Облік основних засобів

Модуль 2

Тема 1. Облік необоротних активів

План

1. Облік основних засобів.

2. Облік нематеріальних активів.

Облік основних засобів

Основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік).

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби і розкриття такої інформації у фінансовій звітності визначаються П(С)БО 7 "Основні засоби", норми якого поширюються на підприємства, організації та інших юридичних осіб усіх форм власності (крім бюджетних установ).

Одиницею обліку основних засобів в бухгалтерському обліку є окремий інвентарний об’єкт.

Об’єкт основних засобів визнається активом, якщо:

· існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання;

· вартість його може бути достовірно визначена (цей критерій у більшості випадків обумовлюється наявністю інформації про витрати на придбання або створення об'єкта).

Для планування, обліку контролю та аналізу найбільше значення має класифікація основних засобів, яка наведена у П(С)БО 7.

Основні засоби відображаються в балансі і звітності в грошовому вимірнику, що дає можливість визначити їх загальний обсяг, структуру, амортизацію, знос, зміни у складі окремих груп в динаміці та ряд техніко-економічних показників.

Основні засоби відображаються у балансі в першому розділі активу – “Необоротні активи”.

Придбані основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

П(С)БО 7 передбачені наступні види оцінки основних засобів: первісна вартість; переоцінена вартість; вартість, яка амортизується; ліквідаційна вартість; залишкова вартість.

Первісна вартість – історична собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Вартість, яка амортизується - первинна вартість або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією). Якщо величина ліквідаційної вартості є незначною, то при розрахунку вартості, що амортизується, її можна не враховувати.

Залишкова вартість – первинна вартість за мінусом суми накопиченого зносу.

Справедлива вартість– в більшості випадків це ринкова вартість за умови тривалого збереження способу господарського використання відповідних об’єктів, тобто використання для ведення одного й того ж або аналогічного виду діяльності. Ринкова вартість визначається професійними оцінювачами. За неможливості отримання інформації про ринкову вартість будь-яких об’єктів через їх специфічний характер, вони обліковуються за переоціненою вартістю з урахуванням суми фактичного зносу.

Для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об’єктів інвестиційної нерухомості призначений рахунок 10 “Основні засоби”.

За дебетом рахунку 10 “Основні засоби” відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов`язана з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об`єкта основних засобів, за кредитом – вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об’єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.

Усі операції, пов’язані з рухом основних засобів оформлюються первинними документами, які забезпечують правильність і своєчасність обліку.

Перелік типових форм первинної документації, якими оформлюють операції з руху основних засобів, наведено в табл. 1.1

Таблиця 1.1.

Переглядів: 250

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.