами компенсувати це. Серед реципієнтів з неповних сімей немає вираженої високої самооцінки. Ймовірно, у дітей з неповних сімей, на відміну від дітей з повних сімей, дещо більш виражені такі якості, як збудливість, покірність, м'якосердий, чутливість, пригніченість, тривожність, вони менш безтурботні. Самі себе вони вважають менш сміливими, радісними, спокійними.

Отримані дані показали, що 60% реципієнтів з змішаних сімей мають середній рівень самооцінки, у 40% підлітків спостерігається низька самооцінка і 0% дітей з змішаних сімей не мають високої самооцінки. Діти, які пережили розлучення і повторний шлюб батьків, піддаються більшому ризику зіткнутися з психологічними проблемами, ніж діти з міцних сімей. Конфліктний сімейний клімат частіше спостерігається в сім'ях з прийомною матір'ю, а холодні взаємини – в сім'ях з прийомним батьком. Якщо дитина під час розлучення і нового шлюбу ще дуже маленька, то зазвичай вона росте, сприймаючи вітчима або мачуху як адекватну заміну батькові або матері. А в підлітковому віці пасинки і падчерки важко адаптуються до присутності в будинку вітчима або мачухи; підліткам важче налагодити нові відносини з мачухами, ніж з вітчимами.

Дослідження показало, що діти з дистанційних сімей не мають високої самооцінки. 40% підлітків мають середній рівень самооцінки і 60% низький рівень. Дистанційна сім’я є мало дослідженою, хоч і стрімко зростаючою. Соціологічні дослідження свідчать, що кожна третя сім’я заробітчан розпадається. Виховний вплив дистанційного батька чи матері у силу обставин полягає в епізодичному спілкуванні з дитиною під час відпусток та грошовою компенсацією, що часто провокує формування споживацьких нахилів у дитини. Коли підліток залишається без батьківського піклування, сам зі своїми проблемами, це може спровокувати зростання тривожності, незахищеності, страху, а в результаті – погіршення здоров’я і навіть втрата бажання жити.

Отже, порівнявши отримані результати виявлено, що є суттєві відмінності між рівнями самооцінки підлітків з різних типів сімей. Можливо, це пов’язано з тим, що діти під час дослідження давали неправдиві відповіді на задані запитання. Цей результат доводить й те, що не залежно від того, в якій сім’ї дитини виховується, їй завжди властивий занижений рівень самооцінки. як показало дослідження лише деяким підліткам з повних сімей властива висока самооцінка. Дітям з неповних, змішаних та дистанційних сімей притаманний середній і низький рівні самооцінки.

Тому підтверджується те, що великого значення на самооцінку підлітків впливає загальний мікроклімат в сім’ях, турбота про дитину обох батьків, як вони взаємодіють з дітьми, яку сім’ях вирішуються проблеми, а також на якому місці стоять моральні, духовні та культурні цінності всіх членів родини.

Порівняльна характеристика рівня агресивності і самооцінки підлітків зображена на Рисунку 3.7.

Рис. 3. 7. Порівняння рівня агресивності і самооцінки

Отже, порівнявши отримані результати виявлено, що немає значних відмінності між рівнями агресивності і самооцінки підлітків.

Виявлено, що у дітей з високою агресивністю не спостерігається високої самооцінки. У них спостерігається середня – 50% та низька самооцінка – 50%. У підлітковому віці спостерігається нестійка самооцінка, діти не вміють адекватно оцінювати себе, для них важлива думка колективу, тому вони шукають способів виразити себе. Часто такі методи це є агресивна, неадекватна поведінка, та підвищена імпульсивність. Для деяких підлітків участь в бійках, затвердження себе за допомогою кулаків являється типовою лінією поведінки, на це все може впливати низький рівень самооцінки.

У підлітків з середнім рівнем агресії переважає також середня самооцінка – 54%. При такій самооцінці людина оцінює себе адекватно.

У опитаних з низькою агресивністю також переважає низька самооцінка – 67%. Такі діти не проявляють агресивну та імпульсивну поведінку, тому вони є пасивними, мовчазними, не люблять бути у центрі уваги, що характеризується низькою самооцінкою.

Підлітковий вік характеризується великою кризою. Вони починають почувати себе більш автономними, самостійними від батьків. Тому багато чинників, які були для них нормою у молодшому шкільному віці викликають почуття ворожості, недовіри, бажання захистити і виразити своє «Я».

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.