Історія кафедри «Кафедра Психіатрії, загальної та медичної психології»

Кафедра психіатрії ДМІ організована у 1919 році. До 1925 року вона звалася кафедрою нервових і душевних хвороб.

Першим завідувачем кафедри був доктор медицини, професор А.Е.Дзержинський, який дістав неврологічну освіту в Московській клініці нервових хвороб під керівництвом професора В.К.Рота. На початку свого існування (до 1925р.) це була кафедра нервових і психічних хвороб. Клінічна база її розташовувалася в колишній губернській земській лікарні (нині обласна лікарня ім. І.І. Мечнікова) і мала 12 – 15 ліжок. До 1920 року кількість ліжок було збільшено до 35. Період, коли кафедрою завідував В.Е.Дзержинський, характеризується підготовкою лікарів-невропатологів для лікувальних установ, організацією навчального процесу і науково-дослідної роботи. Наприкінці 1922 р. В.Е.Дзержинський виїхав до Польщі. Під час німецько-фашистської окупації він зазнав репресій і загинув у 1943 р.

У 1924 р. на посаду завідуючого кафедри обраний доктор медицини професор М. С. Доброхотов, учень В.К. Рота. М.С. Доброхотов поряд з поліпшенням педагогічної діяльності кафедри, проводив велику роботу з підготовки невропатологів для практичної охорони здоров’я і для науково-дослідних інститутів. До цього часу належить також організація в Дніпропетровську психоневрологічного диспансеру. Науково-дослідна робота кафедри в той період була в основному спрямована на розробку питань клініки і патогенезу різних інфекційних захворювань, зокрема нервової системи.

З 1925 р. по 1935 р. кафедрою психіатрії завідував Д.Б.Франк, 25 робіт якого присвячені, головним чином, питанням психології і психопатології.

У 1936 р. завідувачем кафедри обраний професор В.В. Браїловський. У 1937 р. значно розширилася клінічна база кафедри, було розгорнуто дитяче психіатричне відділення, організовані клінічна і біохімічна лабораторія. За його допомогою був відкритий дитячий психоневрологічний санаторій. У період Великої Вітчизняної війни кафедра тимчасово припинила свою роботу: співробітники евакуювалися, професор В.В.Браїловський був розстріляний фашистами у 1942 р.

У 1945 р. кафедру очолила доктор медичних наук професор О.І.Вінокурова. Лікувальна робота кафедри визначалася актуальними питаннями тієї патології, що була наслідком воєнних років (специфічні ураження нервової системи, соматогенні психози, реактивні стани). У кандидатських дисертаціях І.В. Праздникової, П.Т. Гуримова, В.П. Блохіної висвітлені питання клініки психозів, пов’язаних з дією психічної травми.

Протягом 1958-1959 р.р. обов’язки завідувача кафедрою виконувала доцент І.В. Праздникова.

З 1959 р. по 1970 р. кафедрою психіатрії завідував доктор медичних наук професор В.В.Шостакович. Співробітниками кафедри були доцент І.В.Праздникова, асистенти П.Т.Гуримов, В.П.Блохіна, Г.І.Лисиця. У 1966 р. був введений лекційний курс з медичної психології, який читали В.В.Шостакович і В.П.Блохіна, оскільки підручника з медичної психології на той час не було. В.В.Шостаковичем і В.П.Блохіною був написаний і виданий у 1970 р. перший в Україні українською мовою підручник “Медична психологія”, де були описані основні психічні процеси і стани. На підставі накопиченого кафедрою досвіду і новітних досягнень з оптимізації викладання В.В.Шостаковичем були запропоновані чіткі принципи побудови лекцій і практичних занять, єдність визначення вузлових понять і симптомів із загальної і окремої психопатології. Були введені елементи програмованого навчання у вигляді клінічних задач, що були складені всіма співробітниками кафедри: В.В.Шостаковичем, В.П.Блохіною, І.В.Праздниковою, Н.Г.Гуримовим, Г.І.Лисицею, Н.О.Єрчковою, В.І.Полтавцем.

З 1960 р. головною проблемою наукових праць співробітників кафедри і практичних лікарів є вивчення шизофренії: її клініки, патогенетичних механізмів, діагностики і лікування, структури кінцевих станів, соматичних показників, етіології і патогенезу. Вихідним напрямком наукової праці кафедри є уявлення про шизофренію як про окрему, самостійну нозологічну одиницю. Вивчалася також клініка і діагностика судинних психозів (доцент І.В.Праздникова).

З 1970 р. по 1992 р. кафедрою психіатрії і медичної психології завідувала професор Вікторія Петрівна Блохіна, що продовжила традиції кафедри щодо подальшого удосконалення навчальної, науково-методичної, лікувально-діагностичної і наукової праці.

З ім’ям В.П.Блохіної пов’язане створення системного підходу у науково-дослідній роботі співробітників кафедри і лікарів практичної охорони здоров’я. Основним науковим напрямком є психопрофілактика суспільно небезпечних дій хворих на шизофренію, алкоголізм, розумову відсталість, а також психогігієна і психопрофілактика психосоматичних розладів.

На замовлення органів охорони здоров’я і соціального забезпечення з 1979 р. по 1983 р. проведені дослідження з ранньої діагностики розумової відсталості в дитячому віці, соціально-трудової адаптації осіб з дебільністю, лікарсько-трудової (канд. Дис. Д.Ф.Кеткова) і військової експертизи (канд. Дис. Л. З. Захарченко), клінічних варіантів легкого ступеня розумової відсталості.

З 1986 р. на кафедрі розроблялася також проблема психосоматичних розладів у плані діагностики і диференційованого лікування психічних розладів при гострих інфарктах міокарду, із впровадженням схеми лікування в інфарктному відділенні лікарні швидкої допомоги м.Дніпропетровська (І.П.Сидельнікова), вивчення і лікування психосоматичних розладів при хронічних тонзилітах (Г.І.Лисиця). З цієї проблеми виконано 2 кандидатські дисертації: І.Ф.Аршава – “Непсихотичні розлади при гіпоспадії”, І.Н.Алексеєнко – “Невротичні розлади при пародонтозі”.

Разом з тим основною, провідною проблемою науково-дослідних розробок кафедри є профілактика суспільно небезпечних дій психічно хворих, зокрема, при шизофренії. З 1988 р. під керівництвом проф. В.П.Блохіної виконувалися держбюджетна тема з профілактики суспільно небезпечних дій хворих на шизофренію.

З 1992 р. (після виходу професора В.П.Блохіної на пенсію), і дотепер кафедру очолює доктор медичих наук, професор І.Д. Спіріна.

Ірина Дмитрівна Спіріна народилася у 1959 році в м. Потсдам, (Німеччина). У 1982 р. закінчила педіатричний факультет Дніпропетровського медичного інституту (спеціальність “Педіатрія”). Після закінчення інституту працювала лікарем-психіатром в дитячій міській клінічній лікарні №3 ім.Руднєва, в обласній психіатричній лікарні, потім в ЦРЛ с.Софіївка Дніпропетровської області (1982 – 1986). З 1986 по 1988 р.р. проходила навчання в клінічній ординатурі на кафедрі психіатрії Дніпропетровського медичного інституту. У 1990 р. захистила канд. дисертацію. З жовтня 1988 р. працює в Дніпропетровській державній медичній академії спочатку асистентом, потім, з квітня 1993 року – доцентом кафедри психіатрії, а після захисту докторської дисерьації – завідуючою кафедрою. У червні 1996 р. І.Д.Спіріній присвоєно вчене звання професора. І.Д.Спіріна – автор понад 150 наукових робіт, голова Дніпропетровського обласного товариства психіатрів і наркологів, член атестаційної комісії лікарів і викладачів Дніпропетровської медичної академії, обласний психотерапевт, член атестаційної комісії психологів м.Дніпропетровська і Дніпропетровської області, член Дніпропетровської міжрегіональної міжвідомчої ради з встановлення причинного зв’язку захворювань через участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС.

Під її керівництвом було впродовжено основний науковий напрямок роботи кафедри – профілактика суспільно небезпечних дій психічно хворих, зокрема хворих на шизофренію. Проведено поглиблене вивчення ролі психопатологічних і соціальних факторів при суспільно небезпечних діяннях (СНД) хворих на параноїдну шизофренію (1993 – 1995), а також вивчення клініко-психологічних (мотиваційних і емоційних) аспектів агресивних тенденцій у хворих на шизофренію, виявлені фактори ризику СНД при параноїдній прогредієнтній шизофренії (докт. дис. доцента І.Д. Спіріної). У даний час науковим нарямком кафедри є «Роль сомато-психічних взаємодій у ґенезі психічної і соціально-психологічної дезадаптації осіб із соматичними порушеннями».

З 1998 р. кафедра визнана опорною з медичної психології серед медичних вузів України? у зв’язку з чим проводиться вивчення психічних розладів при соматичних захворюваннях (гіпертонічна хвороба, вегето-судинна дистонія, церебральний атеросклероз) у працівників промислових підприємств.

Під керівництвом І.Д. Спіріної виконані, захищені і затверджені ВАКом канд. дис. асистентів О.В.Серебритської (1996), С.Ф.Леонова (2003) на тему: “Клініко-психопатологічні особливості первинних та повторних суспільно небезпечних дій жінок, хворих на шизофренію”, А.Є. Ніколенко (2004) на тему: «Особливості діагностики пограничних психічних розладів у хворих на ревматойдний артрит та шляхи їх корекції», А.М. Дячука : «Клініко-психопатологічні та психологічні особливості мотивації агресивної поведінки при розладах особистості», Д.М.Андрейко: «Динаміка когнітивних порушень у хворих на скроневу епілепсію, резистентну до протиепілептичних препаратів на різних етапах відновного лікування».

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.