Відшкодування збитків як вид господарсько-правової відповідальності: поняття, сфера застосування, порядок реєстрації.

Функції господарсько-правової відповідальності. Підстави господарсько-правової відповідальності. Прострочення боржника. Прострочення кредитора. Форми господарсько-правової відповідальності.

Функції господарсько-правової відповідальності визначаються як сукупність дій щодо застосування до правопорушника у сфері господарювання передбачених законом чи договором санкцій, а також правових наслідків такого застосування.

Основними функціями господарсько-правової відповідальності є:

1. Стимулююча. Господарсько-правова відповідальність, яка полягає в застосуванні до правопорушника економічних (майнових) санкцій, передбачає спонукання (негативне стимулювання) його і до припинення правопорушення, і до реального виконання зобов’язання.

2. Штрафна. Відповідальність суб’єктів господарських правовідносин є однією з форм юридичної відповідальності. Вона викликається протиправною поведінкою (господарським правопорушенням, невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань) правопорушника. В такому розумінні господарсько-правова відповідальність є ретроспективною, тобто реакцією на вже скоєні протиправні дії (бездіяльність) у вигляді саме відповідальності як покарання правопорушника економічними санкціями. Загалом штрафна функція покладена на такі види господарсько-правових санкцій, як неустойка, штраф, пеня (так звані штрафні санкції).

3. Попередження правопорушень. Суть цієї функції полягає в тому, що завдяки застосуванню відповідальності не тільки усувається факт господарського правопорушення, а й застосовуються (господарським судом чи судом загальної юрисдикції) правові заходи, спрямовані на усунення його причин та умов.

4. Компенсаційна. Сутність компенсаційної функції господарсько-правової відповідальності полягає у відновленні порушеного правопорушенням майнового стану потерпілого шляхом застосування на його користь компенсаційних майнових санкцій, стягуваних з порушника.

5. Інформаційна. Факт пред’явлення претензії, позову, стягнення збитків чи неустойки – це інформація про неблагополучний стан, наявні хиби у господарській діяльності суб’єкта. Крім того, це й інформація про необхідність вжиття відповідних заходів щодо поліпшення справ, наведення порядку на підприємстві, в організації.

Відповідальність можна визначити, як граничну величину майново-примусового впливу на правопорушника, який може застосовувати до нього кредитор, господарський суд чи суд загальної юрисдикції.

Основними формами господарсько-правової відповідальності є:

Економічна – негативний економічний вплив на правопорушника з метою стимулювання його до виконання взятих зобов’язань.

Майнова – вплив на правопорушника шляхом безпосереднього застосування майнових санкцій.

Види господарсько-правової відповідальності:

Відшкодування збитків – відповідальність, юридичною підставою якої є застосування у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язання боржником. Він зобов’язаний відшкодувати кредиторові завдані ним збитки, що передбачено ст.ст. 224–229 Господарського кодексу України. Збитки не є майновою санкцією заздалегідь визначеного розміру. Саме в цьому полягає універсальність їхнього застосування. Проте труднощі в обрахуванні їхнього розміру зумовлюють складність застосування зазначеної санкції.

До збитків, що підлягають відшкодуванню, відносяться:

– вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна;

– додаткові витрати (вартість додаткових робіт чи затрачених матеріалів), понесені стороною, яка зазнала збитків;

– втрачений зиск;

– матеріальна компенсація моральної шкоди.

Відшкодування збитків як майнова санкція застосовується:

– у відносинах купівлі-продажу між господарюючими суб’єктами.

– у відносинах поставки постачальник відшкодовує покупцеві збитки, завдані поставкою продукції неналежної якості або некомплектної (ст. 269 Господарського кодексу та ст. 712 Цивільного кодексу України);

– відповідно до умов договору підряду на капітальне будівництво відповідальна за невиконання або неналежне виконання обов’язків сторона сплачує встановлену неустойку (пеню), а також відшкодовує збитки в сумі, не покритій неустойкою (ст. 322 Господарського кодексу та ст. 837 Цивільного кодексу України);

– у перевезеннях вантажів вантажовідправник і вантажоодержувач зобов’язані відшкодувати перевізникові збитки, завдані з їх вини внаслідок перевантаження транспортних засобів, пошкодження рухомого складу при навантаженні або розвантаженні, пакуванні, кріпленні вантажу (ст.ст. 313, 314 Господарського кодексу та ст. 920 Цивільного кодексу України);

– у випадках господарських деліктів (заподіяння шкоди) збитки відшкодовуються господарюючими суб’єктами відповідно до ст.ст. 440–442, 450–453 Цивільного кодексу України.

Учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов’язаний вжити необхідних заходів із запобігання заподіянню збитків іншому суб’єкту господарської діяльності.

Сторона позбавляється права на відшкодування збитків, якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов’язаня (ст. 226 Господарського кодексу України).

4. Штрафні та оперативно-господарські санкції. Поняття "адміністративно-господарські санкції", їх види.

Штрафні санкції. Штрафна господарсько-правова відповідальність відрізняється від відшкодування збитків насамперед тим, що вона виконує каральну або дисциплінуючу функцію. Господарське законодавство встановлює штрафну відповідальність до тих видів господарських правопорушень, за вчинення яких до суб’єктів господарських відносин доцільно застосовувати штрафні санкції. Розмір цієї відповідальності залежить від ступеня серйозності господарського правопорушення, а не від суми завданого кредиторові збитку.

Господарським кодексом визначено, що:

– штрафом є неустойка, нарахована у відсотках від суми невиконаного чи неналежним чином виконаного зобов’язання;

– пенею є неустойка, нарахована у відсотках від суми не своєчасного виконаного грошового зобов’язання за кожний день перевищення терміну його виконання.

Оперативно-господарські санкції. Це передбачені законодавством або договором засоби оперативного впливу на правопорушника, спрямовані на попередження господарського правопорушення чи зменшення його шкідливих наслідків.

[1] Вінник О. М. Інвестиційне право: Навч. посібник. — К.: Атіка, 2000. — С. 10—11.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття та ознаки господарсько-правової відповідальності.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.