Розвиток ринкових відносин в Україні

Україна обрала модель еволюційного типу, якій притаманно поетапне і поступове впровадження ринкових відносин. Тривалість становлення даної моделі триває 10-15р. і характеризується помірними змінами та перетвореннями. Перебудова української економіки на ринкові умови розпочалась із утворенням самостійної держави, хоча перші спроби розпочинались ще у складі радянського союзу.

Нові виклики світової економіки в XXI ст. поставили Україну перед об'єктивною необхідністю розвитку в умовах глобалізації. Доля України не може не викликати побоювань тому, що вона виявилася неготовою до глобальної конкуренції і глобальної інтеграції. Проблеми соціально-економічного розвитку України в умовах глобалізації пов'язані з тим, що країні приходиться вирішувати питання оптимального включення в глобальну економіку в умовах незавершеної системної соціально-економічної і політичної трансформації.

Перехід України до ринкової економіки одночасно означає подолання відносної самоізоляції та необхідність органічного входження на рівноправних умовах до системи світового господарства у русло загально цивілізаційних процесів. На сьогодні внутрішній ринок України перебуває у складному становищі, зумовленому радикальною трансформацією економічних відносин. Водночас, формування вітчизняного ринкового середовища визначається складними та суперечливими процесами глобалізації світогосподарського розвитку та послідовним переходом багатьох країн від замкнутих національних господарств до економіки відкритого типу, зверненої до зовнішнього ринку.

Ринкові відносини передбачають розширення зовнішньоекономічних зв’язків та вихід на світовий ринок і, як наслідок, сприяння розвитку економіки країни та досягнення ефективності від діяльності.

Ринкові відносини мають велике значення як в Україні, так і за її межами, так як вони дозволяють добиватися високої ефективності суспільств, виробництва, завдяки ринковим відносинам:

- відбувається зростання внутрішніх та зовнішніх національних ринків;

- створюються національні банківські структури;

- стійкими темпами зростає обсяг світової торгівлі, доля якої в світовому ВВП має тенденцію до підвищення;

- зростає значення транснаціональних корпорацій та банків у світовій економіці.

Загострення конкурентної боротьби на тлі загального спаду виробництва стимулює суб'єктів підприємницької діяльності не тільки до підвищення власної ефективності на основі використання передових техніки та технологій, модернізації виробництва, підвищення якості та розширення асортименту продукції, зниження собівартості та цін на власну продукцію. Дедалі частіше застосовуються «правила гри», які суперечать чесним звичаям у підприємницькій діяльності, недобросовісні методи конкуренції, які в кінцевому підсумку завдають істотної шкоди суспільству. Це дає підставу для думки, що ринкова конкуренція може призвести до суперечливих викликів, абсолютно не зрозумілих за наслідками для людей і з загрозою для свободи вибору [10].

Одним з ключових напрямів економічної стратегії України в посткризовий період є завершення ринкової трансформації сільського господарства через введення права вільного продажу землі, ціноутворення та розвитку інфраструктури з метою забезпечення продовольчої безпеки України, гарантування соціально-політичної стабільності у суспільстві, виживання і розвитку нації.

На сучасному етапі українську економіку визнано економікою змішаного типу, що функціонує на оптимальному співіснуванні різних форм власності, а саме: державної, комунальної, приватної та змішаної.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.