Архітектура комп’ютерних систем

Архітектура комп’ютерної системи – це концептуальна структура, що визначає проведення обробки інформації, включає методи перетворення інформації і принципи взаємодії технічних засобів та програмного забезпечення.

В даний час найбільшого поширення в комп’ютерних системах набули 2 типи архітектури: прінстонська і гарвардська. Обидві виділяють 2 основних вузла комп’ютерної системи: центральний процесор і пам'ять комп'ютера. Відмінність полягає в структурі пам'яті: у прінстонській архітектурі програми і дані зберігаються в одному масиві пам'яті і передаються в процесор по одному каналу, тоді як гарвардська архітектура передбачає окремі сховища і потоки передачі для команд і даних.

У детальніший опис, що визначає конкретну архітектуру, також входять: структурна схема ЕОМ, засоби і способи доступу до елементів цієї структурної схеми, організація і розрядність інтерфейсів ЕОМ, набір і доступність регістрів, організація пам'яті і способи її адресації, набір і формат машинних команд процесора, способи представлення і формати даних, правила обробки переривань.

Комп’ютерні системи класифікують за наступними критеріями:

- по розрядності інтерфейсів і машинних слів: 8-, 16-, 32-, 64-, 128-розрядні;

- по особливостях набору регістрів, формату команд і даних: CISC, RISC,

VLIW;

- по кількості центральних процесорів: однопроцесорні, багатопроцесорні;

- багатопроцесорні за принципом взаємодії з пам'яттю: симетричні

багатопроцесорні (SMP), масивно-паралельні (MPP), розподілені.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.