Аналіз діяльності органів державної фінансової інспекції в Україні за 2011-2014 рр.

Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) реорганізована на базі органів Державної контрольно-ревізійної служби України та є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держфінінспекції України є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю, а також внесення пропозицій щодо її формування.

Так, аналізуючи звіти цього органу, визначимо основні показники, за якими оцінюється результативність його діяльності. Найперше контрольні заходи, проведені органами Держфінінспекції, направлені на оцінку незаконного та не цільового використання державних ресурсів, виявлення інших бюджетних правопорушень.

Рис. 2.2. Питома вага порушень, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів за 2014 року.

Зокрема, звіт за 2014 р. вказує на порушення фінансово-господарської дисципліни майже на 3,2 тис. підприємств, установ і організацій, або 95,8 % з перевірених [Дод. А]. Тобто іде кількісна оцінка підконтрольних об’єктів, які допустили порушення. Найбільш розповсюдженими серед порушень, що виявляє контролюючий орган, є незаконне і не за цільовим призначенням витрачання бюджетних коштів під час виконання державних цільових програм, завищення вартості будівельних, ремонтних робіт, послуг, матеріальних цінностей. Численними є також випадки безоплатного надання в користування природних і матеріальних ресурсів, реалізації товарів і послуг за заниженими цінами, заниження розмірів орендної плати тощо [Дод. А]. Крім того, органами Держфінінспекції виявляються факти незаконної передачі державного та комунального майна суб’єктам недержавної форми власності, а також недостач, безпідставного списання та неоприбуткування коштів і матеріальних цінностей. Усі ці порушення і є показниками, за якими оцінюється результативність діяльності контролюючого органу. Також аналіз звіту фінінспекції за 2014 р. вказує такий показник, як втрати фінансових і матеріальних ресурсів на загальну суму понад 2,1 млрд грн у результаті виявлення порушень на понад 3,1 тис. підприємств, установ і організацій усіх форм власності [Дод. Б]. Крім того, аналізується окремо незаконне і нецільове витрачання коштів і матеріальних цінностей, що за даними того джерела Державне регулювання процесів економічного і соціального розвитку 5 відбулося на понад 3 тис. об’єктах контролю з недостачею на загальну суму майже 1,2 млрд грн (або 56,1 % від загальної суми виявлених порушень, що призвели до втрат) [Дод. А] . Тобто знов оцінюється і кількість підприємств, що здійснили порушення, і сама кількість порушень, і їх матеріальне (кількісне) вираження. Показником, який не завжди є однозначним у виявленні порушень фінансовими контролюючими органами, є втрачена можливість отримати належні доходи. Унаслідок реалізації товарів, робіт і послуг за заниженими цінами, безоплатного надання в оренду природних і матеріальних ресурсів тощо бюджетами всіх рівнів, бюджетними установами та організаціями, підприємствами іноді втрачається можливість отримати належні доходи. Так, за звітом, що аналізується, ця цифра становить майже 931,8 млн грн (43,9 %). Співвідношення зазначених порушень наведено на рис. 2.2. [Дод. Б].

При дослідженні звіту та, зокрема за 2011 – 2012 роки, структури порушень видно, що значна увага приділяється порушенням, що призвели до втрат, які виникли в результаті порушень і відшкодовуються й повертаються до відповідного бюджету. Але існує інший бік цього питання, які саме “інші порушення”, що не призвели до втрат, виявляються, оскільки у звіті вони взагалі не описані, а значить, і не є основними в оцінюванні результативності діяльності контролюючого органу.

Так, практика оцінювання роботи органу вказує, що навіть при виявленні “інших порушень” на значні суми ці показники не враховуються при оцінюванні результативності фінансового контролю. Тобто, ревізія, яка виявила лише “інші порушення”, вважається нерезультативною, тому що кошти не були повернені до бюджету. Виникає парадоксальна ситуація, що навіть при виявленні порушень, контроль може вважатися не результативним. Виходить, що інспектори поставлені в умови, при яких вони змушені знайти порушення, які б змушували підконтрольні об’єкти відшкодовувати збитки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.