Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Основні сфери суспільного життя

 

Суспільне життя — це реальний життєвий процес людини (особи, соціальної групи, класу, суспільства), що відбувається в конкренто-історичних умовах і характеризується певною системою видів і форм діяльності як способу свідомого перетворення дійсності.

Соціум як історія постає у вигляді творчості людей в усіх галузях суспільного життя — створення матеріальних і духовних цінностей, перетворення природи, формування нових якостей у людині. Історія характеризується просторово-часовими вимірами, підлягає визначеності в системі категорій прогресу, постає як суспільно-природний процес взаємодії людини з природою, предметним світом культури, з іншими людьми.

Характеристика структури суспільства передбачає не лише виявлення його елементів, а й визначення місця та ролі кожного з цих елементів у його функціонуванні й розвитку. Розгляд суттєвих характеристик суспільства дозволяє виділити у ньому як мінливі (динамічні), так і сталі (статичні) елементи. Адже без фіксації сталих моментів суспільного життя ми навряд чи змогли б зафіксувати рух історії: важливо знати, що саме перебуває в історичному русі. Як складна саморегульована система суспільство має кілька підсистем, або сфер. До основних сфер громадського життя належать: економічна (матеріальна), духовна, політична (управлінська) та соціальна. Слід розглянути особливості та функції кожної з цих сфер громадського життя:

1. Економічна (матеріальна) сфера охоплює процеси мате-ріального виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ, а також продуктивні сили та виробничі відносини суспільства, науково-технічний прогрес і технологічну революцію. Економічна сфера виступає насамперед як основа суспільства і його життєдіяльності, є головною причиною й умовою історичного процесу, оскільки люди повинні мати матеріальні умови та засоби для свого існування, розвивати продуктивні сили. Матеріальне виробництво спрямоване, насамперед, на задоволення матеріальних потреб людей: потреб у їжі, одязі, житлі і т. д. Воно завжди носить суспільний характер і у решті-решт обумовлює спрямованість впливу суспільства на природу з метою перетворення речовини природи в необхідні для людини матеріали і предмети [53, с. 340].



Интернет реклама УБС

2. Духовна сфера – сфера спеціалізованого духовного виробництва та інформації. Вона є найскладнішою зі всіх сфер суспільного життя, але водночас і найважливішою для існування соціальних явищ і процесів, оскільки саме тут виробляються, закріплюються, вдосконалюються та передаються від покоління до покоління, від людини до людини предметні, смислові та ціннісні орієнтири. У цій складній системі прийнято виділяти її основні елементи, рівні та стани. До основних елементів духовного життя відносять усю ту сукупність думок, норм, ідей та принципів, які пов'язані із функціонуванням найважливіших сфер суспільного життя. Тут фігурують: економічна, правова, моральна свідомість, мистецтво (ширше ─ естетична свідомість), релігійна свідомість, архетипи колективного несвідомого.

Духовне життя суспільства проявляється через: духовну діяльність, яку можна розглядати як діяльність свідомості, у процесі якої виникають ті чи інші думки й почуття людей, їх образи та уявлення про природні та соціальні явища; духовні потреби людей, спрямовані на створення певних духовних цінностей, внутрішні спонукання людини до духовної творчості; споживання духовних цінностей; міжособистісне духовне спілкування. Орієнтування в змісті та функціях даних елементів духовного життя є необхідним для суспільства та окремої людини, оскільки, з одного боку, лише при цьому можна свідомо впливати на різні сфери суспільного життя, а з іншого ─ це дозволяє людині орієнтуватися в перспективах свого духовного розвитку. У духовному житті розрізняють також такі його рівні: рівень масової свідомості та рівень суспільної ідеології; при цьому елементи суспільного духовного життя можуть функціонувати на обох цих рівнях [16, с. 118–120]. Духовне виробництво є обов'язковою складовою виробництва в цілому, за його допомогою створюються умови для зростання людської духовності, без якої не може існувати людство.

3. Політична (управлінська) сфера – це сфера діяльності різного роду адміністраторів, керівників, політиків. Її специфічне завдання – підтримка зв'язків між людьми, регулювання їхньої діяльності та суспільних відносин. Така діяльність спрямована на забезпечення узгодженості, упорядкованості різних сфер громадського життя. Без цього, як і без матеріального чи духовного виробництва, воно неможливе. Політична сфера суспільства становить новий рівень свідомо-ідеологічних форм суспільного життя. Політична сфера містить у собі політичну свідомість, політичні відносини, політичні інститути та дії [8, с. 56].

4. Соціальна сфера забезпечує створення передумов для життя, активності людей. Вона виникає на основі взаємозв'язку з економічною сферою життя суспільства. Будь-яке суспільство – це безліч конкретних соціальних груп, що відрізняються одна від іншої і знаходяться у певних відносинах між собою і суспільством у цілому. Суспільство, таким чином, – складна сукупність різних груп, їх взаємозв'язків і взаємодій, тобто воно соціально організовано. Соціально-історичні спільності людей припускають стійкі суспільні зв'язки між індивідами, які виявляються в особливостях життя кон-кретної соціальної групи, що має однакові потреби, інтереси, ціннісні орієнтації, свої стереотипи поведінки та ін. У результаті утворяться певні соціальні типи особистості [53, с. 365].

Названа сукупність елементів суспільного життя забезпечує задоволення усіх основних життєвих потреб людини (матеріальних, соціальних, життєвих, творчих та духовних); утворює цілість суспільного «організму»; створює умови для історичного процесування суспільства; дає змогу з'ясувати, що саме та з якими особливостями змінюється у суспільній історії.

Усі сфери соціального життя взаємозалежні, тому їх необхідно розглядати тільки в єдності. Абсолютизація однієї зі сфер у суспільному житті призводить до деформування суспільства. У центрі кожної зі сфер, як і в суспільстві в цілому, знаходиться людина, що поєднує всі сфери в єдину суспільну систему.

Суспільство – це система, що постійно розвивається. У своєму розвиткові воно послідовно проходило певні закономірні етапи, які в соціальній науці фіксуються в цивілізаційних критеріях. Кожний новий етап цивілізаційного процесу характеризувався освоєнням більш високих технологій, ускладненням соціальної структури, більш широким масштабом взаємодії з навколишнім середовищем, певними формами колективної суспільної діяльності. Але головними показниками в розвитку суспільства завжди були: характер суспільних відносин; рівень духовності людського фактора; рівень демокра-тичності соціальних структур.

Характерними рисами сучасного суспільства є:

глобальні масштаби виробництва (матеріального та духовного);

інформаційно-технологічний спосіб відтворення всієї системи суспільних відносин;

утвердження демократичних форм життєдіяльності;

випереджаючий розвиток науки і духовної культури загалом відносно всіх інших сторін сучасного суспільства.

 

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.